3. Регіональне і місцеве самоврядування і управління

Великобританія — центр Співдружності, політичного і еко­номічного об'єднання країн і територій, що входили раніше в Британську імперію. Окрім Великобританії членами Співдруж­ності є Австралія, Бангладеш, Нова Зеландія і інші держави

(всього їх 15).

Великобританія — унітарна держава. З точки зору особли­востей управління і самоврядування до складу Великобританії входять — Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія, де­кілька дрібних островів навколо Великобританії, деякі коло­ніальні володіння, Гібралтар. Управління Англією здійснюють загальнодержавні органи. Шотландія і Уельс користуються адмі­ністративною автономією своєрідного характеру, але насправді управління ними здійснюється з центру особливими міністрами. Північна Ірландія володіє законодавчою (політичною) авто­номією. Адміністративно-територіальний поділ цих складових частин також різний.

Муніципальні органи у Великобританії створюються вже на рівні адміністративно-територіальних одиниць, на які поділено її складові частини. У Англії і Уельсі це графства з населенням понад 1 млн. осіб (44 в Англії і 8 в Уельсі). Графства в Англії поділяються на метрополітенські, муніципальні райони тощо. Графства поділено на округи, які замінили існуючі, до 1974 р. адміністративно-територіальні одиниці — міста, що мали різний статус. Округ може охоплювати як міські, так і сільські території. Всього створено 36 округів в метрополітенських і 333 округи в інших муніциальних районах, з них 37 в Уельсі. Самостійною адміністративно-територіальною одиницею є Великий Лондон, який включає 32 міських райони і Сіті. Північна Ірландія поді­ляється на 6 графств і 2 міста з правами графств, Шотландія — на області.

У кожному графстві, окрузі, області діють ради, які обира­ються на 4 роки. Склад рад оновлюється щорічно на третину. Голова ради (у містах — мер) і віце-голова переобираються щорічно. Виконавчих комітетів у радах немає. У складі ради створюються спеціальні комісії. До відання рад належать справи місцевого значення (протипожежна служба, ринки, соціальні служби, дороги тощо).

Низовими територіальними одиницями місцевого самовряду­вання в Англії є приходи, а в Уельсі і Шотландії — громади, що створюються на сільських і деяких міських територіях. У великих приходах обираються ради. По всій країні їх налічу­ється понад 8000. У приходах з населенням менше 150 осіб рішення приймаються на загальних зборах мешканців.

Чиновників, що призначаються, для контролю за органами місцевого самоврядування немає. Контроль центру здійсню­ється:

• шляхом видання міністрами обов'язкових для виконання підконтрольними місцевими службами інструкцій;

• за допомогою видання адаптивних законів (типових ін­струкцій міністерств);

• у формі перевірки міністерствами (в межах їх компетенції) деяких видів робіт (освіта, поліція тощо);

• міністри мають право організувати спеціальні розсліду­вання, якщо в підконтрольних їм місцевих органах виявлено "нечесні дії";

• деякі посадові особи муніципального управління призна­чаються не тільки радами, але і департаментами відповідних міністерств.

Існують також фінансовий, судовий і інші види контролю.

План семінарського заняття

1. Конституційні акти, конституційні звичаї, судові преце- денти.

2. Основи правового статусу особи.

3. Форма правління.

4. Регіональне і місцеве самоврядування і управління.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте основні інститути політичної системи

Великобританії.

2. Визначте специфічні риси Конституції Великобританії. Чому її називають конституцією змішаного типу?

3. Охарактеризуйте структуру і повноваження парламенту

Великобританії.

4. Визначте особливості правового статусу монарха Велико­британії.

5. Охарактеризуйте порядок формування, структуру і повно­важення уряду Великобританії.

6. Проаналізуйте, в чому полягає сутність регіоналізму Ве­ликобританії?

7. Охарактеризуйте основні риси муніципальної системи.

Практичні завдання

1. На основі вивчення конституційних нормативних актів Великобританії обґрунтуйте її форму правління.

2. Складіть структурно-логічну схему "Система вищих орга­нів державної влади Великобританії".

3. Складіть структурно-логічну схему "Законодавчий процес у Великобританії".

4. Палата громад британського парламенту прийняла закон з фінансового питання і направила для прийняття в Палату лор­дів за 40 днів до закінчення сесії. Палата лордів закон не прий­няла. Які дії повинна вчинити Палата громад, щоб закон був прийнятий?

5. Палата громад прийняла публічний закон (що не є фінан­совим і не збільшує повноважень парламенту на строк понад 5 років) і направила його в Палату лордів. Палата лордів закон відхилила, після чого процедура прийняття закону і направ­лення його у верхню палату парламенту була повторена двічі з

150

7"

151

дотриманням визначених строків. Чи може набути чинності такий закон, якщо "так", то за яких умов?

У які строки може набути чинності такий закон?

6. Один з британських підданих отримав у спадок статус довічного пера у віці 19 років. Він прийняв рішення відмови­тися від цього статусу. У які строки він повинен подати заяву? Які наслідки спричинить така заява? У які строки заява набуде чинності?

