- •25. Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України та інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •26. Стаття 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади
- •41.Поняття заходів адміністративного припинення
- •34. Поняття, ознаки та особливості адміністративної відповідальності
- •35.Підстави адмін.В-ності
- •43. Адміністративні стягнення: поняття, перелік і накладення
- •37. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за українським законодавством
- •36. Адміністративний проступок як підстава адміністративної відповідальності
- •27. . Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •29. Об'єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус
- •28. Основні риси адміністративно-правового статусу підприємств, установ, організацій
- •39. Поняття, особливості та види адміністративно-правового примусу
- •40. Заходи адміністративного попередження (запобігання)
- •42. Систему адміністративних стягнень закріплено в ст.24 кУпАп, в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:
- •47. Контроль як функція державного управління: поняття і основні принципи
- •48. Поняття і сутність адміністративного нагляду
- •30. Законодавство про державну службу
- •32. Поняття державного службовця
- •33.Право на державну службу
- •45. Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •46.Способи забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика
- •49,50. Закон україни Про звернення громадян
39. Поняття, особливості та види адміністративно-правового примусу
В адміністративній науці даються різні визначення поняття адмі-ністративного примусу. На думку Д. Н. Бахраха, адміністративний примус — це особливий вид державного примусу, який полягає у зас¬тосуванні суб'єктами функціональної влади передбачених нормами адміністративного права примусових заходів у зв'язку з неправомір¬ними діями1.
Ю. П. Битяк визначає адміністративний примус як систему засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість і поведінку лю¬дей з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, розвитку суспільних відносин у рамках закону, забезпечення право¬порядку і законності2.
Адміністративний примус є видом державного примусу, а отже, йому притаманні ті ж риси, що й останньому. Водночас, слід зазначи¬ти, що адміністративний примус характеризується і своїми власними рисами, які дають можливість відрізнити його від кримінально-пра¬вового, дисциплінарно-правового, цивільно-правового та інших видів державного примусу.
1. Як правило, адміністративний примус використовується у сфері дер-жавного управління, для охорони державно-управлінських відносин.
2. Застосовувати заходи адміністративного примусу уповноважене досить широке коло державних органів і посадових осіб.
3. Адміністративний примус, на відміну від кримінально-правового, застосовується як до фізичних, так і до юридичних осіб.
4. Адміністративний примус, на відміну від дисциплінарно-право¬вого, застосовується в рамках позаслужбового підпорядкування, за відсутності організаційної підпорядкованості між сторонами правовідносин.
5. Застосування заходів адміністративного примусу регулюється нор-мами адміністративного права.
Досить важливим є питання співвідношення заходів адміністратив¬но-правового примусу і примусових заходів, передбачених нормами адміністративного права. При цьому слід відмітити, що адміністратив¬но-правовий примус повністю регулюється нормами адміністративного права. Водночас, до примусових заходів адміністративного характеру відноситься, окрім вище зазначених, заходи дисциплінарного примусу і дисциплінарної відповідальності, які регламентуються нормами адмі-ністративного права (дисциплінарна відповідальність державних служ-бовців, військовослужбовців, студентів та ін.), а також відшкодування матеріальних збитків, яке регулюється нормами адміністративного права.
На підставі викладеного можна зробити висновок, що адміністра¬тивний примус — вид держаного примусу, який застосовується право¬мочними державними органами (посадовими особами) з метою попе¬редження та припинення адміністративного проступку, а також забез¬печення притягнення винного до адміністративної відповідальності.
Щодо видів адміністративного примусу, слід зазначити, що в ад-міністративно-правовій науці немає єдиної точки зору з цього приво¬ду. Більшість вчених вважають, що можна виділити такі види: заходи адміністративного запобігання (попередження), заходи адміністратив-ного припинення, адміністративні стягнення.
В адміністративній науці прийнято виділяти такі заходи адмініст-,ративного запобігання, як: •
* перевірка документів, які засвідчують особу;
* огляд речей та особистий огляд;
* здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими місць позбавлення волі;
* реквізування майна;
* введення карантину при епідеміях та епізоотіях;
* закриття ділянок державного кордону;
* контроль і наглядові перевірки;
* профілактичні медичні огляди працівників окремих професій;
* обмеження або заборона руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів при виникненні загрози громадській безпеці тощо.
Заходи адміністративного припинення на відміну від попередніх, пов'язані із вчиненням адміністративного проступку і застосовують¬ся з метою припинення подальшого його скоєння, недопущення нас¬тання більш важких протиправних наслідків і забезпечення мож-ливості притягнення винної особи до адміністративної відповідаль¬ності.
Адміністративне припинення здійснюється як в інтересах суспільства, держави, так і в інтересах самого правопорушника, оскільки не дає йому можливості продовжувати протиправне діяння і поглибити свою вину.
Заходи адміністративного припинення слід відрізняти від адмініст-ративних стягнень. Фактичною підставою останніх є адміністративний проступок, тобто винне діяння. Адміністративне припинення може зас-тосовуватися як до винних діянь, так і до об'єктивно протиправних невинних діянь (вчинених неосудною особою або особою до 16 років). В ряді випадків, адміністративне припинення застосовується при ско¬єнні злочину. Окрім того, заходи адміністративного припинення мо¬жуть застосовуватися до осіб, які наділені депутатським, дипломатич¬ним імунітетом, працівників органів внутрішніх справ, військовослуж¬бовців (які за скоєне правопорушення притягуються до дисциплінар¬ної відповідальності за нормами адміністративного права).
Єдиного нормативного акту, який регулював би систему заходів адміністративного припинення немає, і їхнє застосування регламен¬тується багаточисельними законами і підзаконними нормативними актами, що створює певні труднощі щодо їх реалізації.
В адміністративній науці заходи адміністративного припинення прий-нято класифікувати на види, зокрема: загальні, спеціальні, процесуальні.
До загальних заходів адміністративного припинення можна віднес¬ти: примусове лікування, призупинення робіт, тимчасове відсторонен¬ня від управління транспортними засобами; відсторонення від робо¬ти, навчання; заборона експлуатації механізмів та ін. Окремі з назва¬них заходів можуть застосовуватися і до юридичних осіб.
Спеціальні заходи, на відміну від загальних, застосовуються тільки до фізичних осіб. Такими заходами є: заходи фізичного впливу; спе¬ціальні заходи (наручники, сльозоточивий газ); вогнепальна зброя.
Процесуальні заходи адміністративного припинення спрямовані на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла адмініст¬ративний проступок, до адміністративної відповідальності. Дані за¬ходи передбачені статтями 260—267 КпАП: адміністративне затри¬мання, особистий огляд, огляд речей, вилучення предметів і докумен¬тів, відсторонення.