Трасування лінійних споруд
Трасою лінійної споруди називають проектну вісь лінійної споруди визначену на топографічній карті та на місцевості.
У плані траса складається із прямих ділянок сполучених між собою горизонтальними кривими. У повздовжньому профілі трасу складається із ліній різного ухилу сполучених між собою вертикальними кривими.
Комплекс інженерно-геодезичних робіт по вибору найбільш оптимальної, економічно обґрунтованої траси називають трасуванням.
Проектування траси лінійної споруди по топографічним картах і планам називають камеральним трасуванням. Вибір траси безпосередньо на місцевості називають польовим трасуванням.
При польових вишукуваннях відповідно до проекта траси виконали рекогносцировку місцевості, визначили положення вершин повороту траси, виконали трасувальні роботи та крупномасштабне знімання переходів, пересічень, примикань, місць зі складним рельєфом і т.і.
Наші польові роботи розпочалися з розмічування на місцевості початку траси (ПТ), вершин кутів повороту траси (ВК-1, ВК-2,…) та кінця траси (КТ). Після чого виконали кутові та лінійні вимірювання за віссю траси. Кутові вимірювання полягали у вимірюванні кутів β1, β2, ..., βn в вершинах кутів повороту. На їх основі обчислили кути повороту траси.
При трасуванні паралельно з кутовими вимірюваннями виконували два види лінійних вимірювань:
Перший вид вимірювань – визначення віддалей між вершинами кутів повороту, виконується разом з вимірюванням кутів повороту. При ухилах місцевості більше 2° в довжини ліній вводять поправки за ухил. За результатами цих вимірювань та прив’язки до геодезичної мережі обчислюють координати вершин кутів повороту.
Другий
вид вимірювання – служить для розмічування
пікетажу. Пікетаж – система відлічування
віддалей у сотнях метрів від початку
траси до інших пікетів за трасою,
наприклад
-5
означає, що точка знаходиться на відстані
500 м від початку траси. Перед розмічуванням
пікетажу необхідно було розрахувати
елементи колових кривих, пікетажні
значення основних точок траси та основних
точок кривих у пікетажному журналі.
Спочатку виконали розмічування від початку траси до першої вершини кута повороту. Після вершини кута повороту відклали домір та перенесли пікетажне значення вершини кута на закінчення доміру. Подальше розмічування пікетажу виконали від закінчення доміру. Геометричний зміст доміру полягає в тому, що лінійна споруда будується за віссю кривої К, а не за ламаною ПК-ВК-КК, яка довша за криву на величину доміру Д. Тому для збереження правильного пікетажу після повороту осі траси, необхідно було відкладати домір після кожної вершини кута повороту.
Одночасно з розмічуванням пікетажу вели пікетажний журнал. В журналі показали вісь траси у вигляді прямої лінії посередині сторінки, на якій в наближеному масштабі нанесли всі пікетні і плюсові точки, кути повороту, поперечники, границі перешкод і ситуацію смугою приблизно по 50 метрів в обидва боки від осі.
Запис в пікетажному журналі вели знизу вверх так, щоб правий і лівий бік сторінки відповідали правому і лівому боку траси за ходом розмічування пікетажу. Кути повороту в журналі показали у вигляді стрілок, направлених праворуч чи ліворуч від осьової лінії, в залежності від того, в який бік повертає траса.
В пікетажний журнал виписали обчислені елементи кривих – кут повороту θ, радіус R, тангенс Т, криву К, бісектрису Б, домір Д. Кути повороту траси обчислили за формулами, радіусом повороту задали залежно від виду лінійної споруди, а решту елементів обчислили за формулами:
Крім того, одночасно з веденням пікетажного журналу, виконали розрахунок пікетажних значень основних точок траси та пікетажних значень основних точок кривих.
Пікетажні значення основних точок траси обчислили за формулами:
Розрахунок пікетажних значень основних точок кривої виконали за формулами:
Елементи колової кривої
Контроль обчислень виконали за формулою:
.
Допустиме розходження допускається не більше 0,01 м за рахунок заокруглення числа.