9.Втрати світла в оптичних системах. Просвітлення оптики.

Енергія потоку світла, що проходить через оптичну систему частково поглинається нею, а частково відбивається. Під час долання світлом 1-єї заломлюваної поверхні втрачається 4 – 9% світла. Оптичні системи геод. прил. складаються з великої кількості заломлювальних поверхонь. Енергія світла в оптичній системі геод. прил. може досягати до 70% і більше втрат. Щоб зменшити використання освітлення оптики поверхню вкривають двоокисом титану.

10.Плоскі і сферичні дзеркала.

Плоске дзеркало – це оптична установка, яка має плоску поверхню. Промені попадають на дзеркало під різними кутами. Зображення у плоскому дзеркалі уявне, розміри рівні, однакове за кольором, геометричним розташуванням відносно дзеркальної поверхні, проте несумісні із рухом.

Сферичне дзеркало являє собою гладку сферичну поверхню. Її оптичної віссю називається будь-яка пряма, що проходить через центр кривизни сферичної поверхні. Головна оптична вісь проходить через центр кривизни і полюс дзеркала - точку, рівновіддаленість від кордонів дзеркала. Промені, паралельні головній оптичній осі, після відбиття від сферичного дзеркала збираються в одній точці F, званої фокусом дзеркала. Відстань від полюса дзеркала до фокуса називається фокусною відстанню f.

11.Призми відбиття.

Призма – оптична деталь, яка має плоскі поверхні, які утворюють двогранні кути. Призми відбиття – це прозорі багатогранники,що мають відбивні грані. Порівняно з плоскими дзеркалами вони мають переваги. Одною призмою можна замінити кілька дзеркал. Вони простіші, їх надійніше можна закріпити в приладі, кути постійні сталі, фактично відсутня втрата світла, не виникає подвоювання променя. В геод. прил. Застосовують поодинокі призми, складні і системи призм. Призма з парною кількістю граней дає когерентне зображення предмета, а з непарною – дзеркальне.

12.Плоскопаралельні плтівки.

В геодезичних приладах поширені випадки заломлення променя двома плоскими поверхнями у вигляді плоско паралельної платівки. Коли на одну з поверхонь платівки падає промінь з повітря, він заломлюється, входить в платівку і утворює кут і1´ та і2. Після проходження плоско паралельної платівки промінь змінюється паралельно сам до себе. Платівку використовують для точного вимірювання шкал, малих віддалей в оптичних мікрометрах нівеліра.

13.Призми заломлення.

Призма заломлення – оптична деталь, що має дві заломлю вальні поверхні, що розташовані під кутом α.

Промінь світла, що падає на поверхню після подвійного заломлення вийде з призми відхилившись від початкового напрямку на кут ε, який залежить від показника заломлення n, кута заломлення. Кут між між заломлюваними поверхнями назив. кутом заломлення призм. Призми, що мають кут заломлення <6° наз оптичними клинами. В геод.прил. клини найчастіше використовують в оптичних приладах.

14.Лінзи.

Лінза – тіло, яке вироблено з міцного матеріалу, зазвичай скло, обмежене сферичною поверхню. Лінза – складова, яка складається з великої кількості призм з різними змінами кута заломлення, величини яких змінюються від середини до країв. Розрізняють збірні та розсіювальні лінзи.

Лінія, що з’єднує центри кривини обох сферичних поверхонь наз радіусом кривини. Поперечний пучок променів після проходження збірної лінзи збирається в точці F.