- •1.Поняття військового будівництва та факторт що його визначають
- •2. Особливості військового будівництва як галузі державної діяльності. Принципи військового будівництва.
- •3. Принципи військового будівництва, їх класифікація та правові форми закріплення
- •Як визначено у Ст. 11 Закону України Про зсу.
- •Поняття військового управління. Принципи військового управління.
- •5. Управління військовою службою в Україні.
- •6. Повноваження вищих органів державної влади в області керівництва зс України.
- •Міністерство оборони України
- •7.Акти військового управління
- •8.Законність у зсу, її сутність та значення
- •11. Військові комісаріати як органи військового управління.
- •12. Комплектування зсу, поняття, значення, задачі
- •13. Військовий обов”язок в Україні
- •14.Поняття та види військової служби.
- •16.Військова підготовка студентів внз за програмою офіцерів запасу.
- •17. Підготовка громадян до військової служби. Приписка громадян до призовних дільниць.
- •Приписка громадян України до призовних дільниць
- •18. Призов громадян на строкову військову службу. Призовні комісії
- •19.Підстави та порядок надання відстрочки від призову на строкову військову службу
- •20.Прийом на військову службу за контрактом
- •21. Проходження військової служби( гл. Іу.Зу про во,)
- •22. Звільнення з вс.
- •23. Виконання військового обов’язку в запасі.
- •Глава V зу „Про військовий обов’язок” присвячена питанням виконання військового обов’язку у запасі.
- •24.Правовий режим майна в зсу
- •25. Господарська діяльність у зсу
- •27. Правові основи участі України в міжнародних миротворчих операціях
- •29.Завдання та повноваження моу та гш зсу.
- •30. “Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки”
2. Особливості військового будівництва як галузі державної діяльності. Принципи військового будівництва.
Військове будівництво, як галузь соціально-політичної, державної діяльності, є складовою частиною державного будівництва, а Збройні Сили - складова частина державних органів, частина суспільства. Військовому будівництву, як складовій частині загальнодержавної діяльності, притаманні закономірності розвитку держави. Воно здійснюється на основі загальних принципів державної діяльності.
Питання військового будівництва в рамках своєї компетенції займається Президент України. Його повноваження закріплено у ст.ст.106 та 107 Конституції України. Президент України є : Верховним Головнокомандувачем ЗС України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування ЗС України, інших військових формувань, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави і т.д.
Військове будівництво, як складова частина державного будівництва, здійснюється у відповідності з Конституцією України, на підставі і на виконання чинного законодавства, у тісному зв`язку з правовою системою держави. З іншого боку, військове будівництво, будівництво ЗС, являючись складовою частиною загальнодержавного будівництва має яскраво виражений військовий аспект, ведеться в першу чергу за ради успішного забезпечення збройного захисту своєї Вітчизни.
Військове будівництво - є централізована галузь державної діяльності. Це обумовлено перш за все характером діяльності ЗС, їх кінцевим призначенням - ведення збройної боротьби, особливими методами та засобами, в якій особливо необхідне єдність волі і дій.
Військове будівництво опирається на всі галузі народного господарства, науки і культури. Зосереджуючи зусилля народу на перетворення в життя стратегічного курсу по зміцненню економіки країни, держава приділяє невпинну увагу на забезпечення обороноздатності країни, зміцнення армії та флоту.
Якісними ознаками будівництва ЗС України є - бойова здатність, бойова ефективність, бойова стійкість, живучість, готовність до відмобілізування і виконання бойового завдання.
Основними принципами військового будівництва є (ст. 11 Закону України Про ЗСУ):
проведення оперативно-психологічної підготовки особового складу з урахуванням законів збройної боротьби та принципів воєнного мистецтва;
комплектування їх на основі загального військового обов`язку і за контрактом з поступовим переходом до професійної армії;
військово-патріотичне виховання допризовної та призовної молоді, особового складу на національно-історичних традиціях;
вирішення комплексу питань, пов`язаних з соціальним захистом військовослужбовців;
повна департизація ( заборона військовослужбовцям брати участь у діяльності політичних партій і рухів);
Прийнято розрізняти три групи принципів:
соціально-політичні;
організаційні;
3. навчання та виховання.