Основні поняття і терміни

Статут; Білль про права; Хабеас корпус акт; судовий преце­дент; конституційний звичай; доктринальне джерело; Палата громад; Палата лордів; спікер; пери; лорд-канцлер; Кабінет; графства; округи; області; приходи; громади.

ТЕСТИ

1. Визначте вид джерела права, яке не належить до джерел конституційного права Великобританії:

А) укази, які одноосібно прийняті монархами; Б) статути;

В) судові прецеденти; Г) конституційні звичаї; Д) доктринальні джерела.

2. Виключте пункт, який не називає відмінність Конституції Великобританії від основних законів інших держав:

А) статути, судові прецеденти, конституційні звичаї мають однакову юридичну силу;

Б) відсутність будь-яких особливих вимог до порядку прий­няття, зміни або скасування законів, що вважаються конститу­ційними;

В) відсутність органів конституційного контролю; Г) значний формалізм;

Д) внесення Змін дозволено тільки за згодою органів, що представляють всі гілки влади.

3. Визначте правильну відповідь: "У Великобританії діє":

А) однопартійна система;

Б) двопартійна система;

В) багатопартійна система;

Г) система з визначеним законом числом партій;

Д) багатопартійна система з однією домінуючою партією.

4. Визначте політичну партію, яка впродовж останніх десяти- літь неодноразово приходила до влади у Великобританії:

А) ліберальна партія;

Б) соціал-демократична партія;

В) партія зелених;

Г) консервативна партія;

Д) партія соціал-ліберальних демократів.

5. Визначте політичну партію, яка впродовж останніх де- сятиліть неодноразово приходила до влади у Великобританії:

А) ліберальна партія;

Б) соціал-демократична партія;

В) партія зелених;

Г) лейбористська партія;

Д) партія соціал-ліберальних демократів.

6. Визначте правильний варіант відповіді: "Палата громад парламенту Великобританії обирається":

А) за мажоритарною системою кваліфікованої більшості; Б) за мажоритарною системою абсолютної більшості; В) за мажоритарною системою відносної більшості; Г) за пропорційною системою;

Д) за змішаною мажоритарно-пропорційною системою.

7. Визначте, який з варіантів відповіді є правильним: "У

Палаті лордів Великобританії головує": А) спікер; Б) монарх; В) лорд-канцлер; Г) прем'єр-міністр;

Д) голова обирається на кожному засіданні з числа присутніх.

8. Визначте, який з варіантів відповіді є правильним: "Сис- тема престолонаслідування у Великобританії":

А) кастільська; Б) австрійська; В) шведська; Г) салічна;

Д) монарх обирається парламентом.

9. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є правильним: "Особливістю уряду Великобританії є":

А) рішення ухвалює тільки весь склад уряду; Б) у складі уряду створюється Кабінет; В) уряд не може зібратися на засідання без згоди монарха; Г) нормативні акти уряду приймаються тільки від імені прем'єр-міністра;

Д) нормативні акти уряду приймаються одноосібно монархом.

7^і

153

10. Виключте територію, яка не входить до складу Велико­британії: А) Англія; Б) Ісландія; В) Шотландія; Г) Північна Ірландія; Д) Уельс.

Рекомендована література

1. Конституционньїе актн Великобритании // Конституции зарубежньїх государств / Сост. В.В. Маклаков. — М., 2003.

2. Конституции зарубежньїх государств: Учебн. пособ. / Сост. В.В. Маклаков. - М., 2003.

3. Алебастрова И.А. Конституционное право зарубежньїх стран: Учебн. пособ. — М., 2003.

4. Андреева Г.Н. Конституционное право зарубежньїх стран в вопросах и ответах: Учебн. пособ. — М., 2004.

5. Институтн конституционного права иностранньїх госу­дарств / Отв. ред. Д.А. Ковачев. — М., 2002.

Додаткова література

1. Парламентьі мира: Сборник / И.П. Ильинскш, Н.С Кри- лева, А.И Ковлер и др. — М., 1991.

2. Крьілова Н.С. Британский парламентаризм // Очерки парламентского права: зарубежньїй опьіт / Под ред. Б.Я. То- порнина. — М., 1993.

3. Перегудов С.И. Конституционная реформа в Великобри­тании // Политические институтн на рубеже тьісячелетий / Отв. ред. К.Г. Холодковский. — Дубна, 2001.

4. Шаповал В.И. Британская конституции: политико-право-вой анализ. — К., 1991.

5. Романов А.А. Правовая система Англии. — М., 2000.

6. Загайнова СК. Судебньїй прецендент: проблеми право-применения. — М.: Норма, 2002.

7. Перегудов С.П. Лейбористкая партия в социально-поли-тической системе Великобритании. — М., 1975.

8. Боботов С.В. Законодательнмй процесе в Великобрита­нии // Журнал российского права. — 1998. — № 4—6.

9. Перегудов С.П. Великобритании после парламентских ви­боров // Мировая зкономика и международньїе отношения. — 2001. - № 11.