Етапи навчального процесу

Навчання пацієнта або його родичів може бути ефективним, якщо медична сестра знає і розуміє значення кожного етапу навчання (навчального процесу). Ці етапи такі:

І – оцінка вихідного рівня знань і умінь «учня» (пацієнта чи його родичів);

ІІ – визначення мети, планування змісту, методу і сфери навчання;

ІІІ – реалізація плану навчання;

ІV – оцінка результату навчання.

Оцінка вихідного рівня

Оцінка вихідного рівня знань передбачає визначення та знань та вмінь, якими володіє «учень», а також його відношення до інформації, яку йому треба засвоїти. При проведенні оцінки необхідно враховувати такі фактори,

Як вік, освіта та рівень знань, теперішній стан здоров’я, самопочуття та лікарський діагноз. Проводячи цю попередню оцінку, треба знати, що пацієнти, які страждають чи перенесли наприклад, інсульт, потребують досить специфічних навиків, наприклад, таким, як застібання ґудзиків, одягання взуття, прийом їжі тощо.

Визначення мети, планування змісту і сфери навчання

Тема заняття може викладатися в любій (або в усіх) сфері навчання. Формування мети в межах здійснення мед сестринського процесу має бути орієнтоване на три сфери навчання. При цьому мета, пов’язана з навчанням, називається поведінкою. В формуванні мети відображається те, що пацієнту необхідно зробити, щоб досягти результату. Мета має бути вимірна.

Добре поставлена мета містить три компоненти:

• що потрібно зробити пацієнту – результат приклад: «повинен мати уявлення», «повинен знати», «повинен уміти»;

• визначити термін часу на навчання: дата чи інтервал часу – критерій (наприклад, «за тиждень», «через місяць», 45 хвороб.);

• хто і (або) з допомогою яких засобів надає допомогу – «умова» (наприклад, «з допомогою інструктора», «на милицях», «самостійно» і т.п.).

Прикладом формування мети в психомоторній сфері навчання може бути: «пацієнт А. буде проходити 50мл на теренкурі щоденно вранці перед сніданком». При формулюванні мети навчання ми використовуємо дієслова, які визначають уміння і навички.

При формулюванні мети навчання в пізнавальній сфері слід використовувати дієслова, які відображають розумову діяльність: наприклад, «І. П. розуміє, для чого йому необхідно зменшити вживання рідини в добовому раціоні».

При визначенні мети в емоційній сфері навчання використовують дієслова, які відображають відчуття, реакцію організму і оцінку пацієнтом тих чи інших явищ: «І. П. адекватно реагує на наявність сечоприймача». Визначивши мету навчання, необхідно запланувати зміст і методи навчання. В плані обов’язково вказуємо час (ранок, день, вечір) та тривалість навчання. Якщо ми плануємо навчити пацієнта не одного, а декільком навичкам, необхідно врахувати оптимальну послідовність навчання, щоб не втомити пацієнта і не викликати негативну реакцію на навчання. В першу чергу навчають простішим навичкам, а потім складнішим.

Медичній сестрі необхідно зробити індивідуальний план навчання для кожного пацієнта навіть, якщо треба навчити однаковим навичкам, оскільки темпи навчання і засвоєння можуть бути різними. Наприклад: Пацієнт переніс гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), в зв’язку з цим у нього права нога нерухома, а права рука не функціонує.

Медична сестра разом з пацієнтом планують організувати навчання наступним чином: «І. П. навчиться одягатися через тиждень самостійно». При цьому в плані відмічають, що він навчиться одягати брюки, потім взуття, і лише в останню чергу – сорочку, оскільки пацієнт вважає, що ця процедура для нього найскладніша.