- •5. Первинне та похідне виникнення держави
- •7. Правове регулювання та його особливості
- •17 Інституалізація державної влади та механізм держави
- •25 . Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26. Система права та її компоненти
- •27. Поняття галузі права та їх класифікація
- •29.Форми систематизації законодавства
- •30.Поняття та ознаки правовідносин
- •31.Поняття правосвідомості та її структура
- •32.Правова культура та її рівні
- •38) Правосуб'єктність (праводієздатність) — це здатність бути суб'єктом права.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •56Предметна дія правової норми
- •73. Соціальна цінність права
- •74. Особистісна цінність права
- •75. Право як цінність культури і цивілізації
- •76. Верховенство права у системі правових цінностей ( не повністю!! не знайшла)
- •81 Обєктивно протиправна поведінка
- •84 Поняття та основні вимоги законності
- •88. Атрибути та ознаки держави
- •92 Зміст поняття форма держави
- •94.Статика та динаміка держави
- •103. Соціальна держава, її ознаки та функції
- •104. Правова держава та верховенство права
84 Поняття та основні вимоги законності
Перша і основна вимога законності - добре продумана система правових демократичних законів та інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, підприємств, які засновані на різних формах власності і господарювання. Діяльність суду повністю залежить від якості законів.
Закони повинні бути якісні, однозначні для всіх громадян і посадових осіб.
В Україні проходить повне оновлення системи законодавства, почалась правова реформа.
Друга вимога законності - відповідність підзаконних нормативних актів законам і Конституції.
Третя вимога законності - чітке формування і закріплення компетенції, функціональних прав і обов'язків всіх державних органів та їх посадових осіб, підприємців, організацій тощо.
Законність - це є одночасно метод і режим діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин. Це процес реалізації правових норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого методів правового регулювання. Результатом цього процесу є стан правопорядку, стан правовідносин суспільства.
Таким чином, законність - це процес діяльності держави та інших суб'єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьом основних вимог:
- наявність добре продуманої системи правових законів і підзаконних нормативно-правових актів;
- точне і повне закріплення правового статусу (прав і обов'язків) всіх учасників правовідносин;
- точне й неухильне виконання і дотримання законів та інших нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами.
Режим законності є необхідним елементом політичного режиму. Законність безпосередньо зв'язана з відповідним режимом дотримання і виконання демократичних правових законів.
Всі державні органи діють на підставі законів. Законність є конституційним принципом, який характеризується в таких принципах і вимогах:
- принцип загальної законності - всі без винятку державні органи, зобов'язані дотримувати і виконувати закони;
- дотримання і охорона прав громадян - одна з основних вимог законності;
- верховенство права над законами і підзаконними нормативно-правовими актами - важливий принцип законності у правовій державі;
- принцип єдності законності і доцільності;
- невідворотність юридичної відповідальності за вчинені правопорушення - один із принципів законності.
87.СУЧАСНА ТА ДОСУЧАСНА ДЕРЖАВА
На пути познания государства требуется преодолеть эмпирический подход, когда любая организация публичной политической власти с такими атрибутами как территория, народ и власть признается государством. Действительно, для досовременного государства эти характеристики были достаточными. Сегодня же государство является цивилизованной формой организации публичной политической власти, благодаря чему не только способно служить общему благу, на и обеспечивать свободное развитие индивида. Для этого государство должно отвечать определенным требованиям, которые выражены в нормативном подходе к государству. Хотелось бы при этом избежать отождествления нормативного и правового, поскольку в содержании нормативного входят требования, являющиеся не только правовыми. Досовременные государства отягощены размером, деконституцианализацией и делегитимацией государства. Современное государство – это средство общественного компромисса, форма преодоления социальных противоречий и конфликтов, управленческая организация, которая самостоятельно влияет на ход общественного развития.
В теоретическом плане современному государству, соответствует понятие «легитимного государства», т.е. государства, пользующегося поддержкой народа и контролируемого гражданским обществом. Легитимное государство снимает потери как максимального государства (справедливое государство с его колоссальной бюрократией, так и минимального государства, государства политического реализма, ограничивающее свою деятельность охраной границ и борьбы с преступностью). Легитимное государство имеет ориентиром оптимальное сочетание индивидуальной и гражданской свободы с государственной властью. Сохранение личной свободы – высшая политическая ценность в легитимном государстве