- •1. Навчальний план дисципліни "адміністративне право україни"
- •2. Робоча програма дисципліни "адміністративне право україни" загальна частина Тема 1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права України
- •Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
- •Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
- •Тема 4. Державна служба та державні службовці
- •Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління
- •Тема 6. Форми державного управління
- •Тема 7. Адміністративно-правові методи державного управління
- •Тема 8. Адміністративно-правові резкими
- •Тема 9. Адміністративно-правовий примус
- •Тема 10. Адміністративна відповідальність
- •Тема 11. Дисциплінарна відповідальність в адміністративному праві
- •Тема 12. Адміністративний процес
- •Тема 13. Провадження в справах про адміністративні проступки
- •Тема 14. Стадії провадження в справах про адміністративні проступки
- •Тема 15. Резким законності і дисципліни у державному управлінні
- •Тема 16. Державний контроль за діяльністю органів виконавчої влади
- •Особлива частина Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою
- •Тема 18. Адміпістративно-правове забезпечення управління обороною
- •Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами
- •Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління юстицією
- •Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління зовнішньополітичною діяльністю
- •Тема 22. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою
- •Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольно!" діяльності та недопущення недобросовісної конкуренції
- •Тема 24. Адміністративно-правове забезпечення управління митною справою
- •Тема 25. Адміністративно-правове забезпечення управління фінансами і кредитуванням
- •Тема 26. Адміністративно-правове забезпечення управління агропромисловим комплексом
- •Тема 27. Адміністративно-правове забезпечення управління використанням і охороною природних ресурсів
- •Тема 28. Адміністративно-правове забезпечення управління транспортом
- •Тема 29. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
- •Тема 30. Адміністративно-правове забезпечення управління охороною здоров'я населення
- •Тема 31. Адміністративно-правове забезпечення управління культурою, мистецтвом, фізичною культурою, спортом та туризмом
- •Тема 32. Адміністративно-правові засади управління соціальним захистом населення
- •3. Плани семінарських занять загальна частина Тема 1.Поняття, предмет, метод і система адміністративного права
- •Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
- •Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
- •Тема 4. Державна служба і державні службовці
- •Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління
- •Тема 6. Форми державного управління
- •Тема 7. Адміністративно-правові методи
- •Тема 8. Адміністративно-правові режими
- •Тема 9. Адміністративно-правовий примус
- •Тема 10. Поняття, ознаки і підстави адміністративної відповідальність
- •Тема 11. Поняття, сутність та особливості адміністративного процесу
- •Тема 12. Провадження у справах про адміністративні проступки
- •Тема 13. Режим законності і дисципліни у державному управлінні
- •Особлива частина Тема 14. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою та обороною
- •Тема 15. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами
- •Тема 16. Адміністративно-правове забезпечення управління юстицією
- •Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою
- •Тема 18. Адміністративно-правове забезпечення управління фінансами і кредитуванням
- •Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
- •Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління охороною здоров'я населення
- •Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління культурою, мистецтвом, фізичною культурою, спортом та туризмом
- •4. Питання для самоконтролю із загальної частини адміністративного права україни (для заліку)
- •5. Питання для самоконтролю з адміністративного права україни (для іспиту)
- •6. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи з адміністративного права
- •7. Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з адміністративного права
- •8. Рекомендована література до курсу "адміністративне право україни"
- •9. Концепція адміністративної реформи в україні (без додатків)
- •Глава 1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України
- •Глава 2. Збагачення змісту предмету адміністративного права
- •Глава 3. Розвиток методу адміністративного права
- •Глава 4. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права та його межі
- •Глава 5. Джерела адміністративного права. Форми і тенденції систематизації адміністративного законодавства
- •Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади — стратегічна орієнтація розвитку і реформування адміністративного законодавства
- •Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян
- •Глава 8. Розвиток законодавства про органи виконавчої влади
- •Глава 9. Розвиток законодавства про державну службу
- •Глава 10. Правове забезпечення загальних процедур управлінської діяльності (адміністративних процедур)
- •Глава 11. Правове забезпечення надання органами виконавчої влади управлінських послуг громадянам
- •Глава 12. Розвиток законодавства про державний контроль у сфері виконавчої влади
- •Глава 13. Запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового контролю за виконавчою владою
- •Глава 14. Правове забезпечення адміністративного оскарження (позасудового захисту прав і свобод громадян)
- •Глава 15. Реформування інституту адміністративної відповідальності
- •Глава 16. Розвиток законодавства про державне регулювання і управіння в окремих сферах суспільного життя
Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади — стратегічна орієнтація розвитку і реформування адміністративного законодавства
Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого удосконалення правового врегулювання всіх аспектів взаємовідносин особи з органами виконавчої влади.
Слід визначити, що вирішення цього завдання ще не займає визначального місця у системі правового регулювання управлінських відносин.
