Корпорація «ас». Звіт про рух грошових коштів за 200__ р. (прямий метод), дол.

1. Рух грошових коштів у результаті поточної діяльності
Надійшло від покупців	9 800 000
Сплачено за матеріали	(8 350 000)
Сплачені податки й відсотки	(424 000)
Виплачена заробітна плата та інші операційні витрати	(500 000)
Чисті грошові надходження	526 000
2. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності
Надійшло від продажу цінних паперів	700 000
Сплачено за придбані основні засоби	(2 050 000)
Вкладено в цінні папери	(500 000)
3. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності	(1 850 000)
Разом чисті грошові витрати
Отриманий поточний кредит	1 600 000
Сплачені дивіденди	(226 000)
Чисті грошові надходження	1 374 000
Разом чисті грошові надходження	50 000
Залишок грошових коштів на початок року	50 000
Залишок грошових коштів на кінець року	100 000

Таблиця 4

Корпорація «ас». Звіт про рух грошових коштів за 200__ рік, (непрямий метод), дол.

1. Рух грошових коштів у результаті поточної діяльності
Чистий прибуток	726 000
Корективи
Амортизація	300 000
Збільшення запасів	(400 000)
Збільшення боргу покупців	(200 000)
Збільшення заборгованості кредиторам	50 000
Збільшення інших зобов’язань	50 000
Чисті надходження в результаті поточної діяльності	526 000
2. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності
Надійшло від продажу цінних паперів	700 000
Сплачено за придбані основні засоби	(2 050 000)
Вкладено в цінні папери	(500 000)
Разом чисті грошові витрати	(1 850 000)
3. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності
Отриманий іпотечний кредит	1 600 000
Сплачені дивіденди	(226 000)
Чисті фінансові надходження	1 374 000
Разом чисті грошові надходження	50 000
Грошові кошти на початок року	50 000
Грошові кошти на кінець року	100 000

Звіт про зміни у власному капіталі – показує зміну засобів|коштів|, вкладених власником у фірму|фірма-виготовлювач|, за певний проміжок часу. У Звіті знайшли відображення|відбиття| такі показники, як зміни в: чистому прибутку за звітний період; зміни в капіталі в результаті|внаслідок| операцій з|із| власниками; стан|достаток| балансової вартості кожного класу власного капіталу на початок і кінець звітного періоду.

Кожен звіт окремо не може дати всю необхідну інформацію користувачеві, тому їх необхідно розглядувати|розглядати| і інтерпретувати в комплексі. Сукупність однорідної інформації, що міститься у ФЗ, називається її елементами. Основними елементами ФЗ є|з'являються|:

• активи;

• зобов'язання;

• власний капітал;

• доходи, витрати|затрати|, прибули і збитки;

• рух грошових коштів.

Ці елементи у свою чергу|в свою чергу| діляться на окремі статті, які можуть об'єднуватися в однорідні групи.

Визнання|зізнання| елементів ФЗ – це процес опису, оцінки і включення|приєднання| у фінансові звіти певної статті. Стаття визнається елементом ФЗ якщо вона відповідає наступним|слідуючим| критеріям:

1 – передбачає|припускає| можливість|спроможність| збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з її використанням;

2 – оцінка статті може бути достовірно визначена.

Основною вимогою до ФЗ згідно МСБО є|з'являється| правдиве відображення|відбиття| фінансового стану|достатку|, фінансових результатів діяльності і потоків руху грошових коштів.

Тому, для забезпечення сприйняття даних фінансових звітів підприємству необхідно розкривати облікову інформацію в наступній|слідуючій| послідовності:

1. Фінансові звіти;

2. Інші звіти (статистичні, податкові);

3. Облікова політика (наказ|наказ-інструкція|);

4. Управлінські звіти.

Перші дві групи звітів у всіх країнах регламентуються на законодавчому рівні відповідними законами, інструкціями, рекомендаціями, нац.стандартами. У них відбиваються окремі вимоги щодо|відносно| інформації, яка повинна обов'язково відбиватися в обліковій політиці, а ступінь|міра| її розкриття регулюється усередині|всередині| самого підприємства. Інформація управлінських звітів залежить від вимог внутрішніх користувачів, управлінського персоналу.

