20.Основна тканина(паренхіма).Її види,характеристика

Рослини ростуть не тільки у висоту,а у деяких,зокрема дерев'янистих рослин,відбувається потовщення стебла.Це відбувається за рахунок того,що у цих рослин уже сформована осн. ткан. паренхіми.

Паренхіма-заповнююча ткан.,що складає м'якуш листка,плода,коренеплода,серцевини дерев'янистого стебла.В рослині паренх. розташ.,як правило,під покривною тканинною.

У листку паренхіма є:

-стовпчаста(клітини видовжені,взаємоприлягання щільне);

-губчаста(кліт. круглі,округлі,овальні,взаєморозташ. рихле.Така паренхіма є основою м'якуші плода,серцевини).

У листках хвойних росл. знаходиться складчаста паренхіма.

В залежності від функції розрізняють:

-асиміляційну;

- запасну;

- водоносну;

-повітряну.

Асиміляційна тканина – в цій тканині проходить фотосинтез. Вона склад. з більш або менш тонкостінних живих паренхімних клітин, які вміщують хлоропласти. Асиміляційна тканина або хлоренхіма найчастіше залягає під прозорою епідермою. Основна маса хлоренхіми знаходиться в листках, менша частина – в зелених стеблах.

Запасна тканина – паренхімні живі клітини тонкостінні за будовою, інколи потовщуються. В них відкладається надлишок в даний момент продуктів метаболізму: білків, жирів, вуглеводів. В рослині знаходиться в самих різних органах. У багаторічних рослин знаходиться в коренях, клубних бульбах, серцевині стебла.

Водоносна тканина – її функція запасання води. Це крупноклітинна тонкостінна водоносна паренхіма. Знаходиться в стеблах і листках рослин – сукулентів (кактуси, алое, огави).Крупні водоносні клітини зустрічаються в листках злаків.У вакуолях клітин водоносні паренхіми є слизисті речовини, які утримують вологу.

Повітряноносна тканина – (аеренхіма) – це паренхіма з добре розвинутими міжклітинниками. Добре розвинута в органах водяних і болотяних рослин. Функції: постачання тканин киснем інколи листків (СО2) діоксидом вуглецю для забезпечення плавучості рослин. 21.пластиди –види,функції

Пластиди— основні органели рослин та водоростей. Покриті подвійною мембраною і мають в своєму складі багато копій кільцевої ДНК. Пластиди відповідають за фотосинтез, зберігання харчових запасів, подібних до крохмалю, і синтез багатьох класів молекул, таких як жирні кислоти і терпени, які потрібні клітині як будівельні блоки або для функіювання рослини. Пластиди рослин можуть диференціюється в наступні форми, залежно від потрібної для клітини функції: Лейкопласти — незабарвлені пластиди, як правило виконують функцію запасання речовин. Наприклад, у лейкопластах бульб картоплі накопичується крохмаль. Лейкопласт вищих рослин може перетворюватися на хлоропласти або хромопласти. Розрізняють: акілопласти, які синтезують і нагромаджують крохмаль; протеїнопласти позбавлені гран, синтезують білки і відкладають їх у вигляді алейронових зерен (у насінні); олеопласти (від лат. oleum — олія), в яких утворюються і відкладаються олії (у клітинах насіння конопель, льону, рицини). Хромопласти — пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір (грец. chromos — забарвлений). Забарвлення хромопластів пов'язане з накопиченням в них каротиноїдів. Хромопласти визначають забарвлення осіннього листя, пелюсток квітів, коренеплодів, доспілих плодів. Форма хромопластів різна: куляста, тригранна, колоподібна, місяцеподібна. Хлоропласти (— пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли. Мають зелене забарвлення і складну внутрішню структуру. Мають вигляд двоопуклої рідше плоскоопуклої лінзи, діаметром 5–8 мкм. Зовні хлоропласт оточений гладкою ліпопротеїновою мембраною. Внутрішня оболонка утворює систему паралельних вгинань. Між ними знаходиться строма, в якій містяться тилакоїди) — замкнуті сплющені мішечки з двох мембран. У вищих рослин частина тилакоїдів має форму дисків, локальні скупчення яких формують грани хлоропласта, що з’єднані між собою системою міжгранних тилакоїдів строми.