4 Завдання для самостійної роботи

1. Вивчити структурну схему лабораторного стенда.

2. Вивчити функціонування досліджуваної схеми.

3. Повторити побудову і роботу МС КР580ИК55.

4. Повторити склад, функціонування і характеристики основних типів

ЦАП і АЦП.

5. Виконати такі пункти завдання до лабораторної роботи:

5.1.1 – 5.1.3; 5.3.1.

5 Завдання до лабораторної роботи

5.1. Запуск системи “двигун-генератор”.

5.1.1 Записати керуючі слова початкової установки 1 і 2 інтерфейсів.

5.1.2 Скласти програму запуску системи “двигун-генератор” відповідно до граф-схеми рисунка 1.7.

При укладанні програми вважати, що:

• задане значення вхідної напруги СДГ зберігається в каморці з адресою 2200₍₁₆₎;

• у вихідному стані в розряді 4 порту 1С записаний 0 (тому для передачі інформації в ЦАП1 необхідно спочатку установити 4-й розряд порту 1С у “1”, а потім скинути його в “0”);

• програма розміщається в пам'яті з початкової адреси 2100₍₁₆₎.

5.1.3 Вибрати задані коди вхідної напруги СДГ із таблиці 1.3, перетворити їх у 16-кову систему числення, заповнити стовпці 1 і 2 таблиці 1.4.

5.1.4 Запустити систему “двигун-генератор”, для чого:

• здійснити скидання мікроЕОМ;

• ввести в мікроЕОМ програму запуску СДГ, розроблену в пункті 5.1.2, із початкової адреси 2100₍₁₆₎;

• ввести перший заданий код напруги в комірку 2200₍₁₆₎; запустити програму; записати показання приладу у стовпець 3 таблиці 1.4;

• повторити попередній пункт для другого і третього значень вхідної напруги СДГ.

2. Реверс системи “двигун-генератор”

1. Використовуючи програму, розроблену в пункті 5.1.2, здійснити запуск СДГ для першого з заданих кодів вхідної напруги.

2. Використовуючи директиву “0” МОНІТОРА, із пульта управління контролера установити 1-й розряд порту 2С у “1”. Спостерігати реверс за зміною обертання вала СДГ.

3. Записати в звіт використаний формат директиви “0”.

Таблиця 1.3 – Таблиця варіантів

№ варіанта	Вхідна напруга СДГ (код)	№ варіанта	Вхідна напруга СДГ (код)
1	90, 143, 197	7	104, 209, 250
2	109, 191, 241	8	100, 158, 210
3	108, 159, 191	9	97, 150, 245
4	144, 197, 249	10	102, 154, 194
5	147, 203, 255	11	86, 140, 200
6	92, 148, 242	12	101, 151, 252

3. Зняття статичної характеристики системи “двигун-генератор”.

1. Скласти програму перетворення і введення в мікроконтролер вихідної напруги СДГ відповідно до граф-схеми рисунка 1.8.

При укладанні програми вважати, що:

• стан тригера дозволу переривання порту 1В задається установкою або скиданням другого розряду порту 1С;

• у начальному стані в розряді 0 порту 2С записаний “0” (тому для формування імпульсу “початок виміру” необхідно спочатку установити нульовий розряд порту 2С у “1”, а потім скинути його в “0”);

• сигнал “запит переривання” 1В формується в нульовому розряді порту 1С;

• перетворений АЦП код пропонується розмістити в комірці пам'яті з адресою 2201₍₁₆₎;

• програма розміщається в пам'яті з початкової адреси 2140₍₁₆₎.

2. Зняти статичну характеристику реального об'єкта управління, для чого:

• ввести в мікроЕОМ програму, розроблену в пункті 5.3.1, із початкової адреси 2140₍₁₆₎;

• ввести перший заданий код вхідної напруги в комірку 2200₍₁₆₎; запустити програму, розроблену в пункті 5.1.2 (з адреси 2100₍₁₆₎); запустити програму, розроблену в пункті 5.3.1 (з адреси 2140₍₁₆₎); зчитати отриманий код вихідної напруги СДГ з комірки 2210₍₁₆₎ і занести його в стовпець 4 таблиці 1.4;

• повторити попередній пункт для другого і третього значень вхідної напруги СДГ.

1. Побудувати статичну характеристику СДГ:

• перетворити отримане значення вихідної напруги СДГ у десяткову систему числення і заповнити стовпець 5 таблиці 1.4;

• побудувати статичну характеристику СДГ за даними стовпців 1 і 5 таблиці 1.4;

• визначити розмір зони чутливості СДГ.

Таблиця 1.4 – Таблиця результатів

Вхідна напруга СДГ (код)		Показання приладу	Вихідна напруга СДГ (код)
10-ковий	16-ковий		16-ковий	10-ковий
1	2	3	4	5

Рисунок 1.7 – ГСА запуску СДГ

Рисунок 1.8 – ГСА вводу вихідної напруги СДГ

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Тексти програм за пунктами 5.1.2 і 5.3.1 відповідно до прийнятих вимог.

3. Таблиця 1.4, заповнена обробленими результатами.

4. Графік статичної характеристики СДГ.

5. Висновки

Контрольні запитання

1. Яке призначення блоків і вузлів лабораторного стенда?

2. Які режими роботи мікросхеми КР580ИК55 ви знаєте й у чому полягають їхні особливості?

3. Як взаємодіє мікроЕОМ К1-20 із системою “двигун-генератор” лабораторного стенда?

4. Розповісти про порядок формування сигналів управління ЦАП і АЦП.

5. Поясніть програмну реалізацію опитувань АЦП (за граф-схемою рисунка 1.8).

Лабораторна робота № 2

ВИВЧЕННЯ ТАЙМЕРА. ФОРМУВАННЯ ІНТЕРВАЛІВ ЧАСУ

Для одержання програмно-керованих затримок часу у системах управління використовується однокристальний триканальний пристрій, що програмується, – таймер.

Мета роботи – дослідження принципу формування інтервалів часу у системах управління автоматизованих виробництв на основі великої інтегральної схеми (ВІС) таймера, що програмується.

У результаті проведення лабораторної роботи студент повинен

• знати: режими роботи мікросхеми таймера; порядок програмування таймера; способи використання таймера для формування інтервалів часу при роботі з зовнішніми пристроями в системах управління;

• вміти: програмувати роботу мікросхеми таймера; формувати інтервали часу для управління зовнішніми пристроями або реальними об'єктами.