- •Короткі відомості про хімічну номенклатуру
- •Систематична номенклатура
- •1. Номенклатура неорганічних речовин
- •1.1. Хімічні елементи та прості речовини
- •1.2. Хімічні сполуки
- •1.3. Найважливіші класи неорганічних сполук
- •1.3.1. Оксиди та інші бінарні сполуки Оксигену
- •1.3.2. Основи, амфотерні гідроксиди
- •1.3.3. Кислоти
- •1.3.4. Солі та солеподібні сполуки
- •1.3.5. Координаційні сполуки
- •1.3.6. Продукти приєднання (адукти)
- •2. Органічні сполуки
- •2.1. Деякі загальні терміни і поняття
- •2.1.1. Хімічні формули
- •2.1.2. Систематична номенклатура органічних сполук
- •2.2. Вуглеводні
- •2.2.1. Нормальні алкани і алкільні групи
- •2.2.2. Розгалужені алкани
- •Побудова назви алкану розгалуженої будови складається з таких етапів:
- •2.2.6. Ароматичні вуглеводні
- •2.3. Галогенопохідні
- •2.4. Гідроксипохідні
- •2.4.1. Спирти
- •2.5. Альдегіди і кетони
- •2.6. Карбонові кислоти
- •2.7. Аміни і гетероциклічні основи
- •2.8. Короткі підсумки: типи систематичної номенклатури і побудова назв
2.5. Альдегіди і кетони
або,
скорочено,
СНО;
За правилами IUРАС назви альдегідів утворюють, додаючи суфікс -аль до назви відповідного вуглеводню з найдовшим карбоновим ланцюгом, включаючи карбонільну групу. Отже, НСНО — метаналь. Його стара назва — формальдегід. Наступний гомолог СН3СНО — етаналь, старі назви оцтовий альдегід або ацетальдегід. Назви інших альдегідів утворюються аналогічно. Найпростіший ароматичний альдегід С6Н5СНО має традиційну назву — бензальдегід або бензойний альдегід (систематична назва — фенілкарбальдегід — майже ніколи не застосовується).
Н азви кетонів за правилами IUРАС отримують, нумеруючи карбоновий ланцюг з кінця, до якого ближче карбонільна група, і додаючи до назви вуглеводню суфікс -он, а також локаит, що вказує місце карбонілу. Карбонільна група вважається старшою за гідроксигрупу, тому при наявності у молекулі їх обох гідроксигрупа вказується префіксом гідрокси-, альдегідна група — суфіксом -аль, а кетогрупа — суфіксом -он або префіксом -оксо- (див. табл. 1.4):
2-пентанон 2-оксо-З-хлоробутаналь
2-гідрокси-4-хлор-3-пентанон
циклогексанон
За деякими кетонами збережено традиційні назви:
СН3СОСН3 — ацетон
СбН5СОСН3 — ацетофенон
СбН5СОСбН5 — бензофенон.
2.6. Карбонові кислоти
Карбонові (жирні) кислоти мають карбоксильну функціональну групу
у скороченому записі СООН aбо СО2Н
Найпростіша карбонова кислота НСООН — метанова (традиційні назви — мурашина кислота, форміатна кислота). Наступний гомолог СН3СООН — етанова кислота {оцтова кислота, ацетатна кислота). Як бачимо, у систематичній назві суфікс -ова і слово кислота додають до назви вуглеводню з тим самим числом карбонових атомів, що й у молекулі кислоти. При наявності двох карбоксильних груп застосовується суфікс -діова і слово кислота. У випадку циклічних карбонових кислот використовується інша лексема — карбонова кислота. Зберігаються деякі традиційні назви, що походять від назв аніонів кислот (НСООН — форміатна кислота, СН3СООН — ацетатна кислота, НООС-СООН — оксалатна кислота тощо). Ось деякі приклади:
СН3СН2СН2СН2СООН С15Н31СООН НООС—СН2СН2-СООН
пентанова кислота гексадеканова кислота бутандіова кислота
валеріанова кислота пальмітинова кислота бурштинова кислота
циклопентанкарбонова кислота бензенкарбонова кислота 2-нафталенкарбонова кислота
бензойна кислота 2-нафтойна кислота
Карбоксильна група вважається старшою за карбонільну. Тому при наявності цієї та інших функціональних груп їхні позначення з відповідними локантами виносяться до префіксної частини назви:
CH3COONa — натрій етаноат (традиційна назва — ацетат натрію);
(С17Н35СОО)2Са — кальцій октадеканоат (традиційна назва — стеарат кальцію);
НООС-СООК — калій гідрогенетандіоат (традиційна назва — гідрооксалат калію);
КООС-СН2СН2-СООК — дикалій бутандіоат (традиційна назва — сукцинат калію).
Звертаємо увагу на те, що, як і у випадку назв неорганічних солей, за відмінками змінюється лише останнє слово назви солі:
Н. натрій етаноат
Р. натрій етаноату...
О. натрій етаноатом і тд.
Естери (старий термін — складні ефіри карбонових кислот R-COOR' називають подібно до солей: спочатку йде назва вуглеводневого залишку спирту (або фенолу) R', потім без проміжку назва кислотного залишку:
CH3COOEt — етилетаноат (традиційні назви — етилацетат, етиловий ефір оцтової кислоти)
С6Н5СОО-n -Вu — н-бутилбензоат (традиційна назва — н-бутиловий ефір бензойної кислоти)
C2H5COOPh — фенілпропаноат (традиційні назви — фенілпропіонат, феніловий ефір пропіонової кислоти)