- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний університет економіко-правовий факультет
- •Тема 1 конституційне право: галузь права, юридична наука, навчальна дисципліна
- •1. Поняття і предмет галузі конституційного права
- •2. Система конституційного права
- •4. Джерела конституційного права
- •Закони, що приймаються представницькими установами суб'єктів федерації.
- •Природою державного органу, який приймає нормативний акт (наприклад, органи законодавчої, виконавчої влади).
- •Процедурою його прийняття (наприклад, прийняття закону парламентом або шляхом референдуму).
- •Його юридичною силою, яка багато в чому обумовлена першими 2 моментами.
- •5. Конституційне право як юридична наука і навчальна дисципліна
- •Юридична школа (спочатку мала визначальний, а до 20 років XX ст. — значний вплив). Для її представників характерним є вивчення держави, її органів, прав людини з юридичних позицій.
- •План семінарського заняття
- •Контрольні питання
- •Практичні завдання
- •Основні поняття і терміни
- •Рекомендована література
- •Тема 2 політичні партії і партійні системи зарубіжних країн
- •1. Політичні партії: поняття, сутність, функції
- •2. Класифікація політичних партій, їх організаційна структура
- •4. Партійні системи зарубіжних країн
- •1. Теоретичні основи конституції: поняття, сутність, функції, юридичні властивості
- •3. Еволюція змісту конституцій
- •4. Конституційний контроль в зарубіжних країнах
- •Тема 4 основи правового статусу особи
- •1. Конституційний статус особи. Інститут громадянства
- •2. Права і свободи в теорії конституціоналізму
- •3. Конституційні права і свободи і їх класифікація
- •Тема 5 форми держави в зарубіжних країнах
- •1. Форма правління
- •2. Форма державного устрою
- •3. Політичний режим
- •Державна влада, яка виходить від народу або певної пануючої соціальної групи, монарха.
- •План семінарського заняття
- •Тема 6 виборче право і виборчі системи зарубіжних країн. Референдуми в зарубіжних країнах
- •1. Поняття, сутність і принципи виборчого права
- •2. Поняття і види виборів. Порядок організації і проведення виборів в зарубіжних країнах
- •3. Виборчі системи
- •Тема 7 глава держави в зарубіжних країнах
- •1. Особливості конституційного статусу глави держави
- •2. Компетенція глави держави
- •Тема 8
- •1. Парламент і парламентаризм
- •4. Призначення референдумів.
- •5. Формування державних органів і установ, призначення або обрання посадових осіб або участь в такому обранні. Коло
- •4. Статус депутата парламенту
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •2. Структура урядів
- •3. Компетенція урядів, їх правотворчість
- •Управління державним апаратом.
- •Виконання законів, прийнятих парламентом. Проте уряди можуть самі активно втручатися в діяльність органів законодавчої влади.
- •Контроль за законодавчою діяльністю парламенту, який у ряді країн фактично перетворився на самостійну функцію
- •Тема 10 муніципальні системи зарубіжних країн
- •2. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування зарубіжних країн
- •Вагома роль в місцевому управлінні призначених зверху представників центральної влади, тобто так званого "прямого державного управління на місцях".
- •Помітний розвиток функцій, пов'язаних з вирішенням економічних і соціальних завдань, особливо у сфері освіти, охорони здоров'я, комунального господарства, громадських робіт.
- •3. Компетенція і фінансова база органів місцевого управління і самоврядування
- •1. Визначте правильний варіант відповіді: "Система місцевого самоврядування, що будується на основі поєднання виборності і державного призначення керівників її місцевих органів, називається":
- •2. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є правильним: "Основними системами здійснення публічної влади на місцях є":
- •Рекомендована література
- •Тема 11 основи конституційного права великобританії
- •1. Конституція великобританії. Особливості правового статусу особи
- •3. Регіональне і місцеве самоврядування і управління
- •Тема 12
- •1. Конституція 1787 року і її специфічні риси. Поправки до конституції
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і управління
- •Контрольні питання
- •Тема 13
- •1. Основний закон фрн
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Німецький федералізм. Місцеве самоврядування і управління
- •Практичні завдання
- •Основні поняття і терміни
- •Тема 14 основи конституційного права франції
- •1. Конституція франції
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 15 основи конституційного права італії
- •1. Конституція італії
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 16
- •1. Конституція іспанії
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 17 основи конституційного права російської федерації
- •1. Конституція російської федерації
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •План семінарського заняття
- •Тема 18
- •1. Конституція японії
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •7. Визначте, який із запропонованих варіантів є правильним: "Члени Конгресу депутатів Іспанії обираються строком на":
- •8. Визначте, який із запропонованих варіантів є правильним: "Членом Ради Федерації може бути обраний громадянин Росій- ської Федерації не молодший":
- •9. Знайдіть правильну відповідь: "Під словом "монарх" в
- •Чи прийме до розгляду парламент цей законопроект? Який державний орган Італії наділений компетенцією вирішувати питання про амністію?
- •1. Визначте, Конституція якої країни є найбільш жорсткою: а) сша;
- •2. Знайдіть правильну відповідь на питання: "Які партії відіграють найбільш помітну роль в політичному житті сша?":
- •1. Конституція якої з європейських країн називається Основний закон: а) Франція; б) фрн;
- •7. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є правильним: "Право законодавчої ініціативи в Іспанії нале- жить":
- •9. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є
- •Орган, що здійснює конституційний контроль в Російській Федерації, називається .
- •Визначте правильний варіант відповіді: "Парламент Японії складається з":
- •Верхня палата парламенту Російської Федерації називається .
- •Визначте правильний варіант відповіді: "Зміна Конституції Японії можлива":
- •6. Визначте правильний варіант відповіді: "Президент має
- •7. Визначте форму правління Іспанії: а) парламентська республіка;
- •8. Визначте правильний варіант відповіді: "Вибори Прези- дента Російської Федерації проводяться":
- •Теми курсових робіт
- •Питання до іспиту
- •Програма навчального курсу
- •Статус дисципліни. Обов'язкова.
- •Методика викладання, форми і методи навчання. Методика проблемного навчання, евристичне навчання, мо-
- •Тема 1. Конституційне право зарубіжних країн: галузь права, юридична наука, навчальна дисципліна
- •Тема 2. Політичні партії і партійні системи зарубіжних країн
- •Тема 3. Конституції зарубіжних країн
- •Тема 4. Основи правового статусу особи
- •Тема 5. Форми держави в зарубіжних країнах
- •Тема 7. Глава держави в зарубіжних країнах
- •Тема 8. Парламенти зарубіжних країн
- •Список інтернет-посилань
- •Методичні вказівки з питань організації самостійної роботи студентів
- •Організація поточного, модульного, підсумкового контролю
- •1. Система оцінювання знань
- •2. Критерії оцінювання знань
- •Тема 5 форми держави в зарубіжних країнах
- •Тема 7 глава держави в зарубіжних країнах
- •Редактор — т.С. Храменкова. Комп'ютерна верстка — іл Томашівська.
Закони, що приймаються національним законодавчим органом, але дія яких поширюється лише на частину території держави (наприклад, надання статусу автономії, введення режиму надзвичайного стану на частині території тощо).
Закони, що приймаються представницькими установами суб'єктів федерації.
3. Закони, що приймаються представницькими органами автономних утворень (Іспанія, Італія, Португалія і ін.).
За характером правових норм, що в них містяться, тобто за ступенем узагальненості правового регулювання, закони поділяються на звичайні, закони-принципи або закони-рамки, програмні закони і кодекси.
Звичайні закони містять норми-правила, регулюючі окремі конкретні суспільні відносини (наприклад, закон про політичні партії).
Закони-принципи або закони-рамки встановлюють загальні принципи організації системи органів державної влади і місцевого самоврядування (наприклад, Закон від 28 серпня 1995 р. "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації")
Закони-програми приймаються, як правило, з питань економічного і соціального розвитку.
Кодекси — це закони, які зазвичай містять норми, які регулюють комплекс відносин, що складають основу того або іншого правового інституту.
За способом прийняття закони поділяються на прийняті державними органами: парламентом, колегіальним органом виконавчої влади (президії парламентів соціалістичних країн), що є постійно діючим, військовою радою, Ті підрозділом (в умовах військового режиму) і прийняті на референдумі.
Нормативно-правові акти виконавчої влади. їх можна класифікувати за різними підставами. Головними критеріями є місце, займане тим або іншим органом в апараті виконавчої влади і юридична сила нормативно-правових актів, які видаються цим органом.
