1.3.3. Фахова компетентність як показник готовності студента до професійної діяльності

Ніхто не народжуєп майстром. Майстерність опановують поступок

Латинські прис

Наслідком професійного зростання особистості майбутні фахівця та розвитку його професійних здібностей є фах$ компетентність, яку набуває студент. Вона характеризується:

1. ґрунтовними знаннями із загальноосвітніх і фахових дисциплін

2. володіння уміннями і професійною технологією (технікою);

3. здатність мобілізувати в професійній діяльності знання і вмік використовувати узагальнені засоби виконання дій при вирішї професійних завдань.

Компетентність забезпечує універсальність оволодіння р₀фесійною діяльністю та характеризує готовність до праці. Високий півень оволодіння професійною діяльністю характеризує також поняття професійна культура. Професійна культура - це високий рівень професійних знань, професійне мислення, праксиологічне озброєння, а також відповідальність і рефлексивність. Рефлексивність стимулює самоаналіз, оцінку свого «Я», тобто об'єктом самопізнання стає власне

«Я».

Для розвитку рефлексії потрібні такі умови:

а) вербальний і невербальний зворотній зв'язок (оцінка

оточуючих);

б) порівняння себе з іншими;

в) самоспостереження за своїми думками, почуттями, вчинками (того, що відбулося) для подальшого управління самим собою;

г) зіставлення свого «Я - сьогоднішнє» з «Я - вчорашнім».

1.3.4. Студента

Роль самовиховання в професійному зростанні

Найкраща людина та, яка більше за інших прагне вдосконалюватися, і найщасливіша та, яка глибше за інших відчуває, що вона дійсно вдосконалюється.

Сократ

Лише критична самооцінка сприяє самовихованню шляхом постановки конкретної мети, завдань, розв'язання яких підносить суб'єкта ^на новий рівень активності, самореалізації. Зовнішні стимули повинні перетворитися у внутрішні спонукання. Самовиховання відбувається в тому разі, якщо навчально-професійна діяльність набуває особистісну значущість, життєвий сенс. Лише при таких умовах намагання успішно °володіти професією викличе активність у зростанні себе як особистості.

Таким чином, успішність професіоналізації студента залежить від власної активності студента, від наявності відповідних мотивів (бажання, Потреба реалізувати свій внутрішній потенціал в оволодінні професією; ^Гі°треба реалізувати свої життєві цінності відповідно до цілей професійної 4!яльності). Ці мотиви визначають різні рівні активності студента в ^Н9*чально-професійній діяльності:

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ і

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇШКОЛИ»

1. Вищий рівень - коли навчально-професійна дії- приносить радість творчості. Вона з обов'язкової перетворює,, потребу, задоволення якої приносить позитивне почуття. Саме при* умовах формується культура розумової і професійної діяльності.

2. Виконавчий рівень - коли студент лише є «епох, культури», який копіює зразки виконання навчальної діяльності з авторитетних осіб. _>я

Як допомогти студентові перейти на вищий рівень? Цю догн| треба надавати ще на етапі адаптації.

Так, на першому етапі адаптації важливо формувати праг до саморозвитку, високу працездатність, принциповість, сумлін відповідальність. На цьому етапі потрібно допомагати в адаптації до умов і вимог навчання, а саме:

1. вивчати мотивацію, ціннісні орієнтації, соціально-психо/ настанови, тобто діагностувати готовність до навчально-профе діяльності;

2. допомагати в розвитку навчальних умінь і в регуляції життєдіяльності (самостійна організація власного життя);

3) психологічно підтримувати в переборенні трудк самостійного життя, у становленні комфортних взаємин із однокурсм та викладачами.

На другому етапі (III - IV курс) - інтенсифікації професій навчання - відбувається розвиток загальних і спеціальних здібнос етап професійної ідентифікації, тому важливо формування прос, ідентичності.

На V курсі та в магістратурі з'являються нові актуальніші цінн., що пов'язані з сімейним і матеріальним станом, працевлаштувам Показником успішності цього етапу є ототожнення себе з майбуть професією, розвиток здібностей до професійної самопрезенг Розвивається професійно-особистісне творче ставлення до і Професіонал народжується лише в праці, всередині її, при вільне виборі.

Основною умовою розвитку професійної майстерності є залучення до того, що треба робити тут і зараз, мобілізувати сеС«* повну віддачу, поглиблений інтерес, захоплення справ< (К. С. Станіславський). Має значення місце і роль професійних цінне у структурі ціннісно-смислової сфери особистості, глибоке розуміння своєї праці. Важливим є також відповідальність за результати діяльності.

Засоби саморегуляції своєї діяльності і поведінки: • самонавіювання;

• самопереконання;

• самонаказ;

• самозаохочення (який я молодець!);

• самомобілізація;

• самозаспокоєння;

• самокритика тощо.

Треба вміти знімати невпевненість у самому собі (засобами програмування дій і вчинків), контролювати свій емоційний стан (прийомами логіки, регулюванням дихання, відвертанням, фізичними

вправами, сном тощо).

Отже, можна виділити такі загальні тенденції становлення особистості студента як майбутнього фахівця в умовах його навчання у вищому навчальному закладі:

1. Соціалізація особистості майбутнього фахівця є багатоаспектним явищем і детермінована низкою соціокультурних чинників: ментально-духовна атмосфера сімейно-родинного середовища; особливості довузівського освітньо-виховного простору; організація навчального процесу у вищому навчальному закладі.

2. Упродовж навчання відбуваються суттєві зміни в структурі самосвідомості студента: завершується процес професійного самовизначення, що відображається в змісті та структурі його «Я- концепції». На основі усвідомленої професійної моделі формується «Я- ідеальне» майбутнього фахівця.

3. Вдосконалюються, набувають «професійного характеру» психічні процеси і стани, збагачується життєвий і професійний досвід, розвиваються необхідні професійні здібності.

4. Підвищуються почуття обов'язку й відповідальності, самостійність і самоконтроль, чіткіше дає знати про себе індивідуальний стиль і життєва позиція студента.

5. Зростає рівень домагань студента в сфері майбутньої професії, Формуються мотиви професійного самоствердження і самореалізації; підвищується роль самоосвіти й самовиховання в професійному

^Становленні.

6. Показником ефективності навчального процесу у вищому ^Навчальному закладі педагогічного спрямування є соціальна, духовна й ^пР°фесійна зрілість особистості студента, цілісність і стійкість його «Я», [|сихологічна готовність випускника до реалізації професійно-педагогічних

Функцій.

Студент педагогічного навчального закладу характеризується,

^асамперед, професійно-педагогічною спрямованістю, цілеспрямованою

'Дготовкою до виконання професійних функцій у педагогічній сфері. Він

Л.Г. Подоляк, В.І.Юрчвнко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ и

- Юрчвнко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

сьогодні навчається, щоб завтра самому навчати й виховувати дітей, студент є учасником педагогічного процесу, щоб завтра сак організовувати його в школі чи іншому закладі освіти. Після отрим* диплому він також набуде соціального статусу педагога. Все це збл» його з викладачами і вчителями. У цьому суттєва відмінність студенті! навчається за педагогічними напрямами, від студентів ік« спеціальностей. Це обов'язково потрібно враховувати при організ навчального процесу в педагогічному навчальному закладі. Водне студенту-майбутньому педагогу притаманні також усі ті особливості^ характеризують сучасне студентство загалом.

Завдання до практично-семінарського заняття № З «Професійне зростання студента як Фахівця»

Питання для опрацювання:

1. В яких напрямах відбувається розвиток особистості студен майбутнього фахівця?

2. Які труднощі зростання особистості фахівця з вищою освї визначаються сучасними психологами?

3. Яка роль позитивної «Я-концепції» студента в професійному становленні?

4. Охарактеризувати показники професійної зрілості студента.

5. Які передумови і шляхи формування професії спрямованості особистості студента?

6. Чому пошук відповіді на питання про сенс життя допої* юнакові перебороти кризу ідентичності?

7. Довести, що формування професійних здібностей має потріі детермінацію: вроджені особливості нервової системи, вимоги діяльн особистісні цінності.

8. Чи потрібен профвідбір абітурієнтів до навчання у ВНЗ певн профілю?

Самостійна робота студента:

І. Опрацювати першоджерела (конспект, тезиси):

1. Барабанова В. В., Зеленова М. Е. Представление студені будущем как аспект их личностного и профессиональнс самоопределения // Психологическая наука и образование. - 2002. -

С. 28^1.

2. Берак О., Шибаев А. Установка на развитие личности студені Вестник вьісшей школьї. - 1990. - №10. - С. 23-28.

3. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессиональной зправлености студентов // Психологическая наука и образование. - 2004. -

•де. - С 82-85.

4. Исаев Е. И. Становление и развитие профессионального сознания будущих педагогов // Вопросьі психологии.- 2000.- №4.-С.57-66.

5. Каминская М. В. Концепция профессионального развития учителя в системе образования Д. Б. Зльконина - В. В. Давидова // Психологическая наука и образование. - 2004. - №3. - С. 34-43.

6. Лукина В. С. Исследование мотивации профессионального развития // Вопросьі психологии. - 2004. - №5. - С. 25-32.

7. Носков В. И. Студент гуманитарного вуза: проблема личностнои самоактуализации // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. -

№2. - С. 42-44.

8. Ткачук С. Психологічний аналіз самотворення позитивної «Я- концепції» // Психологія і суспільство. - 2003. - №3. - С. 107-113.

9. Токар Н. Ф. Динаміка мотивації в процесі професійної підготовки // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С. 151-154.

Ю.Фокин В. А. Об особенностях профессионализации студентов-психологов // Вестник МГУ, серия 14: Психология. - 2005. - № 2. - С. 33-44.

И.Фонарев А. Р. Развитие личности в процессе профессионализации // Вопросьі психологии. - 2004. - №6. - С. 72-83.

12.Юрченко В. І. «Я-концепція» як показник особистісного зростання майбутнього вчителя // Психологія: 36. наук, праць. - К.: НПУ, 1999.-Вип.4.-С. 31-35.

Додаткова література:

1. Белинская Е. П. Временньїе аспектьі «Я-концепции» и идентичность // Мир психологии. - 1999. - №3. - С. 140-147.

2. Гашимова В. X. Деякі аспекти розвитку творчої особистості Майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. - 1996. - №3. - С. 164-168.

3. Данилова В. Д. Как стать собою: Психотехника ^ИнДИвидуальности. - Харьков: ИМП «Рубин», 1994. - 125 с.

4. Казанцева Т. А., Олейник Ю. Н. Взаимосвязь личностного Развития и профессионального становлення студентов-психологов // ^психологический журнал. -2002. - №6. - С. 51-59.

308

с.

5. Маркова А. К. Психолопля профессионализма. - М.: Изд-ео МГУ, 1996. -

6. Томан І. Як удосконалювати самого себе.- К.:Атіка, 1988.- 319 с. «. 7. Франкл В. Человек в поисках смьісла: Сб.: Пер. с англ. и нем. - ^Прогресе, 1990.-368 с.

-( 97 )

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрчвико

«психологія вищої м

.ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

II. Визначити основні поняття теми та виписати їх із пояснені- тематичний словник.

III. Сформулюйте, які зміни відбулися в навчально-пр діяльності студентів, що сприяють їх професійному зростанню та заг таблицю:

Зміна підходів до навчально-професійної діяльності студенті!

СЬОГОДЕННЯ (XXI

У МИНУЛОМУ (XX ст.)

Мета: набуття предметних знань і вмінь Орієнтація в навчанні на обсяг матеріалу

Використання в навчанні методів відтворення

Негнучкість програм, їх відрив від життєвих проблем

Орієнтація на контроль із боку викладачів

IV. Розробити й подати письмово Вашу програму професій самовдосконалення.