3.4. П’ять конкурентних сил (за м. Портером)

Відповідно до досліджень відомого англійського вченого, авторитету в області конкуренції, М.Е. Портера стан конкуренції на визначеному ринку можна охарактеризувати п’ятьма конкурентними силами

Рис. 1. Модель п’яти сил конкуренції

1. Суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі.

2. Конкуренція з боку товарів, які вироблені фірмами інших галузей, що є замінниками і конкурентоздатні за ціною.

3. Загроза входу в галузь нових конкурентів.

4. Економічні можливості та торговельні здібності постачальників.

5. Економічні можливості та торговельні здібності покупців

3.5. Конкурентний статус підприємства

Для оцінки перспективних можливостей підприємства щодо зростання ефективності функціонування та зміцнення конкурентоспроможності на ринку в сучасній економічній літературі використовується поняття “стратегічний потенціал” та “конкурентний статус” підприємства.

Визначення стратегічного потенціалу підприємства ґрунтується на використанні системного підходу до розгляду умов та результатів функціонування підприємства. Згідно з цим підходом підприємство розглядається як система ресурсів, які вступають до взаємодії та обумовлюють досягнуті результати.

Основними видами ресурсів, що використовуються, є:

1. Технічні ресурси (особливості виробничого обладнання, інвентар, необхідні матеріали та інше);

2. Технологічні ресурси (динамічність технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки та інше);

3. Кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад робітників, їх спроможність адаптуватися до зміни цілей підприємства);

4. Просторові ресурси (характер виробничих приміщень, територій підприємства, комунікації, можливість розширення та інше);

5. Ресурси організаційної структури системи управління (характер та гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів та інше);

6. Інформаційні ресурси (характер інформації про внутрішні можливості підприємства та зовнішнє середовище, можливість її розширення, підвищення ймовірності та інше);

7. Фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, можливість та обсяги отримання кредитів та інше).

Кожний з указаних видів ресурсів являє собою сукупність можливостей функціонування підприємства та досягнення стратегічних цілей його діяльності. Потенційні можливості підприємства при найбільш ефективному використанні ресурсів характеризують стратегічний потенціал підприємства.

Рівень стратегічного потенціалу підприємства визначається:

по-перше, складом та сучасним станом системи наявних ресурсів;

по-друге, ступенем відповідності ресурсного потенціалу стратегічним цілям та завданням підприємства;

по-третє, спроможністю ресурсного потенціалу забезпечити стійкість господарської системи до впливу зовнішнього середовища та внутрішня гнучкість (адаптованість).

Рівень освоєння потенційних можливостей підприємства визначає конкурентний статус підприємства (КСП).

Конкурентний статус оцінює ресурсну та підготовленість підприємства до реалізації стратегічних цілей і завдань, ступінь освоєння ними своїх потенційних можливостей, характеризує сприятливість умов зовнішнього середовища для створення та підтримки конкурентних переваг.

Оцінка конкурентного статусу підприємства проводиться в долях одиниці та використовується для характеристики його конкурентоспроможності. Наприклад, залежність позиції підприємства в конкурентній боротьбі від його конкурентного статусу може бути ідентифікована так:

0 < КСП ≤ 0,4 – слабка позиція;

0,5 < КСП ≤ 0,7 – середня позиція;

0,8 < КСП ≤ 1,0 – сильна позиція.