70. Управлінські рішення та вимоги до них

Управлінські рішення-це вибір альтернативи із множинності варіантів, заключення керівника з приводу розв’язання певної проблеми, ситуації.

У менеджменті рішучість розглядається як здатність прийняти рішення і втілити його в життя. А ухвалення рішення — це здатність здійснити аналіз найважливішої інформації та зробити оптимальний вибір. Важливо правильно поєднувати обидві ці здібності. Паралізувати себе нескінченним аналізом так само небажано, як і приймати рішення спонтанно.

В основі процесу ухвалення рішень з управління фірмою лежать основні принципи, ігнорування яких може призвести до помилкових рішень і незадовільних результатів. Дотримання ж цих принципів дає можливість ухвалювати якісні рішення на всіх рівнях організації.

1 Принцип організаційної відповідності. Структура і форма організації мають бути пристосовані до безперебійного здійснення зв'язків, що полегшує як процес прийняття рішень, так і контроль за їхнім виконанням. Не можна не враховувати й того факту, що повноваження і відповідальність усе більше переходять із рук у руки. Тільки покладаючи на менеджерів відповідальність за результати їхніх рішень, можна підготувати кращі керівні кадри.

2 Мета, стратегія і політика мають бути настільки чітко сформульовані, щоб вони дали можливість приймати рішення загального характеру, що стосуються нових видів діяльності, потреби в продуктах яких на сьогодні ще немає.

3 Третій принцип вимагає мати достатню кількість надійних даних про ситуацію, що змінюється, необхідних для підтримки ефективних зв'язків між менеджерами вищого рівня й більш низькими рівнями організації. Надзвичайно важливо робити добір наявних даних так, щоб менеджери вищого рівня мали в своєму розпорядженні тільки ті факти, які їм справді потрібні, й не були перевантажені фактичним матеріалом, що не стосується справи.

4 Четвертий принцип передбачає гнучкість, без якої можуть залишитися невикористаними незліченні можливості.

За своєю природою перелічені принципи є універсальними, і їх необхідно дотримуватися в управлінській діяльності.

Також можна виділити такі принципи управління як:

об’єднання

єднальності

колегіальності

демократизації

законності

централізованості.

71. Класифікація управлінських рішень

У процесі постійного здійснення управлінської діяльності відбувається типізація рішень так як управлінські рішення в сучасних умовах можуть бути зовсім різними за формою, масштабами, спрямованістю, часом розробки, прийняттям, реалізацією. Деякі рішення суб'єкт керування приймає швидко, на основі наявного досвіду, інші – після ретельної математичної переробки й обґрунтування. У таких умовах упорядкування і класифікація управлінських рішень стає вкрай необхідною.

Рішення класифікують за такими ознаками:

за сферою обхвату–загальні (стосуються всієї організації, до їх вирішення залучені керівники вищої ланки), часткові (;відносяться до окремих служб, вони зафіксовані у формі документів (статути, плани) і їх вирішуються керівники середньої ланки.)

за тривалістю дії – перспективні; поточні (впродовж конкретного періоду, стосуються певних епізодів у виробничій діяльності)

за характером діяльності – економічні, соціально-психологічні, технологічні, адміністративні тощо;

за засобами передачі – вербальні, невербальні, електронні;

за формою відображення – план, наказ, програма тощо;

за формою – текстові, графічні, математичні;

за метою – комерційні, некомерційні;

за ступенем невизначеності (повноти інформації) – рішення, прийняті в умовах визначеності, в умовах ризику (можливішої визначеності) і в умовах невизначеності;

за характером вирішуваних задач– організаційні; запрограмовані (ті, що повторюються багато разів та мають напрацьовані процедури прийняття) та незапрограмовані (виниклу проблему потрібно вирішувати вперше);

за ступенем унікальності – рутинні, нетворчі й унікальні (творчі);

за способом ухвалення –одноособові; колективні; колективні (групові);

за типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань;

а) автоматичні рішення (прийняті миттєво: питання – відповідь);

б) бліц-рішення (прийняті протягом декількох хвилин);

в) експрес-рішення – приймаються протягом декількох годин;

г) лонгіровані рішення – вироблення рішень протягом тижнів і місяців.

Відповідно до рівня ухвалення рішень – вищий, середній, низовий.