- •Короткі відомості про хімічну номенклатуру
- •Систематична номенклатура
- •1. Номенклатура неорганічних речовин
- •1.1. Хімічні елементи та прості речовини
- •1.2. Хімічні сполуки
- •1.3. Найважливіші класи неорганічних сполук
- •1.3.1. Оксиди та інші бінарні сполуки Оксигену
- •1.3.2. Основи, амфотерні гідроксиди
- •1.3.3. Кислоти
- •1.3.4. Солі та солеподібні сполуки
- •1.3.5. Координаційні сполуки
- •1.3.6. Продукти приєднання (адукти)
- •2. Органічні сполуки
- •2.1. Деякі загальні терміни і поняття
- •2.1.1. Хімічні формули
- •2.1.2. Систематична номенклатура органічних сполук
- •2.2. Вуглеводні
- •2.2.1. Нормальні алкани і алкільні групи
- •2.2.2. Розгалужені алкани
- •Побудова назви алкану розгалуженої будови складається з таких етапів:
- •2.2.6. Ароматичні вуглеводні
- •2.3. Галогенопохідні
- •2.4. Гідроксипохідні
- •2.4.1. Спирти
- •2.5. Альдегіди і кетони
- •2.6. Карбонові кислоти
- •2.7. Аміни і гетероциклічні основи
- •2.8. Короткі підсумки: типи систематичної номенклатури і побудова назв
2.2.6. Ароматичні вуглеводні
А
Групу
С6Н5-
без одного атома Гідрогену називають
фенілом
і
скорочено позначають Ph.
Групу
С6Н4<
без двох атомів Гідрогену називають
феніленом.
Можливі
три ізомерні фенілени: о-фенілен
(о/ш>фенілен),л<-фенілен (мета-фенілен)
і «-фенілен (идря-фенілен) (див. нижче).
Загальна назва груп, що походять від
ароматичних сполук і мають одну вільну
валентність — арильні
групи. За
деякими простими гомологами і похідними
бензену й арильними групами правилами
IUРАС
закріплено традиційні назви.
2.3. Галогенопохідні
Сполуки, що утворюються з аліфатичних і ароматичних вуглеводнів шляхом заміщення одного атома Гідрогену на Флуор, Хлор, Бром або Іод, називають алкіл- або арилгалогенідами. При заміщенні кількох атомів Гідрогену утворюються полігалогеніди.
Алкілгалогеніди називають подібно до розгалужених вуглеводнів. При цьому використовують префікси флуоро-, хлоро-, бромо-, іодо- (перед дефісом сполучна «о» випускається). Приклади:
Є ще один традиційний шлях (не за правилами IUРАС) утворення назв найпростіших алкілгалогенідів (коли непотрібні локанти), схожий з назвоутворенням солей: до назви алкільної групи додають назву галогену і суфікс -ид (-ід). Усі частини назви пишуть разом:
2.4. Гідроксипохідні
2.4.1. Спирти
Функціональна група спиртів — гідроксигрупа -ОН (стара назва — оксигрупа).
Найпростіший представник спиртів — метанол СН3ОН (інша назва — метиловий спирт). Його гомологи називають алканолами, або одноатомними спиртами (стара назва — алкоголі). Розрізнюють первинні спирти RCH2-ОН, вторинні спирти R2CH-OH і третинні спирти R3C-OH. У межах однієї молекули вторинного або третинного спирту групи R можуть бути однаковими або різними.
Наявність однієї гідроксигрупи позначається суфіксом -ол, двох -діол, трьох — триол тощо. При виборі головного ланцюга та його нумерації віддають перевагу гідроксигрупі. Сполука С6Н5СН2ОН має традиційну назву бензиловийспирт (систематична назва фенілметанол). Сполуки з двома гідроксигрупами називають двохатомними спиртами або гліколями (діолами).. Назви аніонів типу RO- утворюються від назв відповідних спиртів шляхом заміни суфікса -ол на -олят: СН30- — метащтят, С2Н5O- — етанолят. У другому варіанті назв аніонів типу RO- до назви групи RO додають літеру -д, тобто утворюються назви з суфіксом -оксид (подібно до назви гідроксид): СН3O- — метоксид, С2Н5O- — етоксид. Назви етерів будують як назви заміщених вуглеводнів з алкоксильними замісниками: СН3ОС2Н5 — метоксиетащ або від назв груп R і R' із додаванням -овий етер: СН3ОС2Н5 — метилетиловий етер. Етери циклічної будови належать до гетероциклічних сполук. За деякими з них правилами IUPAC збережено традиційні назви, інші мають назви систематичні:
Продукти
заміщення атома Гідрогену гідроксигрупи
на метал називають фенолятами,
а
на алкільну або арильну групу — етерами
фенолів (стара
назва — прості
ефіри фенолів,.
їхні назви будують аналогічно алкоголятам
і етерам, похідним спиртів (див. вище).