- •Ринок фінансових послуг
- •Тема 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці………………..9
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку……………………………....83
- •Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку…………………………......102
- •Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик………………………….................130
- •Тема 9. Фінансові послуги на фондовому ринку...............................................143
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику……………………............174
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг…………………............192
- •Тема 12. Державне регулювання та саморегулювання ринку
- •Змістовий модуль і. Методологічні основи функціонування ринку фінансових послуг
- •Ринок фінансових послуг як складова фінансово-кредитного сектору економіки
- •Систематизація ринку фінансових послуг
- •Питання до самоконтролю знань
- •Загальна характеристика суб’єктів ринку фінансових послуг
- •Держава як суб’єкт ринку фінансових послуг
- •Інвестори та емітенти на ринку фінансових послуг
- •Професійні учасники ринку фінансових послуг
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.2 Функції фінансових посередників
- •3.3 Класифікація фінансових посередників
- •Питання до самоконтролю знань
- •4.2 Небанківські кредитні інститути
- •4.3 Інвестиційні фінансові установи
- •Питання до самоконтролю знань
- •5.1 Загальна характеристика грошового ринку
- •Валютний ринок як складова ринку фінансових послуг
- •5.3 Організаційні основи функціонування ринку позик
- •5.4 Фондовий ринок України
- •Загальна характеристика ринку з перейняття ризику
- •5.6 Ринок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
- •Питання до самоконтролю знань
- •В) золото, срібло, платина, доведені до найвищих проб.
- •Змістовий модуль іі. Фінансові послуги на окремих сегментах ринку
- •6.2 Послуги електронних платіжних систем
- •6.3 Фінансові послуги на ринку дорогоцінних металів
- •Питання до самоконтролю знань
- •7.2 Послуги щодо відкриття та ведення валютних рахунків
- •7.3 Міжнародні розрахунки й кредитні операції
- •7.4 Фінансові послуги на ринку forex
- •Аналіз валютного ринку
- •Питання до самоконтролю знань
- •8.2 Фінансові послуги з перейняття заборгованості
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 9. Фінансові послуги на фондовому ринку
- •9.1 Фінансові послуги пфтс
- •9.2 Фінансові послуги інститутів спільного інвестування
- •9.3 Послуги торговців цінними паперами
- •9.4 Фундаментальний аналіз фондового ринку
- •1. Дивідендна прибутковість.
- •2. Прибуток на акцію (eps).
- •3. Коефіцієнт "Ціна/прибуток" (р/е).
- •4. Вартість чистих активів на акцію
- •5. Коефіцієнт "Ціна/продажу" (p/s).
- •6. Коефіцієнт "Ціна/власний капітал" (p/bv).
- •9.5 Технічний аналіз фондового ринку
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •10.1 Сутність послуг з перейняття ризику. Хеджування
- •10.2 Фінансові послуги що надаються у сфері страхування
- •10.3 Гарантійні фінансові послуги
- •Питання до самоконтролю знань
- •Змістовий модуль ііі. Система забезпечення функціонування ринку фінансових послуг
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.1 Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг
- •11.2 Інформаційно-аналітичні системи
- •11.3 Національна депозитарна система
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 12. Державне регулювання та саморегулювання ринку фінансових послуг
- •Перелік рекомендованої літератури: 1 – 8, 48
- •12.1 Сутність державного регулювання ринку фінансових послуг та його напрямки
- •12.2 Органи державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні
- •12.3 Саморегулювання ринку фінансових послуг
- •Питання до самоконтролю знань
- •14. Забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку фінансових послуг і захист прав його учасників – це:
- •15. Де вирішуються протиріччя, що виникають при невиконанні сторонами своїх зобов'язань?
- •Перелік рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Нормативні матеріли мон і ДонНует ім. М. Туган-Барановського
Інвестори та емітенти на ринку фінансових послуг
Інвесторами на ринку фінансових послуг можуть виступати фізичні та юридичні особи, які набули права власності на фінансові активи з метою отримання доходу від вкладених коштів та набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових активів відповідно до законодавства.
Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника ринку фінансових послуг. Вони самостійно визначають мету інвестування, види фінансових активів, в які будуть вкладатись вільні фінансові ресурси, їх строковість, доходність, ризиковість і ліквідність.
Вільні кошти можуть вкладатись у підприємницьку діяльність у виді реальних інвестицій, або у фінансові активи. При виборі об’єкта вкладання власник інвестицій намагається компенсувати нереалізовані можливості, що передбачаються іншими варіантами інвестицій.
