- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
Для вловлювання з повітря високодисперсних аерозолів (димів, туманів, пилу) застосовують фільтруючий матеріал, який має здатність затримувати частинки 0,5-1 нм. Перспективними є фільтри, що складаються з волокнистого фільтруючого матеріалу, імпергнірованого тонко дисперсним активним вугіллям. Великий інтерес також представляють фільтри, імпергніровані твердим сорбентом, з додаванням хімічних реагентів.
Так, для вловлювання пару й аерозолів ртуті й пару іоду використають фільтри, як основу яких використають тканину, на яку нанесений сорбент, оброблений нітратом срібла (для іоду) і іодом (для ртуті).
Існують фільтри із синьої і білої стрічки. Фільтри, у вигляді диску, закладаєтюся у плексегласовий патрон (рис.1.10). Швидкість, з якою проходить повітря через патрон, необмежена і визначається потужністю аспіраційного прибору. Розроблено пристрій для відбору пилу з повітря, яке розміщують на автомашинах.
Рис. 1.10. Плексегласовий (а) і металевий (б) патрони для фільтрів.
Портативний пристрій (рис.1.10) має составний корпус 1, нижня частина якого виконана в вигляді трубчатої рукоятки 2. На рукоятці розміщений ротаметр 3, до входу якого через кран 4 та патрубок 5 підключений патрон 6 зі змінним фільтром 7. Для зняття показів ротаметра в трубці 2 є смотрова щілина 8. Верхня частина корпусу 1 виконана в вигляді стакана 10, закритого захисною сіткою 14, знизу якого є отвір 9 для приєднання ротаметра 3. Крім того, в стакані встановлені дже-
рела вакууму з приводом ─ мікроелектродвигун 12 з лопатним вентилятором 11─ і секундомір 13.
Аспіратор " АЕРА" розрахований для того, щоб брати проби в підземних умовах при допомозі стисненого повітря (вибухонебезпечне середовище). Існує програмований пробовідбірник повітря
"Аеромат". Згідно програми, яку встановили, він просмокчує повітря через 8 газопромивних посудин і фіксує кількість газу, який просмокчується через кожну посудину окремо. В газопромивних посудинах знаходяться відповідні поглиначі або розчини реактивів, які після відбору проб повітря поступають на лабораторну обробку. Дія апарата в слідуючому: проба повітря мембранним насосом просмокчується через фільтр, для того щоб відділити тверді частинки, і попадає в газопровідну посудину. Шляхом визначення кількості пиловидних забрудників, які залишились в фільтрі, отримують відомості про їх вміст. Сумарна кількість просмоктаного через апарат повітря може бути підрахована по газовому витратоміру, а кількість повітря барбатуючого через посудини показує лічильник.
Для автоматичного відбору проб повітря в циклічному режимі (час відбору може встановлюватися в межах 5-30 хв.) запропоновано багатоканальний пристрій. Його дія складається в стабілізації заданих значеннь протягування повітря через поглинач і автоматична витримка часу відбору проб. Стабілізація витрат здійснюється шляхом використання критичного
режиму витікання повітря через отвір (сопла), який виникає при тиску на виході: сопла меньшим 0,5 тиску на вході, т.б. Рвих < 0,5 Рвх. (рис.9.57)
Рис.1.11. Схема приладу для відбору пилу з повітря :
1─ корпус; 2 ─ трубчата рукоятка; 3 ─ ротаметр; 4 ─ кран; 5 ─патрубок; 6 ─ патрон; 7 ─ фільтр; 8 ─ смотрова щілина; 9 ─отвір для приєднання ротаметра; 10 ─ стакан; 11─ лопастний вентилятор; 12 ─ мікроелектродвигун; 13 ─ секундомір; 14 ─ захисна сітка.
Рис. 1.12. Автоматичний багатоканальний пристрій для відбору проб повітря (схема стабілізації розходу) :
1─ поглинальний пристрій ; 2─ звужуючий пристрій; 3─ вакуумний насос.