1. Що стало надбанням Гомерівської доби?

Відповідь: Надбанням гомерівської доби стало володіння технікою оброблення заліза та створення хоч і примітивних, але заснованих на демократичних засадах держав-полісів.

2. Що таке «форуми»?

Відповідь: форуми були центрами політичного і культурного життя в містах. Тут на ранніх етапах проводилися народні збори, зводилися головні храми та інші громадські споруди. Частиною форумів були меморіальні споруди, які прославляли перемоги римської зброї, видатних полководців, а потім імператорів: тріумфальні арки і колони.

3. Охарактеризуйте формативний (протокласичний) період (Період між II тисячоліттям до н. Е. І I ст. Н. Е.) культури доколумбової Америки?

Відповідь: Він характеризується остаточним переходом до осілого способу життя, що зумовлено появою інтенсивних форм землеробства. Споруджувалися зрошувальні канали, дамби, греблі. Осіле життя привело до винайдення і розвитку кераміки, а також до формування мистецтва скульптури, появи перших пірамід. Швидко розвивалися різні ремесла, почався активний процес класового розшарування, формування основ наукових знань. Внаслідок важливих господарських і культурних змін стала можливою масова колонізація нових земель, утворилися великі центри суспільного життя.

Синяченко Галя Класичний період - V- IV ст. До н.Е.

Період класичного розвитку Стародавньої Греції став часом найбільшого розвитку її культури. Сформований поліс з його демократичними тенденціями був ідейною основою потужного культурного підойму. Особливо прискорилися процеси підйому за часів Перикла. Його оточували найвидатніші та найталановитіші люди, серед яких - історик Геродот, трагік Софокл, скульптор Фідій, художник Поліклет. Період правління Перикла, який обіймав посаду стратега протягом 15 років, називають "золотим віком" розвитку Афін.

У класичний період відбувся розквіт філософсько-естетичної думки. Найвідомішими мислителями цього періоду були Сократ, Анаксагор, Демокрит, Протагор, але особливо уславились Платон та Аристотель, суперництво між вченнями яких майже на два тисячоліття визначило основні шляхи розвитку філософських вчень не тільки в Середземномор'ї, а й значно далі.

У V ст. до н.е. в Греції набувають розвитку спеціальні наукові дисципліни: математика, астрономія, медицина, історія. У царині медицини видатна роль належала Гіппократу, на теренах історії уславились Геродот і Фукидід. Останній став основоположником історії як науки, заснованої на доку­ментальних фактах та глибокому аналізі причинно-наслідкових зв'язків.

Розвиток грецької архітектури найбільше виявився в містобудуванні. З V ст. до н.е. розпочинається планування міст з прямокутним кварталами, розділеними вулицями, що перетинались під прямим кутом. У місті виділяються райони з чітким функціональним призначенням: центр_; житлова частина, порт, торговельна та промислова зони.

Особливе місце в історії давньогрецького зодчества належить комплексу споруд Афінського акрополя. У створенні акрополя велика роль належала афінському стратегу Периклу та скульптору Фідію (початок V ст. - 432-431 р. до н.е.). Акрополь був і святилищем, і укріпленням, і громадським центром, біля якого проходило все суспільне життя громадян; тут зберігалась державна скарбниця, розміщувалась бібліотека і картинна галерея. Широко відомі також споруди ранньої класики - скарбниця у Дельфах, храм Афіни на о. Егіна, храм Зевса в Олімпії.

Найвидатнішим скульптором ранньої класики був Мірон (V ст. до н.е.), який відзначався реалістичністю створених ним образів. Ним були виконані знамениті бронзові статуї "Дискобол" (відома лише в римський копії), "Афіна і Марсій".

Фідій, на відміну від Мірона, відходить від індивідуальності героя, намагаючись втілити загальний ідеал прекрасного. Він створив Зевса Олімпійського для храму Зевса в Олімпах.

Молодшим сучасником Фідія був скульптор Поліклет із Аргоса (друга половина V ст. до н.е.), який зображував переважно атлетів.

У період класики зароджується грецька трагедія - драматичний твір, у якому невирішений суспільний конфлікт накладався на вчинки людини, що призводило її до страждань і загибелі. Яскравими представниками трагедійного жанру в Греції були Есхіл, Софокл, Еврипід (480-406 pp. до н.є.).

Стародавня Греція є батьківщиною комедії - жанр драми, у якому дійство і характери трактовані у формі смішного, веселого. Засновником комедії як жанру вважається Арістофан (445-385 pp. до н.е.) - автор понад 40 п'єс, 11 з яких дійшли до нас повністю.

Питання до тебе: