44. Цінова політика п-ства

Цінову політику підприємства (фірми) можна охарактеризувати як сукупність економічних і організаційних заходів, направлених на досягнення за допомогою цін кращих результатів господарської діяльності, на забезпечення стійкого збуту і здобуття достатнього прибутку. Цінова політика передбачає взаємозв'язаний облік необхідності відшкодування витрат і здобуття необхідного прибутку, орієнтації на стан попиту і конкуренції; поєднання єдиних і гнучких цін на продукцію.

Існує п'ять етапів розробки цінової стратегії.

1.Мета ціноутворення

2.Загальна політика ціноутворення

3.Цінова стратегія

4.Реалізація цінової стратегії

5.Пристосування цін

Цілі ціноутворення:

• Максимізація поточного прибутку

• Збільшення частки ринку

• Завоювання лідерства за якістю продукції

• Забезпечення виживання фірми

Виділяють наступні стратегії:

1. Стратегія високих цін («зняття вершків») передбачає продаж товару спочатку за високими цінами, значно вище ціни виробництва, а потім поступове її зниження.

2. Стратегія низьких цін («прориву на ринок») передбачав первісний продаж товарів, які не мають патентного захисту, за низькими цінами з метою стимулювання попиту, одержання перемоги в конкурентній боротьбі.

3. Стратегія диференційованих цін активно використовується фірмами, які встановлюють певну шкалу можливих знижок і надбавок з врахуванням різновидностями покупців, географії ринку і його характеристик, часу покупки, варіантів товарів і їх модифікацій.

4. Стратегія дискримінаційних цін застосовується до некомпетентних покупців.

5. Стратегія гнучких (еластичних) цін використовується по відношенню, в першу чергу, до швидко ліквідних товарів.

6. Стратегія цінового лідера передбачає або співвідношення фірмою свого рівня цін з рухом і характером цін фірми-лідера на даному ринку по конкретному товару, або укладення угоди (як правило, негласно), що у випадку зміни ціни лідером, фірма також змінює свою ціну.

7. Стратегія поєднання цін з якістю товару передбачає встановлення цін на високому рівні, який відповідає рівню якості продукції та багато ін.

Після визначення цінових стратегій можна переходити до вибору мо­делі й конкретного методу розрахунку ціни.

1. модель ціноутворення, що базується на витратах виробництва;

2. модель ціноутворення, що базується на попиті;

3. модель ціноутворення, що базується на конкуренції.

Кожна модель охоплює конкретні методи ціноутворення, серед яких: метод надбавок; забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал; аукціон; метод встановлення ціни на основі рівня поточних цін; метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару; метод встановлення ціни на основі торгів та ін. Після визначення вихідної ціни на товар доцільно пронести аналіз беззбит­ковості.

Упродовж ринкового життя товару потрібне постійне коригування ціни, її пристосування до змін ринкового середовища.

1. Загальне поняття про конкуренцію

2. Методичні особливості проведення діагностики конкуренції в галузі

3. Діагностика сил конкуренції.

4. Оцінка конкурентних позицій підприємств-суперників.

5. Оцінка перспектив розвитку галузі.

6. Сутність конкурентоспроможності продукції.

7. Параметри конкурентоспроможності продукції.

8. Методи визначення конкурентоспроможності продукції.

9. Аналіз продуктового портфеля.

10. Взаємозв’язок конкурентоспроможності продукц3ії і конкурентоспроможності підприємства.

11. Чинники, що визначають конкурентоспроможність підприємства.

12. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства.

13. Діагностика ліквідності.

14. Діагностика фінансової стійкості.

15. Діагностика ділової активності.

16. Діагностика рентабельності.

17. Підприємство, як цілісний майновий комплекс.

18. Справжня економічна вартість підприємства, як цілісного майнового комплексу.

19. Середньозважена вартість капіталу.

20. Дохідний методи оцінки майна.

21. Витратні методи оцінки майна.

22. Ринкові методи оцінки майна.

23. Гудвіл та оцінка гудвілу.

24. Сутність організаційної культури та її вплив на ефективність управління

25. Структура та характеристики (атрибути) організаційної культури

26. Типи організаційних культур

27. Порядок дій керівника щодо формування організаційної культури підприємства

28. Поняття «економічна безпека господарюючого об'єкта»

29. Критерії і показники економічної безпеки господарюючого суб'єкта

30. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки господарюючого суб'єкта.

31. Організація роботи служби економічної безпеки.

32. Теоретичні та методологічні засади організації аналізу якості управління.

33. Аналіз компонентів системи управління

34. Аналіз організаційної структури.

35. Аналіз функціональної структури.

36. Аналіз ефективності управління.

37. Тривожна симптоматика управлінських процесів зі сторони особистих якостей керівників

38. Тривожна симптоматика управлінських процесів в плані організації управлінських процесів

39. Види потенціалу та проблеми його оцінки

40. Оцінка виробничого потенціалу

41. Оцінка фінансового потенціалу

42. Витрати, їх поведінка, облік і класифікація для управлінського аналізу і планування

43. Методи диференціації витрат

44. Методи планування витрат на в-цтво і реалізацію продукції

45. Операційний аналіз в управлінні поточними витратами

46. Цінова політика п-ства