3. Похибки, виникаючі внаслідок зовнішніх впливів.

Ці похибки є наслідком неврахованих зовнішніх впливів. Ці впливи не враховуються по різним причинам: внаслідок недостатнього знання властивостей апаратури, внаслідок того, що джерело впливаючої величини невідомо оператору тощо.

Найбільшу небезпеку уявляють величини, які діють неперервно на протязі процесу вимірювання. Вони вносять систематичні похибки, які можуть лишатися непомітними внаслідок їх постійності.

До причин, які приводять до похибок цього виду відносять: вплив навколишньої температури, вплив магнітних і електричних полів, вплив атмосферного тиску і вологості повітря.

4. Похибки метода вимірювань або теоретичні похибки.

Якщо підходити строго, то в багатьох методах вимірювань можна виявити теоретичні похибки, які є наслідком тих чи інших припущень і спрощень, застосування емпирічних формул і функціональних залежностей.

В деяких випадках таких припущень виявляється незначна кількість, набагато менша, ніж допустимі похибки вимірювань; в інших вона перевищує ці похибки.

Прикладом похибки цього виду є похибки метода вимірювань електричного опору за допомогою амперметра і вольтметра (рис.6.1).

Рис. 6.1. Схема вимірювання опору за допомогою амперметра і вольтметра.

Якщо опір r_x визначають за формулою закону Ома

r_x = U / I_A,

де U – падіння напруги, виміряне вольтметром V;

I_A – сила струму, виміряна амперметром А;

то буде допущено теоретичні похибки, оскільки сила струму I_A буде більша за силу струму в опорі r_x на значення сили струму І_V у вольтметрі, який включений паралельно опору.

Опір r_x, визначений за допомогою приведеної формули, виявиться меншим за дійсний. Поправку легко обрахувати, якщо знати опір вольтметра і амперметра.

До похибок методу можна віднести також вимірювання об’єму тіл, форма яких приймається геометрично правильною.

5. Суб’єктивні систематичні похибки.

Ці похибки, як правило, є наслідком індивідуальних властивостей людини, обумовлених особливостями його організму або неправильними навичками.

В виникненні суб’єктивних систематичних похибок велику роль відіграє також швидкість реакції на отриманий сигнал. У різних осіб вона відмінна. Так, швидкість реакції людини на світловий сигнал коливається від 0,15 до 0,225 с, на звуковий сигнал - від 0,082, до 0,195 с.

6.7. Характер прояву систематичних похибок.

По характеру прояву систематичні похибки поділяються на сталі і змінні.

Змінні похибки, в свою чергу, поділяються на прогресивні, періодичні і ті, які змінюються по складному закону.

Сталі систематичні похибки - похибки, які тривалий час зберігають своє значення і знак (наприклад на протязі серії вимірювань).

Цей вид похибки зустрічається найчастіше. До сталих похибок належать похибки більшості мір, наприклад, гирь, кінцевих мір довжини та інші, а також похибки градуїровки шкал вимірювальних приладів та ряд інших.

Прогресивні систематичні похибки – це похибки, які в процесі вимірювань поступово убувають або зростають. Однією з причин їх виникнення може бути поступове падіння напруги джерела струму, живлячого вимірювальний пристрій.

Періодичні систематичні похибки – похибки, які періодично змінюють значення і знак.

Як приклад можна привести засоби вимірювань з круговою шкалою, стрілка яких при вимірюванні здійснює декілька обертів (секундоміри, індикатори годинникового типу). Періодична похибка в показах таких пристроїв виникає в тих випадках, коли вісь обертання стрілки не співпадає з центром кола шкали.

Похибки, які змінюються по складному закону можуть бути представлені у вигляді кривої або у вигляді формули. Одним з прикладів є похибки електричних лічильників, залежність яких від нагрузки виражається кривою (рис.6.2).

Рис. 6.2. Залежність похибки електричних лічильників від зміни нагрузки.