- •1 Загальні відомості про лабораторний стенд
- •2 Опис досліджуваної схеми
- •3 Програмно-доступні елементи мікроЕом к1-20
- •Порту в
- •Режиму порту а
- •4 Завдання для самостійної роботи
- •5 Завдання до лабораторної роботи
- •1 Короткі відомості з теорії
- •Збереж.
- •Збереж.
- •2 Керування роботою зовнішніх пристроїв
- •3 Опис досліджуваної схеми
- •4 Завдання для самостійної підготовки
- •5 Завдання до лабораторної роботи
- •1 Опис циклограми роботи верстата
- •2 Розрахунок і завдання параметрів циклограми
- •2.1 Розрахунок і завдання частоти обертання шпинделя
- •2.2 Розрахунок і завдання часу обробки
- •2.3 Опис досліджуваного технологічного процесу
- •3 Завдання для самостійної підготовки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •1 Завдання для самостійної роботи
- •2 Завдання до лабораторної роботи
- •3 Бібліотека стандартних підпрограм
- •3.2 Характеристики бібліотеки
- •3.2.1 Підпрограми обслуговування ділянки запису з плаваючою комою
- •3.2.1.1 Підпрограма нормування мантиси onorm
- •3.2.1.2 Підпрограма відносного нормування normo
- •3.2.1.3 Підпрограма передачі числа з пам'яті на регістри ouabc
- •3.2.1.4 Підпрограма передачі числа з регістрів у пам'ять wrabc
- •Методичні вказівки
3 Завдання для самостійної підготовки
Вивчити циклограми роботи верстата і порядок розрахунку її параметрів.
Повторити загальну побудову і роботу лабораторного стенда, програми, реалізовані в лаб. роб. № 1 і 2.
Вивчити принципи організації, склад і формати представлення чисел бібліотеки підпрограм мікроЕОМ.
Виконати такі пункти завдання до лабораторної роботи: 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3; 4.2.1, 4.2.2; 4.3.1.
Рисунок 3.2 – Деталь 1
Рисунок 3.3 – Деталь 2
Завдання до лабораторної роботи
Наступні програми складаються на основі результатів лаб. роб. № 1, 2, а також бібліотеки підпрограм мікроЕОМ К1-20.
Запуск СДГ і формувача часового інтервалу
Програма START початкової настанови. Граф-схема наведена на рисунку 3.4. Програма розміщається в оперативній пам’яті, починаючи з адреси 23С0(16).
Програма запуску СДГ WRDAC. Граф-схема наведена на рисунку 3.5. Програма розміщається в пам'яті з адреси 2300(16). При упорядкуванні програми вважати, що код вхідної напруги СДГ зберігається в акумуляторі.
Програма формування часового інтервалу TIME. Граф-схема наведена на рисунку 3.6. Програма розміщається в пам'яті, починаючи з адреси 2310(16) . При упорядкуванні програми вважати, що код величини перемінного інтервалу знаходиться в акумуляторі.
Ввести в мікроЕОМ програми 4.1.1-4.1.3 відповідно до зазначених адрес.
Здійснити скидання мікроЕОМ.
Запустити програму START.
Ввести в акумулятор число 160 (A0(16)), запустити програму WRDAC. Переконатися, що показання приладу встановлюються приблизно на цифрі 3. Зафіксувати в звіті точні показання приладу.
Ввести в акумулятор число 10 (0A(16)), запустити програму TIME. Переконатися по цифровому табло, що показання тривалості зформованого часового інтервалу дорівнює 10 с.
Перетворення форми представлення інформації
Програма FLT перетворення цілого числа в число з плаваючою комою. Граф-схема наведена на рисунку 3.7. Програма розміщується в оперативній пам'яті, починаючи з адреси 2340(16) . При упорядкуванні програми вважати, що вихідне ціле число є однобайтне (без урахування знака) і знаходиться в акумуляторі; трибайтне число з плаваючою комою повинно бути розташоване в оперативній пам'яті, починаючи з комірки пам’яті з адресою, що зберігається в регістровій парі HL.
Програма ENT виділення цілої частині числа з плаваючої комою. Граф-схема наведена на рисунку 3.8. Програма розміщується в оперативній пам'яті з адреси 2350(16) . При упорядкуванні програми вважати, що число з плаваючої комою додатне і розташовано за адресами XAR2, MANS2, MANM2, результат – байт цілої частини – розташований в акумуляторі.
Рисунок 3.4 – ГСА програми START
Рисунок 3.5 – ГСА програми WRDAC
Відповідно
до лаб. ро-
боти №2
Рисунок 3.6 – ГСА програми TIME
Рисунок 3.7 – ГСА програми FLT
Рисунок 3.8 – ГСА програми ENT
Ввести в мікроЕОМ програми 4.2.1, 4.2.2 відповідно до зазначених адрес.
Ввести в регістрову пару HL адресу XAR2 і в акумулятор – число 111 (6F(16) ), запустити програму FLT. Переконатися, що в пам'яті за адресами XAR2, MANS2, MAN знаходиться представлення вихідного числа у форматі з плаваючою комою (07 37 80).
Ввести в комірку пам'яті за адресою XAR1 число 5 (05(16) ) і запустити програму ENT. Переконатися, що вміст комірки XAR1 не змінився, а в комірці MANM2 відновлене вихідне ціле число 6F(16) .
Управління шпинделем верстата при обробці поверхонь
Програма WORK обробки поверхонь. Граф-схема наведена на рисунку 3.9. Програма розміщується в оперативній пам'яті, починаючи з адреси 2370(16) . При упорядкуванні програми вважати, що:
діаметр обробки Di і довжина Li зберігаються в двох послідовних комірках оперативної пам'яті; адреса комірки з Di знаходиться в регістровій парі HL;
коефіцієнти С1, С2 розміщуються в комірці пам'яті з адресами:
2200(16) (XAR C1), 2201(16) (MANS C1), 2202(16) (MANM C1), 2203(16) (XAR C2), 2204(16) (MANS C2), 2205(16) (MANM C2);
для завдання констант , використовується безпосередня адресація;
по закінченні програми вміст регістрової пари HL повинен збільшитися на 2, а регістрової пари DE – не змінюється.