- •Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “ Взаємодія видів транспорту ”
- •1 Характеристика пункту взаємодії різних видів транспорту
- •1.1 Загальна характеристика пункту взаємодії
- •1.2 Розрахунок добових вантажопотоків
- •2 Організація технічної взаємодії видів транспорту
- •3 Технологічні графіки обслуговування транспортних засобів
- •4 Розподіл вантажопотоків між видами транспорту
- •5 Оперативне управління перевезеннями
- •6 Добовий план-графік роботи пункту взаємодії
- •Перелік рекомендованої літератури
2 Організація технічної взаємодії видів транспорту
Для машин циклічної дії продуктивність визначається за формулою:
, т/год. (2.1)
де tц - тривалість одного циклу роботи, с. Визначається відрізком часу від одного захвата вантажу до наступного захвата й встановлюється розрахунковим шляхом на підставі даних технічної характеристики машини. У розрахунках повинна враховуватися можливість поєднання робочих рухів машини за часом.
qц - середня маса вантажу у тоннах, що переміщується за один цикл, визначається за формулою:
, т (2.2)
де Vгр – об'єм грейфера, м3 (табл.2.2);
γ – об’ємна маса вантажу, т/м3.
φгр – коефіцієнт заповнення грейфера. Для крупнокускових вантажів φгр = 0,6…0,7, для порошкоподібних вантажів φгр = 0,8…1,0.
Для виконання умови технічної взаємодії видів транспорту необхідно забезпечити максимально можливий коефіцієнт кратності кількості грейферів із вантажем, що можуть бути навантажені у автомобіль, його місткості.
Тип автомобіля, яким виконуються перевезення, зазначено у завданні до курсового проекту. Технічні характеристики автомобілів наведені у таблиці 2.1. Технічні характеристики грейферів вказані у таблиці 2.2. Вибір місткості грейфера необхідно здійснювати з урахуванням допустимої насипної щільності вантажу та вантажопідйомності крана. Крім того, місткість грейфера не повинна перевищувати третину від вантажопідйомності автомобіля.
Таблиця 2.1 – Технічні характеристики автомобілів
№ за завд. |
Марка |
Вантажо- підйомність, т |
Об’єм кузова, м3 |
1 |
КамАЗ-45412 |
12,0 |
14,0 |
2 |
КамАЗ-5513 |
12,5 |
13,0 |
3 |
КамАЗ-6540 |
18,5 |
11,0 |
4 |
КамАЗ-6520 |
20,0 |
12,0 |
5 |
Урал-Ивеко-653901 |
23,5 |
14,0 |
6 |
АС 3251/2 Кобальт |
32,0 |
18,0 |
Таблиця 2.2 – Технічні характеристики грейферів
№ з/п |
Параметр |
Номер моделі грейфера |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
1 |
Геометрична місткість, Vгр, м3 |
1,6 |
2,5 |
3,2 |
4,2 |
5,5 |
2 |
Насипна щільність вантажу, т/м3 (не більше) |
3,0 |
2,5 |
2,4 |
1,4 |
1,1 |
3 |
Маса вантажу у грейфері, т (не більше) |
4,8 |
5,0 |
7,8 |
5,9 |
5,5 |
4 |
Власна маса грейфера, т (не більше) |
4,5 |
2,95 |
7,6 |
4,0 |
4,1 |
Кількість грейферів, що навантажують у кузов автомобіля, визначається по об’єму та масі за формулою:
(2.3)
де mгр – кількість грейферів, що навантажують в автомобіль (розраховане значення mгр округляється до цілого числа в меншу сторону);
Vа – ємність кузова автомобіля, м3;
Qа – вантажопідйомність автомобіля, т.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля визначають за формулою:
, (2.4)
Результати розрахунків записуються в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахунок коефіцієнту вантажопідйомності
№ з/п |
Параметр |
Значення |
||||
1 |
Номер моделі грейфера |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
Кількість грейферів за об’ємом mгр ,од. |
|
|
|
|
|
3 |
Кількість грейферів за масою mгр ,од. |
|
|
|
|
|
4 |
Розрахункове (мінімальне) mгр ,од. |
|
|
|
|
|
5 |
Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля, с |
|
|
|
|
|
Приймається грейфер із максимально допустимою місткістю (щоб забезпечити більшу продуктивність), за умови, що значення коефіцієнта використання вантажопідйомності автомобіля знаходиться у межах 0,8 ≤ kвант ≤ 1,0.
Для портальних кранів тривалість робочого циклу визначається за формулою:
, с (2.5)
де о – коефіцієнт суміщення операцій машиністом під час керування краном, о = 0,7…0,8;
Нпо – сумарна висота підйому-опускання вантажу за цикл, м;
об – сумарний кут повороту башти крану за цикл, в курсовому проекті приймається об = 180о;
nоб – середня частота обертання башти крана із урахуванням пуску, гальмування та вибігу, об/хв., становить 90 % від максимальної частоти обертання башти, що вказана в технічній характеристиці машини;
Lпк – сумарний шлях переміщення крану за цикл, в курсовому проекті приймається Lпк = 1 м;
vпо,, vпк – відповідно швидкості підйому-опускання вантажу та переміщення крану із урахуванням часу на пуск і гальмування, становлять 90 % від відповідних максимальних швидкостей для даної машини, м/с;
tз – час захоплення вантажу, tз = 10...15 с;
tв – час вивільнення вантажу, приймається
при вивантаженні вантажу із судна на склад tв = 5 с;
при навантаженні автомобілів та вагонів tв = 12 с.
Розраховані значення продуктивності зводимо до таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Продуктивність роботи портальних кранів, т/год.
Причал |
Варіант вантажопереробки |
|
судно – склад |
судно (склад) – вагон (автомобіль) |
|
1 |
П11 |
П12 |
2 |
П21 |
П22 |
Виконаємо перевірку можливості переробки розрахункових обсягів вантажів по кожному з причалів за формулою:
.