1 Характеристика пункту взаємодії різних видів транспорту

1.1 Загальна характеристика пункту взаємодії

Річковий порт здійснює перевалку навалочних вантажів із річкового транспорту на залізничний й автомобільний. Порт має два причали. На причалі №1 здійснюється вивантаження вантажу №1 на склад №1, на причалі №2 здійснюється вивантаження вантажу №2 на склад №2.

Схема порту наведена на рисунку 1.1.

1 - склад сипких вантажів №1; 2 - підкранові колії;

3 - навантажувально-вивантажувальні колії;

4 - склад сипких вантажів №2; 5 - автомобільна дорога;

6 - витяжні колії; 7 - портова станція

Рисунок 1.1 - Схема порту

Зі складу №1 вантаж №1 перевозиться залізничним транспортом на завод №1 та автомобільним транспортом на завод №3. Зі складу №2 вантаж №2 може перевозитись автомобільним транспортом або змішаним залізнично-автомобільним сполученням на завод №2.

Схема розташування елементів пункту взаємодії видів транспорту наведена на рисунку 1.2.

1 - автомобільні шляхи;

2 - залізничні колії.

Рисунок 1.2 - Схема розташування елементів пункту взаємодії

різних видів транспорту

Кожен з причалів обслуговується одним портальним краном, які обладнані грейферами.

1.2 Розрахунок добових вантажопотоків

Під вантажообігом порту розуміють загальну масу вантажів, які проходять через порт в обох напрямках - вивіз і ввіз, за певний проміжок часу - рік, місяць, добу.

Під пропускною спроможністю порту розуміють максимальну кількість вантажів, яка може бути перероблена (перевантажена) у порту за певний проміжок часу. Пропускна спроможність порту визначає його максимально можливий вантажообіг і повинна бути вище розрахункового значення останнього.

Причалом називається сукупність причального спорудження, перевантажувального устаткування, складів, залізничних й інших пристроїв. Таким чином, загальна пропускна спроможність порту складається із пропускних спроможностей окремих причалів.

Вантаж надходить у порт нерівномірно. На інтенсивність надходження впливає рід вантажу, характер його виробництва й споживання, умови купівлі й продажі, географічне положення й технічна оснащеність порту.

Вантажообіг на місяць найбільшого навантаження визначається за формулою:

, (1.1)

де k_міс - коефіцієнт місячної нерівномірності надходження вантажу в порт, який дорівнює відношенню максимального місячного вантажообігу Q_max , до середнього Q_сер .

k_мет - коефіцієнт, який враховує час, коли через метеорологічні причини повністю зупиняються вантажні роботи в порту (туман, вітер більше 7 балів, низькі температури), або роботи виконуються тільки частково (наприклад, з вантажами відкритого зберігання, що не бояться опадів). В курсовому проекті приймається k_мет = 0,9.

Q_cep - середньомісячний вантажообіг, який встановлюється залежно від періоду навігації в порту та визначається за формулою:

, (1.2)

де n_нав - кількість місяців навігації, в курсовому проекті приймається n_нав = 10 місяців;

Q_річ - річний вантажообіг причалу за завданням, т.

Для розрахунків за формулою (1.1) рекомендується використовувати значення k_міс, наведені в таблиці 1.1. (річний обсяг перевезень визначається як сума річних обсягів перевезень із порту до заводів №1,2,3, вказаних у завданні до курсового проекту).

_{Таблиця 1.1 - Значення коефіцієнта k}міс

Значення kміс за річними обсягами перевезень
до 200 тис. т	200 - 500 тис. т	500 тис. т - 1 млн. т	Більш 1 млн. т
1,25	1,2	1,15	1,1

Виконавши розрахунки Q_max за кожним пунктом призначення (заводи №1,2,3), зведемо вантажопотоки до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Шахова відомість вантажообороту, т/міс.

Відправник	Одержувач			Всього:
	Завод №1	Завод №2	Завод №3
Причал №1		-
Причал №2	-		-
Всього:

Визначимо середній інтервал між надходженням суден у річковий порт за формулою:

, год. (1.3)

де 720 – кількість годин у місяці;

Q_с – вантажопідйомність судна (каргодедвейт) за завданням, т.