- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
Визначення вмісту радіонуклідів у рослинності проводять для контролю міграції й нагромадження радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища.
Проби рослинності відбирають 1 раз в рік - у липні-серпні на всіх контрольних точках зони строгого режиму. Для більш повного контролю рослинності доцільно робити відбір проб рослин трав'яного ярусу, підстилки (мохи, гриби), листків і хвої дерев.
Якщо частина контрольованої зони (СЗЗ або СЗ) використовується для посіву сільськогосподарських культур, то в період збору врожаю досліджується уже зібрана продукція: зерно й т.п.
Рослинні проби відбирають одночасно із ґрунтовими. Номер рослинного зразка повинен відповідати номеру ґрунтового зразка.
На відбір однієї проби необхідно 1,2 години, на приготування проби для радіометричного аналізу -1,2 години. Для аналізу готують дві паралельні проби.
Відбір проб рослинності.
Для відбору проб рослинності заготовлюють упаковку із щільного паперу або поліетиленові мішки, промаркіровані згідно точок відбору проб.
У контрольних точках зони строго режиму, санітарно-захисної й спостережувальної зон зрізують траву ножицями ближче до поверхні ґрунту в кількості, достатній для приготування "товстошарового" препарату після озолення (орієнтовний коефіцієнт озолення 0,01-0,02). У тих же місцях зрізують шар мохів за допомогою ножа й листки дерев у тій же кількості, що й траву.
Кожну пробу зважують, упаковують у промаркірований мішок й направляють у лабораторію для приготування проб на радіометричний аналіз.
Приготування проб рослинності.
Мішень (підкладку) обробляють спиртом, сушать і зважують. Тигель доводять до постійної маси в муфельній печі при Т=400°С, охолоджують в ексикаторі й зважують.
Проби рослинності поміщають у порцелянові чашки й висушують у сушильній шафі при Т = 60°С до абсолютно сухого стану протягом двох діб. Висушену пробу подрібнюють ножицями, перекладають у порцеляновий тигель й озоляють у муфельній печі при Т=400°С. Після озолення тигель із пробою охолоджують в ексикаторі й зважують, зольний залишок наносять на алюмінієву мішень (підкладку).
У робочий журнал записують номер проби, дату відбору проби, масу сирої проби, масу зольного залишку, масу наважки взятої для аналізу.
Для проведення гамма-спектрометричного аналізу рослинності необхідно відбір проб здійснювати аналогічно у кількості 1 кг сирої ваги. Потім пробу готують згідно вище зазначених вказівок. Висушену пробу подрібнюють ножицями, упаковують у промаркірований поліетиленовий мішок і передають для вимірювання на спектрометрі.
Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
Метод мазків використовується для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь, тобто слабофіксованій на даній поверхні.
Цей метод використовується у випадку складного або неможливого безпосереднього вимірювання приладом, а саме:
- при складній конфігурації поверхонь;
- при повишеному гамма-фоні, що заважає при оцінці забрудненості поверхонь бета-активними речовинами.
Місце контролю (контрольні точки виробничих приміщень) вибирають залежно від розташування джерела забруднення, а також при вході й виході із приміщення.
Мазки з поверхонь об'єктів (приміщень) знімають за допомогою трафарету площею не менше 100 см2 . Мазки беруть сухими або вологими (змоченими кислотою, спиртом) матеріалами. Взяття мазків зволоженими кислотою матеріалами роблять у тих випадках, коли матеріал контрольованої поверхні стійкий до впливу кислот.
Відбір проб (зняття мазків).
Для відбору проб (зняття мазків) необхідно приготувати тампони з невеликих шматочків марлі (5х5 см) або вати. Розмір тампона -довжина l-5 см і товщина 1-1,5 см.
Підготувати чисто вимиті чашки Петрі або поліетиленові пакети й промаркірувати їх відповідно точкам контролю. Для зняття сухих мазків готові тампони покласти в поліетиленові пакети. Для зняття мазків зволоженими матеріалами, готові тампони покласти в чашки Петрі.
Приготувати 5% розчин азотної кислоти, змочити ним тампони в чашках Петрі. Якщо матеріал контрольованої поверхні кислотоно стійкий- змочити тампони в чашках Петрі спиртом.
Мазок зняти шляхом протирання тампоном всієї площі трафарету вручну. Після взяття мазків тампони складають у чашки Петрі або поліетиленові пакети з відповідним маркуванням і відправляють їх у лабораторію.
Щоб максимально проконтролювати забрудненість поверхонь застосовують трикратне взяття мазків. Для цього необхідно мати три тампони - два зволожених і один сухий.
Поверхню протирають спочатку одним вологим тампоном, потім іншим, після чого насухо витирають третім. Всі три тампони складають у чашку Петрі й відправляють у лабораторію.
Проби відбирають 1 раз на місяць у контрольних точках приміщень "чистої" й "брудної" зон підприємства, а також у випадку виробничої необхідності.
Приготування проб.
Тампони з мазками із чашок Петрі (поліетиленових пакетів) перекласти в промаркіровані тиглі.
Обсушити тампони в тиглях на електроплитці. Потім перенести тиглі в муфельну піч. Витримувати в печі при Т=400°С до повного згоряння.
Після прожарювання тиглі перенести в ексикатор, охолодити й визначити масу сухого залишку (золи).
Наважки золи перенести на алюмінієву мішень (підкладку) для вимірювання її активності.
У робочий журнал занести дату відбору й приготування проб, місце взяття мазка, площу поверхні взяття мазка, масу отриманої золи.
Лекція 17 ( 2 години)
Вимірювання і прилади в метеорології
План лекції
1.1 Метеорологічний майданчик.
1.2 Метеорологічні спостереження.
1.3 Метеорологічні прилади.