Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності

Визначення вмісту радіонуклідів у рослинності проводять для контролю міграції й нагромадження радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища.

Проби рослинності відбирають 1 раз в рік - у липні-серпні на всіх контрольних точках зони строгого режиму. Для більш повного контролю рослинності доцільно робити відбір проб рослин трав'яного ярусу, підстилки (мохи, гриби), листків і хвої дерев.

Якщо частина контрольованої зони (СЗЗ або СЗ) використовується для посіву сільськогосподарських культур, то в період збору врожаю досліджується уже зібрана продукція: зерно й т.п.

Рослинні проби відбирають одночасно із ґрунтовими. Номер рослинного зразка повинен відповідати номеру ґрунтового зразка.

На відбір однієї проби необхідно 1,2 години, на приготування проби для радіометричного аналізу -1,2 години. Для аналізу готують дві паралельні проби.

Відбір проб рослинності.

Для відбору проб рослинності заготовлюють упаковку із щільного паперу або поліетиленові мішки, промаркіровані згідно точок відбору проб.

У контрольних точках зони строго режиму, санітарно-захисної й спостережувальної зон зрізують траву ножицями ближче до поверхні ґрунту в кількості, достатній для приготування "товстошарового" препарату після озолення (орієнтовний коефіцієнт озолення 0,01-0,02). У тих же місцях зрізують шар мохів за допомогою ножа й листки дерев у тій же кількості, що й траву.

Кожну пробу зважують, упаковують у промаркірований мішок й направляють у лабораторію для приготування проб на радіометричний аналіз.

Приготування проб рослинності.

Мішень (підкладку) обробляють спиртом, сушать і зважують. Тигель доводять до постійної маси в муфельній печі при Т=400°С, охолоджують в ексикаторі й зважують.

Проби рослинності поміщають у порцелянові чашки й висушують у сушильній шафі при Т = 60°С до абсолютно сухого стану протягом двох діб. Висушену пробу подрібнюють ножицями, перекладають у порцеляновий тигель й озоляють у муфельній печі при Т=400°С. Після озолення тигель із пробою охолоджують в ексикаторі й зважують, зольний залишок наносять на алюмінієву мішень (підкладку).

У робочий журнал записують номер проби, дату відбору проби, масу сирої проби, масу зольного залишку, масу наважки взятої для аналізу.

Для проведення гамма-спектрометричного аналізу рослинності необхідно відбір проб здійснювати аналогічно у кількості 1 кг сирої ваги. Потім пробу готують згідно вище зазначених вказівок. Висушену пробу подрібнюють ножицями, упаковують у промаркірований поліетиленовий мішок і передають для вимірювання на спектрометрі.

Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь

Метод мазків використовується для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь, тобто слабофіксованій на даній поверхні.

Цей метод використовується у випадку складного або неможливого безпосереднього вимірювання приладом, а саме:

- при складній конфігурації поверхонь;

- при повишеному гамма-фоні, що заважає при оцінці забрудненості поверхонь бета-активними речовинами.

Місце контролю (контрольні точки виробничих приміщень) вибирають залежно від розташування джерела забруднення, а також при вході й виході із приміщення.

Мазки з поверхонь об'єктів (приміщень) знімають за допомогою трафарету площею не менше 100 см² . Мазки беруть сухими або вологими (змоченими кислотою, спиртом) матеріалами. Взяття мазків зволоженими кислотою матеріалами роблять у тих випадках, коли матеріал контрольованої поверхні стійкий до впливу кислот.

Відбір проб (зняття мазків).

Для відбору проб (зняття мазків) необхідно приготувати тампони з невеликих шматочків марлі (5х5 см) або вати. Розмір тампона -довжина l-5 см і товщина 1-1,5 см.

Підготувати чисто вимиті чашки Петрі або поліетиленові пакети й промаркірувати їх відповідно точкам контролю. Для зняття сухих мазків готові тампони покласти в поліетиленові пакети. Для зняття мазків зволоженими матеріалами, готові тампони покласти в чашки Петрі.

Приготувати 5% розчин азотної кислоти, змочити ним тампони в чашках Петрі. Якщо матеріал контрольованої поверхні кислотоно стійкий- змочити тампони в чашках Петрі спиртом.

Мазок зняти шляхом протирання тампоном всієї площі трафарету вручну. Після взяття мазків тампони складають у чашки Петрі або поліетиленові пакети з відповідним маркуванням і відправляють їх у лабораторію.

Щоб максимально проконтролювати забрудненість поверхонь застосовують трикратне взяття мазків. Для цього необхідно мати три тампони - два зволожених і один сухий.

Поверхню протирають спочатку одним вологим тампоном, потім іншим, після чого насухо витирають третім. Всі три тампони складають у чашку Петрі й відправляють у лабораторію.

Проби відбирають 1 раз на місяць у контрольних точках приміщень "чистої" й "брудної" зон підприємства, а також у випадку виробничої необхідності.

Приготування проб.

Тампони з мазками із чашок Петрі (поліетиленових пакетів) перекласти в промаркіровані тиглі.

Обсушити тампони в тиглях на електроплитці. Потім перенести тиглі в муфельну піч. Витримувати в печі при Т=400°С до повного згоряння.

Після прожарювання тиглі перенести в ексикатор, охолодити й визначити масу сухого залишку (золи).

Наважки золи перенести на алюмінієву мішень (підкладку) для вимірювання її активності.

У робочий журнал занести дату відбору й приготування проб, місце взяття мазка, площу поверхні взяття мазка, масу отриманої золи.

Лекція 17 ( 2 години)

Вимірювання і прилади в метеорології

План лекції

1.1 Метеорологічний майданчик.

1.2 Метеорологічні спостереження.

1.3 Метеорологічні прилади.