1.2. Оптичні та електростатичні методи

З важувальні пиломіри. В зважувальних пиломірах для осідання пи­лу широко використовують метод фільтрування. На цьому методі базується вітчизняний прилад АЕР-4, який призначений для гірничо-рудної промисловості. Прилад переносний, в іскробезпечному виконанні, по­хибка вимірювання складає +20%.

Радіоізотопні пиломіри. Прилад ІКП-5343 базується на радіоізо­топному методі. Запилене повітря за рахунок розрідження, яке створюється ежектором, просмоктується крізь стрічковий фільтр з фільтро­вальною тканиною ФПП-15. В якості джерела радіоактивного випроміню­вання використовується ізотоп ²⁰⁴ Tl. β-промені, які проходять крізь фільтр з пилевим осадом, реєструються сцинтиляційним лічиль­ником.

Переносний пиломір "Приз" призначений для експресаналізу концент­рації пилу в вибухонебезпечному повітрі з метою оперативного конт­ролю за роботою засобів пиловловлювання та пилоподавлення.

В пиломірі ІЗВ-1 товщина осаду пилу визначається по погли­нанню α-частинок. Запилене повітря просмоктується крізь фільтр за допомогою повітрядувки типу АРВ-1М; пил осідає на фільтрувальну стрічку типу НЕЛ-3.

Пиломір ІЗВ-, на відміну від ІЗВ-1 має більш широкий інтервал вимірювань та меншу масу (4кг). Для реєстрації α-випромінювання використовують напівп­ровідниковий детектор типу ДКП_с-100 з площиною чутливості поверхні 1см².

Фотометричні пиломіри. (рис. 9.36) Робота пиломіра ФЕПК-3 базується на ви­мірюванні інтенсивності світла, яке розсіюється пилом, що осідає на фільтрі. Прилад складається з поршневого насосу з пружинним при­водом фільтропротяжного механізму та фотоміра. Система клапа­нів попереджує здування пилу з фільтрувальної стрічки і дозволяє багато разів пропускати запилене повітря крізь одну й ту саму ділянку стрічки.

Рис.1 Функціональна схема пиломіра ІЗВ-1:

1-касета; 2-фільтрувальна стрічка; 3-вікно газоподібного каналу; 4-джерело α-випромінювання; 5-механізм переміщення джерела; 6-механізм переміщення фільтру; 7-вимірювальний прилад; 8-підсилювач; 9-детектор α-випромінювання; 10-повітрядувка.

Рис. 2. Функціональна схема пиломіра ІЗВ-3:

1-повітрядувка; 2-фільтрувальна стрічка; 3-джерело α-випромінювання; 4-детектор α-випромінювання; 5-амплітудний дискриминатор імпульсів; 6-електромеханічний лічильник; 7-блок живлення; 8-стабілізатор напруги.

Фотометричний стрічковий пиломір ФЕП-1В базується на вимірюван­ні інтенсивності світла, яке проходить крізь осад пилу. Прилад призначений для визначення концентрації вугільного пилу та має три інтервала вимірювання. Пиломір переносний, маса не більше 2кг.

В пиломірі ДПВ використовується класифікатор, який поділяє час­тинки пилу на дві фракції. Запилене повітря за допомогою аспіратора АМ-3 попадає в класифікатор з системою клапанів, в яких відбуваєть­ся розподілення пилу на дві фракції (більше та меньше 5мкм). Обидва пилоповітряних потока проходять крізь різні окна класифікатора, які покриті з однієї сторони плівкою з прозорого поліетилену, а з іншої сторони ─ фільтром. Потім потоки проходять крізь фільтр, залишають на ньому дві пилевих плями, та викидаються в атмосферу. Оптична щільність пилевих опадів визначається двоканальним фотоміром. При­лад ДПВ-1 випускається серійно.

Японською фірмою Sibata розроблений спектрометричний пиломір, в якому вимірюється поглинання світла осадом пилу при двох довжи­нах хвиль (0,37 та 0,62 мкм). Визначена при цьому інформація дає можливість визначити загальну концентрацію пилу, а також вміст різ­них видів пилу. Час відбору проби, який дорівнює 1хв, задається ре­ле часу.

На індукційному методі, який базується на вимірюванні природних зарядів частинок пилу, розроблен переносний компактний пилемір ЕПЦ.

Зарядно-індукційний метод є дуже перспективним для пиломірів, в яких частинки пилу заряджаються під дією імпульсного короного заря­ду. На базі цього методу розроблені пиломіри типу ЕІП.

До зарядно-індукційних методів відносять пиломір ІКП-1, який забезпечує безперервний контроль та реєстрацію концентрації пилу в атмосферному повітрі.

Принцип дії приладу базується на електризації аерозольних час­тинок у полі імпульсного від'ємного коронного розряду та послідуючому вимірю­ванні їх сумарного заряду. Джерелом високовольтної напруги є перет­ворювач, напруга якого модулюється з частотою 30-40 Гц. Така ж часто­та імпульсного короного разряду у вимірювальній камері.