Крім того, в основі вибору фінансового активу інвестором лежить ціна капіталу. Вона показує у відсотках той доход, який можна отримати від вкладення інвестицій у фінансові активи.
Ціна капіталу формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є:
загальний стан фінансового середовища, у тому числі фінансового ринку і ринку фінансових послуг;
кон'юнктура фондового ринку;
середня ставка позичкового відсотка, що склалася на фінансовому ринку;
доступність різних джерел фінансування для конкретних юридичних осіб;
рентабельність операційної діяльності інвестора;
рівень операційного левериджу;
рівень концентрації власного капіталу;
співвідношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;
ступінь ризику здійснюваних фінансових операцій та ін.;
Таким чином, вкладаючи кошти в фінансові активи, інвестор повинен забезпечити собі таку ціну капіталу, яка б задовольнила б його більше, ніж інвестування в реальні активи.
Крім приватних інвесторів, на ринку фінансових послуг виділяють і інституційних інвесторів. До них відносяться інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Проте, виходячи з ролі інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг їх також слід віднести до професійних учасників ринку.
Права усіх інвесторів, незалежно від форми власності, рівня і вибору об’єкта розміщення капіталу, є їх невід'ємним правом і охороняються національним і міжнародним законодавством. Держава й посадові особи не мають права втручатися в договірні відносини, що виникають між інвесторами і емітентами понад своєї компетенції.
Емітентами на ринку фінансових послуг виступають окремі фірми і корпорації, центральні уряди та муніципальні органи влади, що емітують власні цінні папери. Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.
Емітуючи цінні папери та залучаючи на різних умовах вільні фінансові ресурси, емітенти формують свій акціонерний і борговий капітал. Вони використовують залучені на ринку фінансових послуг кошти для фінансування основного та оборотного капіталу, здійснення інвестицій, збільшення обсягів виробництва, отримання додаткового прибутку тощо. Результатом даної діяльності є нарощування власного економічного потенціалу та економічного потенціалу держави в цілому.
Випуск цінних паперів реалізується спочатку на первинному ринку, шляхом прямого звернення емітента до інвесторів, або через фінансових посередників, які беруть на себе зобов’язання реалізувати дані папери. Цінні папери, придбані інвесторами при емісії, потім можуть бути ними перепродані на вторинному ринку, який складається з фондових бірж та позабіржового обігу.
Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати власну фінансову інформацію про:
фінансово-господарський стан і результати діяльності у строки, встановлені законодавством;
будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;
власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.
Остання інформація подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, яка веде облік права власності на акції емітента у депозитарній системі України, у строки, порядку та за формою, що встановлені даною Комісією. Відповідно до діючого законодавства інформація про власників великих пакетів акцій є відкритою і оприлюднюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії.
Крім того, всі емітенти зобов’язані представляти регулярну інформацію про власну діяльність. В статті 40 означеного Закону вказано, що регулярна інформація про емітента включає в себе річну та квартальну звітну інформацію про результати фінансово-господарської діяльності емітента. Звітним періодом для складання річної інформації є календарний рік. Разом з тим, перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно, а для емітентів облігацій - з дня реєстрації випуску облігацій до 31 грудня звітного року включно.
Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
орган управління емітента, його посадові особи та засновників;
господарську та фінансову діяльність емітента;
цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів;
річну фінансову звітність;
аудиторський висновок.
Разом із обов’язковими формами емітент має право додатково подавати іншу інформацію.
Річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним.
Звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року. Дана інформація повинна містити такі відомості:
найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
орган управління емітента, його посадові особи та засновників;
господарську та фінансову діяльність емітента;
цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість);
квартальну фінансову звітність;
участь емітента у створенні інших підприємств, установ та організацій. Емітент також має право додатково подавати іншу інформацію.
Строки, порядок та форми подання регулярної інформації про емітента встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Комісія також встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття.
Крім регулярної інформації емітент надає і особливу інформацію.
Особлива інформація про емітента включає інформацію про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.
До особливої інформації належать відомості про:
прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;
прийняття рішення про викуп власних акцій;
факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;
отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;
зміну складу посадових осіб емітента;
зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;
рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;
рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;
порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;
рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.
Строки, порядок та форми подання особливої інформації про емітента також встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Особлива інформація, як і регулярна інформація є відкритою і оприлюднюється шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів. Примірник офіційного друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію про емітента, останній надсилає до Комісії.
Разом з тим, Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття особливої інформації про емітента та вживає заходи щодо її розкриття.