1.2. Виявлення стадії життєвого циклу підприємства і проблеми господарювання

Стадію життєвого циклу підприємства визначають, аналізуючи динаміку показників діяльності, тривалість існування, проблеми господарювання.

1.3. Основні інвестиційні цілі та інвестиційна політика підприємства

Інвестиційні цілі повинні випливати з економічних та бути прив'язаними до конкретної стадії життєвого циклу підприємства. Цілі повинні мати чіткий зміст і сенс, результати повинні бути вимірні, параметри оптимально поєднувати технічні й економічні аспекти діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

При формулюванні стратегічних інвестиційних цілей доцільно спочатку ознайомитися з прикладами в літературі. Головну, основні та допоміжні стратегічні цілі слід розглядати як єдину комплексну систему, яка потребує їх чіткого взаємопогодження з урахуванням їх пріоритетності й значущості. Така ієрархічна взаємозалежність окремих цілей інвестиційної діяльності підприємства забезпечується на основі „дерева цілей”, тобто базується на графічному відображенні взаємозв’язків і підпорядкованості різних цілей інвестиційної діяльності за рівнями їх конкретизації.

Виходячи з інвестиційний цілей підприємства, потрібно вибрати об’єкт інвестиційної діяльності для реалізації реального інвестиційного проекту, в тому числі у таких формах:

• нове будівництво;

• диверсифікація;

• реконструкція;

• модернізація;

• оновлення окремих видів обладнання;

• інноваційне інвестування у нематеріальні активи;

• інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів.

Усі наведені форми реального інвестування можуть бути зведені до трьох його напрямів:

• капітальне інвестування (перші п’ять форм);

• інноваційне інвестування (шоста форма);

• інвестування приросту оборотних активів (сьома форма).

Кожній групі інвестицій властиві свої методи обґрунтування, свої способи реалізації, свої специфічні інвестиційні цикли.

Реалізація цілей можлива за допомогою різних альтернативних варіантів інвестиційних рішень. Тому в проекті необхідно стисло розкрити такі альтернативні можливості і пояснити свій вибір.

2. Зміст і порядок виконання другого розділу

Бізнес-план інвестиційного проекту – це документ, що характеризує основні сторони діяльності й розвитку підприємства і є результатом дослідження та обґрунтування конкретного напряму діяльності підприємства на визначеному ринку, в тому числі на основі комерційного, технічного, фінансового аналізу інвестиційного проекту і аналізу ризиків, що супроводжують його реалізацію.

Типова схема бізнес-плану наведена в документах UNIDO. Окремі розділи бізнес-плану, як і їх зміст, можуть змінюватися залежно від специфіки інвестиційного об'єкта. В курсовій роботі з навчальною метою бізнес-план складається за скороченим варіантом:

1. Резюме (стисла загальна характеристика проекту).

2. Аналіз кон’юнктури ринку та план маркетингу.

3. План виробництва.

4. Організаційний план.

5. Аналіз ризиків.

6. Фінансовий план.

7. Показники економічної ефективності.

Основними питаннями бізнес-планування є оцінка ініціатором проекту:

• конкретних напрямів діяльності, цільових ринків та місця підприємства на цих ринках;

• можливостей, необхідності та обсягів випуску цільової продукції;

• конкурентоспроможності продукції, її потенційних споживачів і свого сегмента ринку;

• ефективності інвестиційних витрат;

• достатності власного капіталу і можливих джерел фінансування;

• можливих ризиків при реалізації проекту і гарантій повернення інвестицій.

1. Резюме

Резюме започатковує бізнес-план, але складається після розроблення всіх інших його розділів, оскільки саме тут подається уявлення про мету та характер бізнес-плану, ринкові можливості, склад управлінської команди, потенційних інвесторів, фінансові прогнози, очікувані результати тощо. Обсяг резюме – 12 сторінки. В ньому міститься коротка характеристика інвестиційного проекту:

• цілі проекту;

• об'єкти інвестування;

• продукція та її конкурентоспроможність;

• ринок збуту і форми реалізації;

• тривалість інвестиційного циклу в цілому і за стадіями;

• основні види ризиків;

• загальна вартість проекту;

• джерела фінансування;

• умови кредиту;

• середньорічний прибуток;

• внутрішня норма дохідності;

• термін окупності інвестицій.

Від чіткості викладення цієї інформації буде залежати початкове ставлення офіційних осіб до фінансового забезпечення проекту і позитивне розв’язання питання щодо сутності справи.