Якісні характеристики визначають ступінь|міру| корисності інформації ФЗ. МСФЗ визначають 4 основних якісних характеристики:

• зрозумілість – дає можливість|спроможність| користувачам інформації ухвалювати відповідні рішення за наявності певного рівня знань (професійної підготовки);

• доцільність - характеризує здатність|здібність| інформації впливати на рішення|вирішення|, які приймаються на її основі ;

• достовірність - означає, що інформація не містить|утримує| помилок;

• зіставність|порівнянний| - характеризує можливість|спроможність| користувача зіставляти|співставляти| фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств.

В окремих випадках можлива ситуація, коли дотримання всіх вимог МСБО не забезпечує правдивого розкриття інформації у ФЗ. Таку інформацію підприємствам слід розкривати в примітках|тлумаченнях| до ФЗ.

Чинники|фактори|, що впливають на національні системи обліку|урахування|:

Історичне місце|місце-миля| облікової системи|, історично сформована система регламентації обліку|урахування|, наявність і використання розвиненої системи національних бухгалтерський стандартів, методи обліку|урахування| і оцінки виробничих запасів, статей звітності, національний план рахунків, побудований|спорудити| по певній моделі, система організації обліку|урахування| в масштабі підприємства, методологія визначення кінцевого|скінченного| фінансового результату, стадія економічного розвитку, особливості підприємницької діяльності, ступінь|міра| втручання держави вэкономические| відношення|ставлення|, групи користувачів і укладачів|складачів| звітності, наявність специфічних прийомів регулювання б/у, рівень інфляції, культурні стосунки, законодавча і політичні системи, система освіти|утворення|, міжнародний вплив, рівень іноземних інвестицій і так далі

Порядок|лад| представлення ФЗ згідно МСФЗ №1 розповсюджується|поширюється| на всіх типів|типи| підприємств і види ФЗ.

Фінансова звітність може подаватися окремо або разом з іншою інформацією (звітом керівництва, звітом аудиторів і ін.). МСФЗ № 1 рекомендує підприємствам складати фінансовий огляд, підготовлений керівництвом, який включає наступні|слідуючі| питання:

• основні чинники|фактори|, що вплинули на результати діяльності підприємства;

• джерела фінансування підприємства, його політика щодо|відносно| позикового капіталу і управління ризиками;

• ресурси, вартість яких не відбита в балансі згідно МСФЗ.

Крім того в міжнародній практиці багато підприємств включають до складу звітності Екологічний звіт, Звіт про додану вартість і ін.

Представлення проміжної фінансової звітності (місячної, квартальної) регламентується МСФЗ № 34. МСФЗ № 1 не вимагає, щоб|аби| звітний рік відповідав календарному, і передбачає практику складання звітності за 52 тижні. Це обумовлено тим, що в багатьох країнах звітний рік починається з місяця або кварталу створення|створіння| підприємства. Такий підхід є|з'являється| зручним для аудиторів і інших контролюючих органів, оскільки рівномірно розподіляти їх навантаження впродовж|упродовж| календарного року. В разі|у разі| ліквідації, реорганізації, банкротства|банкрутства| дата балансу міняється і ФЗ подається за період більший або менший календарного року підприємству слід: пояснювати причину зміни звітного періоду; вказати, що суми різних звітних періодів, приведені в звітах, які охоплюють період між датами балансу, не є|з'являються| зіставними|порівнянними|.

Користувачі фінансових звітів, для того, щоб продовжувати інвестування, кредитування підприємства прагнуть отримати|одержувати| максимум інформації з|із| представленої|уявляти| ФЗ. Проте|однак| самі по собі окремі показники означають|значать| дуже мало. Важливі|поважні| їх зв'язки з|із| іншими показниками або зміни в течії якого або періоду. Механізм аналізу фінансового положення|становища| підприємства направлений|спрямований| на виявлення цих зв'язків і явищ. Серед інших широко використовуваних прийомів існують горизонтальний аналіз, аналіз тенденцій, вертикальний аналіз і аналіз відносних показників.

Фінансову звітність (переважно бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки) аналізують за такими напрямами: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз і аналіз на основі розрахунку відносних показників.

Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників (статей) балансу підприємства, звіту про прибутки та збитки інших звітів за два суміжні звітні періоди, а також у динаміці за кілька років. Він дає змогу визначити тенденції розвитку підприємства та окремих показників його діяльності.

Вертикальний аналіз − це структурний аналіз балансу, звіту про прибутки та збитки чи інших форм фінансової звітності. Він дає змогу вивчити та оцінити структуру активів підприємства, тобто частку оборотних і необоротних активів, грошових коштів, фінансових вкладень, основних засобів, запасів тощо в загальній сумі активів.

Подібним чином аналізується структура короткострокової та довгострокової заборгованості та власного капіталу. У разі струк­турного аналізу звітності про прибутки й збитки всі показники звіту співвідносяться до обсягу чистого продажу (доходу від реалізації). Перевагою цього виду аналізу є логічна можливість порівняння вираженої у відсотках структури показників фірми зі структурою показників інших фірм незалежно від їхніх розмірів. Це дає змогу відшукати оптимальну структуру активів і пасивів підприємства для успішного здійснення господарської та фінансової діяльності.

Аналіз фінансового стану підприємства на основі розрахун­ку відносних показників (коефіцієнтів) є глибшим, ґрунтов­нішим. До системи відносних показників належать показники платоспроможності (ліквідності), оборотності (ділової активності), заборгованості (структури капіталу), прибутковості (рентабель­ності) тощо. Зазначимо, що в різних країнах кількість таких показ­ників може бути різна. Крім основних, розраховують і похідні показники. До того ж, віднесення певного показника до тієї чи іншої групи може мати елемент умовності. Нижче наведено систему основних відносних показників фінансового стану підприємства та методику їх розрахунку.

Питання до семінару з питань лекції.

1. Визначення фінансової (бухгалтерської) звітності.

2. Складові фінансової звітності зарубіжних фірм.

3. Джерела складання та загальні вимоги до фінансової звітності.

4. Визначення та побудова балансу підприємства.

5. Принцип і порядок оцінки статей балансу.

6. Призначення й загальна побудова звіту про прибутки та збитки.

7. Призначення, зміст і методика складання звіту про рух грошових коштів.

8. Призначення, зміст і методика складання звіту про зміни у власному капіталі.

9. Призначення та склад додатків до фінансового звіту.

10. Сутність і методика горизонтального аналізу показників звіт­ності.

Лекція 3. Облік|урахування| грошових коштів.

План

1. Облік і контроль касових операцій.

2. Облік|урахування| операцій в іноземній валюті

3. Аналіз використання грошових активів.

Література: Р. Ентоні стор. 81 – 99., Я.В. Соколов, Ф.Ф. Бутынец. Бухгалтерский учет в зарубежных странах. С. 424-455. МСФЗ № 7.

Грошові кошти і їх еквіваленти у всіх країнах складають основну частку|частину| ліквідних активів підприємства.

Згідно загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку (далі –ЗПБО) США ліквідні активи включають грошові кошти, короткострокові|короткотермінові| інвестиції, рахунки і векселі до отримання|здобуття|.

Стандарти США передбачають включення|приєднання| до складу грошових коштів підприємства наявних|готівкових| грошових коштів, коштів|коштів| на поточних рахунках підприємств, простих і банківських чеків, а також сум компенсаційного залишку|остачі|, які не можна вільно використовувати. Сума компенсаційного залишку|остачі| є|з'являється| мінімальною сумою, що зберігається на рахунку підприємства як забезпечення кредитного договору, тобто|цебто| ця сума не має такої ліквідності, як всі інші грошові активи, і тому повинна відображуватися|відображати| в примітках|тлумаченнях| до річного звіту.

У Польщі згідно|згідно з| Закону "Про бухгалтерський облік|урахування|" грошові кошти відносяться до наступних груп фінансових активів:

фінансові активи включають касову готівку; депозити у банках; вклади; чеки; страхові поліси; вкладення в цінні папери; зобов'язання інших підприємств і організацій по виплаті засобів за поставлену продукцію (комерційний кредит); портфельні вкладення в акції інших підприємств; пакети акцій інших підприємств, що дають право контролю; паї або пайові участі в інших підприємствах.

