Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОВ Метод ср (мен) модуль 4.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
528.9 Кб
Скачать

Тема 7. Керівництво та лідерство в організації Самостійна робота 26

Лідерство в менеджменті

І Питання до опрацювання:

1. Природа лідерства, його складові.

2. Ролі і функції лідера в організації.

3. Підходи до лідерства.

ІІ Основні аспекти опрацювання матеріалу:

    1. Природа лідерства, його складові.

Повноваження, вплив і влада є інструментами управління. Як такі - їх можна застосовувати по-різному, відповідно і різними будуть результати. Отже, результативність управління залежить від способу реалізації менеджером наданих йому повноважень для досягнення цілей організації. Саме для характеристики таких способів і використовується поняття “лідерство”.

Лідерство - це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

Лідер - це особистість, яка користується беззастережним авторитетом і повагою у зв’язку зі своїми особистими видатними людськими, інтелектуальними або фаховими якостями.

Людина, яка претендує на роль лідера, повинна психологічно прагнути до переваги і насправді переважати інших, володіти чітким баченням майбутнього і способів його досягнення.

Лідери діють відповідно до свого бачення досконалості і прекрасного, демонструючи при цьому єдність мети і волі, і невгамовну енергію. Лідерство виникає там, де є потреба в ініціативних діях. Особа, яка добровільно бере на себе більшу відповідальність, ніж передбачено посадою, стає неформальним лідером. Лідер також є керівником, але характер його дій особливий. Він не управляє, а веде за собою людей, які є не його підлеглими, а послідовниками.

Формально посада керівника забезпечує передумови і для лідерства в колективі, але автоматично це не відбувається. Можна бути першою особою в організації, та не бути лідером, оскільки його добровільно визнають як єдиного, хто здатний забезпечити задоволення потреб людей, знайти вихід із, здавалося б, безвихідних ситуацій.

    1. Ролі і функції лідера в організації.

Відмінність між функціями лідера і керівника зумовлена відмінностями їх ролей. Керівник здійснює управління на основі одноосібного прийняття рішень і контролю за процесом праці. Лідер не узурпує право з прийняття рішень, а, навпаки, делегує його кожному із членів команди. Основне завдання лідера – допомога працівникам у вирішенні проблем, у формулюванні цілей і завдань колективної діяльності. Відповідно і функція контролю за процесом праці замінюється функцією координації. Завдяки цьому зростає роль знань, інтелектуальної потужності лідера.

У групі лідер може виконувати ролі координатора, контролера, плановика, експерта, арбітра, носія групової відповідальності. Здебільшого він є джерелом цінностей і норм, які формують груповий світогляд.

У колективі, загальний рівень розвитку якого нижчий середнього, лідер найчастіше є експертом-спеціалістом з різних питань, емоційним центром (допомагає, співчуває, підбадьорює). У колективі з високим рівнем розвитку лідер є інтелектуальним центром, джерелом ідей, консультантом із найскладніших проблем. І завжди лідер є організатором і ініціатором активних дій в будь-якій організації. Численні функції лідера перетворюють його образ в образ «батька сімейства».

Оскільки лідер відображає інтереси колективу, він є своєрідним контролером, який стежить, щоб конкретні дії кожного не суперечили загальним інтересам, не підривали єдності групи. У зв’язку з цим лідер може вступити у конфлікт з адміністрацією, приймаючи при цьому рішення, які відповідають тільки інтересам його колективу. Подолати такий конфлікт практично неможливо, оскільки тиск на лідера ще більше згуртовує колектив і посилює протистояння адміністрації. Тому в конфліктній ситуації з лідером краще йти на компроміс, надавши йому офіційну посаду. Лідер, який отримав посадові повноваження, буде краще управляти колективом, навіть іноді нехтуючи заради організації його інтересами, на що люди, які йому довіряють можуть погодитися.

Сучасний менеджмент потребує, щоб керівництво людьми здійснювали не формальні начальники, а лідери. Без лідерства не має групи, колективу. Чим вищий авторитет лідера і в його особі офіційного керівника, тим вища ефективність діяльності колективу. В зв’язку з цим дуже важливо для нормального функціонування колективу, щоб офіційний керівник разом з тим був і неофіційним лідером.