8) Забезпеченість групи інформацією.

9) Використання функцій і методів менеджменту.

10) Формування, підбір лідерів групи та ін.

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Розкрити сутність та основне призначення управлінських рішень.

2. Наведіть класифікацію управлінських рішень за різними ознаками.

3. Наведіть конкретні приклади організаційних запрограмованих та організаційних незапрограмованих рішень та порівняйте їх.

4. Охарактеризувати на конкретних прикладах компромісні рішення та обґрунтувати їх роль в діяльності організації.

5. Яка існує різниця між рішеннями, які ґрунтуються на міркуваннях та раціональними рішеннями?

6. Які функції виконують управлінські рішення в системі менеджменту?

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.:" Дело", 1997г.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р.

4. Шегда А.В. Менеджмент - К.: "Знання", 2004р.

Тема 9. Організаційні зміни, конфлікти та стреси як об’єкти управління Самостійна робота 34

Сутність і структура конфліктів в організації

І Питання до опрацювання:

1. Конфлікт як об’єкт керівництва.

2. Основні причини конфліктів в організації.

3. Види конфліктів в організації.

4. Модель виникнення конфлікту.

ІІ Основні аспекти опрацювання матеріалу:

1. Конфлікт як об’єкт керівництва.

Процес керівництва організацією часто супроводжується конфліктами між окремими виконавцями, а також стресами працівників. Менеджер повинен знати сутність, особливості перебігу та можливі наслідки конфліктів і стресів, уміти нейтралізувати їх.

Сучасний менеджмент пропонує керівникам виробляти конструктивну позицію у відношенні до конфлікту, що припускає розглядати конфлікт не як дисфункцію в діяльності організацій, а як норму відносин між людьми, необхідний елемент виробничого життя, що дає вихід соціально-психологічній напруженості, породжуючи зміни в діяльності організації. Саме поняття конфлікт бере свій початок від латинського слова "conflictus" — зіткнення. І виходячи із етимологічного значення цього терміна англійський соціолог Є. Гідденс розуміє під конфліктом реальну боротьбу між діючими людьми або групами, незалежно від того, які джерела цієї боротьби і засоби мобілізує кожна із сторін.

Конфлікт – це відсутність згоди між двома чи більше сторонами, внутрішній дискомфорт особи.

Під час конфлікту кожен суб’єкт нав’язує свою точку зору, думки, ініціює гострі суперечки, заважаючи іншому суб’єкту чинити так само. Найчастіше у свідомості людей конфлікт асоціюється з суперечками, погрозами, ворожістю. Саме тому існує думка, що конфлікт – явище небажане, що його слід уникати і негайно вирішувати. Проте деякі конфлікти не тільки можливі, а й бажані: в деяких випадках конфлікти допомагають виявити різні точки зору, дають додаткову інформацію і допомагають знайти істину. Це робить процес прийняття рішень більш ефективним.

Дієвість конфлікту залежить від того, наскільки ефективно ним управляють, а для цього треба розуміти причини його виникнення.