9.Функціональні приміщення магазинів їх взаємозв'язок

Залежно від спеціалізації, потужності і змісту торгово-технологічного процесу магазин включає декілька груп приміщень, що забезпечують його функціонування. Схема функціонального взаємозв'язку всіх груп приміщень магазину складає його технологічне планування.

Практично всі приміщення будь-якого магазину за призначенням можна розділити на торгові і неторгові. Основним нормативним документом, що визначає порядок розрахунку всіх груп приміщень магазину є БНіП (будівельні норми і правила).

Згідно БНіП приміщення магазинів включають наступні основні групи:

1. Торгові приміщення (торгові зали; зал прийому і видачі замовлень; зал кафетерію; зал демонстрації нових товарів; інші приміщення пов'язані з додатковим обслуговуванням покупців);

1. Приміщення для прийому, зберігання і підготовки товарів до продажу (розвантажувальні, приймальні, комори, охолоджувані камери, фасувальні, експедиції відділів замовлень, підсобні приміщення кафетеріїв, інші приміщення для підготовки товарів до продажу);

2. Службові і побутові приміщення (кабінети директора і його заступника, конторські приміщення, столові, буфети, кімнати прийому, їжі, кімнати суспільних організацій, головна каса, душові, гардеробні, кімнати відпочинку);

3. Технічні приміщення (машинні відділення холодильних установок і ліфтів, вентиляційні камери, котельна або тепловий електрощитовий вузол, вузол зв'язку);

4. Підсобні приміщення (для зберігання тари, інвентарю, контейнерів, пакувальних матеріалів, експедиції по доставці товарів, майстерні по ремонту інвентарю і устаткування, пункт прийому посуду, рекламно-декораційна мийна майстерня)

Підсобні приміщення (для зберігання тари, інвентарю, контейнерів, пакувальних матеріалів, експедиції по доставці товарів, майстерні по ремонту інвентарю і устаткування, пункт прийому посуду рекламно-декораційна мийна майстерня).

Площа коридорів і проходів для функціонального зв'язку приміщень магазину залежить від будівельно-конструктивних ознак торгового підприємства (одноповерховий без підвалу, одноповерховий з підвалом і т. д.). Якщо магазин був вирішений в різних рівнях, розраховують необхідні сходові клітки і шахти ліфта. Разом з площею коридорів вони займають до 15% від робочої площі магазину.

Планування вказаних приміщень магазину необхідно здійснювати з урахуванням наступних основних вимог:

• торгові зали повинні бути технологічно пов'язані з приміщеннями для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу;

• приміщення для зберігання товарів не повинні бути прохідними і повинні розташовуватися максимально ближче до торгових приміщень;

• прохід в службові, побутові, підсобні і технічні приміщення не допускається передбачати тільки через торгові зали;

• зона для розвантаження товару у вбудованих магазинів повинна бути ізольованою і розташована у торцевій частини будівлі;

• технічні приміщення не доцільно розосереджувати по магазину, необхідно сконцентрувати їх ізольовано на певній ділянці, відвівши для цього 5% робочій площі;

• приймальні розташовувати ближче до приміщень для зберігання, за можливістю, суміжними з ними;

• необхідно уникати перетину ліній руху покупців, персоналу і переміщення товару.

При плануванні торгових залів магазинів самообслуговування особливе місце відводиться виділенню площ для проходів покупців.

Розрізняють магістральні (основні) і бічні (допоміжні) проходи між лініями устаткування з товаром.

Магістральні проходи розміщуються, як правило, уздовж стін. Магістральні проходи зв'язують всі зони торгового залу поперечними проходами. Ширина магістральних і допоміжних проходів, що рекомендується, визначається потужністю магазина і для крупних супермаркетів і універмагів з високою густиною купівельних потоків складає: для магістральних від 3 до 6 м: для допоміжних від 2 до 3 м.