Саме виправленню такого становища має сприяти запровадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в демократичній, правовій державі. Однак вирішення цього дійсно історичного завдання є досить складною справою.
Адже існуючий стан українського адміністративного законодавства характеризується, умовно кажучи, "залишковими" явищами колишньої тоталітарно-бюрократичної держави, в якій інтереси публічної влади домінували над інтересами людини.
Зважаючи на це, з метою послідовного подолання цих досить глибоко укорінених вад основні напрямки розвитку і реформування адміністративного законодавства необхідно підпорядкувати наступним першочерговим потребам.
1. Зокрема треба позбавитись залишків принципу формально-декларованого "демократичного", а насправді — цілком "бюрократичного" — централізму в побудові системи і діяльності органів виконавчої влади.
В умовах невиправдано високої централізації державного управління головним показником роботи є не якісне виконання органом чи посадовою особою нормативно визначеної компетенції,
>>>269>>>
функцій та повноважень, а механічне відтворення команд "згори" з наміром догодити вищому начальнику. Тому навіть саме поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення.
Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все це, звичайно, суттєво заважає громадянам реалізувати свої законні вимоги і наміри у відносинах з відповідними органами і посадовими особами.
Враховуючи наведене, треба значно підвищити якість адміністративно-правової регламентації структури та діяльності органів виконавчої влади у напрямі більш чіткого і обгрунтованого закріплення функцій і повноважень цих органів, а також уточнення і конкретизації їх взаємовідносин з громадянами.
2. Не маньш важливе значення має необхідність подолання існуючої недооцінки ролі законів в правовій регламентації відносин між органами виконавчої влади і громадянами.
Ідеологічною передумовою такого становища було поширення уявлення про право як будь-який офіційно оголошений акт суб'єкта державної влади, яка вважалася виразником волі "всього народу". Завдяки цьому влада в умовах партійно-державного тоталітаризму пертворилась у неконтрольовану суспільством і нічим нестриману силу.
Інакше кажучи, кожен суб'єкт державної, в тому числі і виконавчої, влади знаходився ніби-то не "під", а "над" законом, і, отже, отримував змогу пристосовувати правові норми під свої власні інтереси, використовувати їх на свій розсуд. Як наслідок, принцип законності набув здебільшого формального значення, а саме право втратило значення об'єктивного критерію вирішення конфліктних ситуацій у взаємовідносинах між державою і особою.
Це підтверджується, зокрема, тим, що і на сьогодні переважна більшість питань у сфері виконавчої влади вирішується, як і в минулі роки, не в законах, а в підзаконних нормативно-правових актах уряду, міністерств, державних комітетів та деяких інших цент-
>>>270>>>
ральних органів виконавчої влади. Саме тому, зокрема, з'являється можливість порушень прав і свобод громадян з боку виконавчої влади не тільки на етапі прийняття індивідуальних адміністративних актів, а ще й на рівні нормативної регламентації у підзакон-них актах, і особливо, як свідчить життя, у так званих "відомчих" актах (актах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади). Але можливість таких порушень значно знизилась після введення державної реєстрації таких нормативних актів в органах юстиції.
Зважаючи на це, слід суттєво підвищити питому вагу законів у регулюванні в сфері виконавчої влади і до того ж законодавче позбавити більшість центральних органів виконавчої влади (крім міністерств) права видавати нормативні акти, що стосуються прав і свобод громадян.
3. Ровиток механізму захисту прав і свобод громадян в межах самої виконавчої влади, тобто по "адміністративній лінії" вимагає цілеспрямованого руйнування певних стереотипів у психології людей, які й досі базуються на залишках колишнього так званого "патерналістського" характеру держави, а саме тих, завдяки яким багато хто з людей не звик відповідати за власні рішення, дії та їхні наслідки, добиватися захисту своїх інтересів, особливо за умов суперечок або навіть протидії з боку управлінських органів та посадових осіб. За минулі роки людина просто вимушена була примиритися із засиллям бюрократичних зловживань, адміністративної тяганини в органах управління, з безвідповідальністю та безкарністю чиновників.
До того ж збереженню такого становища об'єктивно сприяє незадовільний стан діяльності сучасного державного апарату управління. Він не тільки зберігає більшість вад, які були властиві колишньому апарату, а й до того ж став більш корумпованим і менш професійним. Діяльність основної частини управлінських кадрів підпорядкована підготовці адміністративних рішень, а в той же час контроль за їхнім виконанням надто послаблений.
Хоч сьогодні й існує певна правова база для практичної реалізації громадянами права звернутися зі скаргою до вищого у порядку підлеглості органу або посадової особи, що не позбавляє людину права звернутися і до суду згідно з чинним законодавством, все ж
>>>271>>>
таки ретельно унормований і, головне, ефективно діючий процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений.
Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України.