Акти глав держав (укази, декрети, ордонанси) приймаються ними як за прямим приписом конституції, так і за уповноваженням парламенту. Наприклад, ст. 87 Конституції Італії надає право президенту видавати декрети, які мають силу закону. У іншому випадку парламент може делегувати главі держави свої законодавчі повноваження на певний строк і щодо певних питань (Казахстан, Мадагаскар, Фінляндія).
Акти урядів, інколи відомств приймаються, як правило, за аналогічними підставами. їх буде детальніше описано у відповідній темі. Слід зазначити, що особливо в країнах континентального права досить поширеною є практика делегування законодавчих повноважень парламентом саме уряду, а не главі держави.
Нормативно-правові акти органів конституційного контролю (наприклад, рішення конституційного суду). їх специфіка залежить від моделі конституційного контролю, що діє у відповідній
країні.
Регламент парламенту (норми, що визначають порядок діяльності палат і інших внутрішніх структур парламенту).
Рішення органів місцевого самоврядування належать до джерел
конституційного права в тих випадках, коли вони регулюють суспільні відносини, пов'язані із здійсненням публічної влади. Судові прецеденти — рішення суду у конкретній справі,
шо визнається обов'язковим в подальшому при розгляді аналогічних справ (широко застосовується в США, Великобританії, Індії і інших державах з англосаксонською системою
права).
Міжнародні договори є джерелами конституційного права у
випадках, коли регулюють конституційні питання і їх безпосереднє застосування передбачено.
Нині практично створюється конституційне право Європейського співтовариства, іменоване комунітарним, формується єдиний правовий простір Західної Европи.
Внутрішньодержавні договори — є джерелами конституційного права в тому випадку, якщо вони регулюють конституційні питання і коли суб'єкти, які їх уклали, є на це уповноваженими (наприклад, територіальні громади між собою або з центральною владою).
У окремих країнах діють зводи релігійних правил, які заміняють конституції або що визнаються за правовим статусом вище конституцій. У деяких країнах до джерел конституційного права належать доктрини відомих учених-юристів (мусульманські країни, частково Великобританія).
Неформалізовані джерела конституційного права — це, перш за все, конституційні звичаї і угоди.
Конституційний звичай — це норма, яка регулює суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державної влади, формується в результаті тривалого і одноманітного застосування учасниками відносин, може бути прямо або побічно санкціонована державою.
Як видно з визначення, те чи інше правило (норма), формується без участі держави і набуває якості конституційного звичаю лише за наявності наступних умов:
— повторення відповідного правила протягом тривалого часу;
— постійність правила, тобто випадки застосування правила, що повторюються, не повинні суперечити один одному;
—- визначеність правила;
— погодження заінтересованих конституційних органів щодо юридичної природи правила, тобто звичай набуває юридичної
сили тільки в тому випадку, якщо відповідні сторони вважають його правовим;
— юридичної сили звичай набуває також в результаті його санкціонування державою.
Конституційний звичай має 2 різновиди:
звичай, шо складається в практичній діяльності конституційного механізму, на основі конституційних (законодавчих) положень (наприклад, конституційні угоди або конвенційні норми);
звичай, що складається поза рамками конституційного механізму і лише санкціонується державою (традиційний правовий звичай).
Конституційні угоди характерні для Великобританії. На відміну від конституційних угод традиційний правовий звичай є джерелом конституційного права лише в дуже невеликій групі держав, що розвиваються, з монархічною формою правління, де складаються сильні позиції родоплемінної або феодальної знаті, діє родоплемінна структура і організації (Свазіленд, Непал). Особливий різновид традиційних звичаїв складають звичаї, що діють у ряді монархій Персидської затоки (наприклад, порядок престолонаслідування в Омані і ОАР).
Різні види джерел конституційного права існують не ізольовано один від одного, а знаходяться в певній підпорядкованості, утворюючи систему, засновану на ієрархічному принципі. Ця система є частиною загальної системи джерел права, яка закріплюється Конституцією. Таке закріплення може здійснюватися в 2 формах: шляхом перерахування видів джерел при визначенні нормотворчої функції окремих державних органів (більшість конституцій) і шляхом включення в конституцію положень, спеціально присвячених системі джерел права (рідкісне явище).
Ієрархія писаних джерел права визначається 3 моментами: