Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEN_GI_ShPORA.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.09.2019
Размер:
352.61 Кб
Скачать
  1. Поняття грошової маси, агрегатів та бази.

Грошова́ ма́са — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент.

Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямком державної грошово-кредитної політики.

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

  • За ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;

  • За формою грошових засобів (готівкові, депозитні);

  • За розміщенням у суб'єктів грошового обороту;

  • За територіальним розміщенням та ін.

Грошовий агрегат— це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси в регулятивних цілях.

Національний банк України, починаючи з 1993 року, визначав такі агрегати але Починаючи з 2003 року, склад окремих агрегатів в Україні дещо змінився на відміну від 1993 року:

М0 = готівка в обігу (банківські білети та розмінна монета, що знаходяться поза банківською системою); М1 = М0 + переказні кошти у національній валюті (складова грошового агрегату М1 «Переказні кошти в національній валюті» включає кошти в національні валюті, які за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові); М2 = М1 + переказні кошти в іноземній валюті та інші кошти (складова грошового агрегату М2 «Переказні кошти в іноземній валюті» включає кошти в іноземній валюті, що за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові. До складової грошового агрегату М2 «Інші кошти» віднесено непереказні кошти до запитання, строкові кошти та кошти за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банками); М3 = М2 + цінні папери власного боргу банків.

Показник грошової бази -це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.    Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.    Величину грошової бази Гб можна визначити за формулою:

Гб = Мо + Мк + Мрез,

де Мо — сума готівки, що перебуває поза банками;  Мк — сума готівки в касах банків;  Мрез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

  1. Швидкість обігу грошей.

Шви́дкість о́бігу гро́шей — кількість разів за рік, коли грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою: V = PQ\M

V — швидкість обігу грошей;

Р — середній рівень цін на товари та послуги;

Q — фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді;

M — середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

З наведеної формули випливає, що величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов'язана з номінальним обсягом виготовленого національного продукту (Р*Q) й обернено пропорційно — з обсягом маси грошей, що є в обороті.

Швидкiсть обiгу грошей визначається головним чином iнтесивнiстю тих економiчних процесiв, якi вiн обслуговує: змiнами обсягу, структур i ефективностi суспiльного виробництва, величини i швидкостi товарних потокiв на стадiї обмiну, розвитком ринкових зв'язкiв мiж суб'єктами процесу вiдтворення, збалансованiстю ринку та iн. Чим глибший подiл суспiльної працi, вища її продуктивнiсть, тим частiше i бiльше кожний виробник буде "викидати" товарiв у сферу обiгу, частiше продавати i купувати їх, прискорюючи обiг грошей. Але для цього потрiбна належна збалансованiсть попиту i пропозицiї на ринку, висока органiзованiсть ринкових вiдносин, коли виробник знає свого покупця ще до виходу з товаром на ринок. Велику роль у цьому вiдношеннi вiдiграє розвиток маркетингу, що забезпечує максимальне прискорення товарних метаморфоз, а отже, й обiгу грошей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]