грошові кошти − це активи у формі національних платіжних засобів і іноземної валюти. До грошових коштів відносяться також інші фінансові активи, і нараховані відсотки на фінансові активи.

Грошові документи, такі як поштові марки, сплачені квитки, які в Україні включаються до складу грошових коштів, по стандартах США вважаються за аванси. Грошові кошти в дорозі, що відображуються|відображають| в українському балансі в статті "Грошові кошти і їх еквіваленти", згідно ЗПБО США включаються до складу дебіторської заборгованості банку.

На практиці розрахунки з|із| банком відображуються|відображають| в обліку|урахуванні| на підставі виписки банку з поточного рахунку. У США отримання|здобуття| коштів відображується|відображає| у момент депозиту чека, а виплата - у момент видачі чека.

Відповідно до загальноприйнятої практики обліку|урахування| грошові кошти підприємства можна розділити на дві категорії: грошові кошти в касі і грошові кошти у банку. У балансі компанії, складеному відповідно до міжнародних правил, всі грошові кошти, як правило, відображуються|відображають| в одному рядку. Така практика використовується і в Україні після|потім| впровадження нових П(С) БУ. Частково це пов'язано з тим, що компанії віддають перевагу|преференцію| чекам або пластиковим карткам|карточкам|. У США грошова готівка, що зберігається в сейфі, використовується в основному для дрібних|мілких| платежів і називається "Дрібна|мілка| каса".

Згідно МСФЗ до грошових коштів відносяться наявні|готівкові| грошові кошти в касі, монети, банкноти|, валюта, поточні і депозитні рахунки в банках, на використання яких немає обмежень.

Крім того, до грошових коштів відносяться:

банківські перевідні векселі - перевідні векселі, видані одним банком іншому;

грошові перекази - чеки, виписані банком одержувачеві|отримувачу| платежу за отриманих|одержувати| від підприємств, організацій, установ грошові кошти;

чеки, виписані касиром банку, - відображують|відображають| зобов'язання даного банку;

чеки, засвідчені|посвідчувати| банком, - з|із| підписом банку про гарантію платежу;

персональні чеки - видані фізичним особам;

ощадні рахунки.

До еквівалентів грошових коштів відносяться короткострокові|короткотермінові| високоліквідні інвестиції, вільно конвертовані у відповідні суми грошових коштів, яким властивий незначний ризик зміни вартості.

Надходження|вступ| і вибуття грошових коштів і їх еквівалентів відбувається|походить| унаслідок|внаслідок| операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Оцінка грошових коштів і відображення їх в звітності відповідно до ЗПБО США, а також іншими обліковими системами, здійснюється за оголошеною або фактичною номінальною вартістю. Основні проблеми, пов'язані з грошовими коштами − це проблеми не облікові, а управлінські: організація контролю зберігання і використання грошових коштів.

Класифікація грошових коштів, еквівалентів

грошових коштів|коштів| і негрошових статей

Активи	Класифікація	Коментарі
1	2	3
Грошові кошти	грошові кошти	не повинно бути ніяких обмежень на використання; якщо ці обмеження існують, то грошові кошти відображуються як інші активи
Грошові еквіваленти	короткострокові зобов'язання	тільки для тих цінних паперів, термін погашення яких менш 3-х місяців
	короткострокові інвестиції	для тих цінних паперів, термін погашення яких 3-12 місяців
Дебіторська заборгованість	відстрочені чеки	передбачається, що гроші будуть сплачені
	боргові розписки	передбачається, що гроші будуть сплачені
	аванси на транс­портні витрати	передбачається, що гроші будуть повернені співробітникам
Витрати, що передплачені	поштові марки	можуть бути класифіковані як запаси
Компенсаційний залишок	включається до складу грошових коштів або відображується окремо	розкривається в примітках; в разі юридичної регламентації відображується як інші активи
Поточні (короткострокові) зобов'язання	банківський овердрафт	якщо існують інші рахунки в цьому ж банку, на яких достатньо засобів для покриття овердрафту, то компанія має право на зменшення величини грошових коштів в активі

Перевірка виписок з|із| банківського рахунку в більшості країн зазвичай|звично| здійснюється один раз в місяць. Така процедура необхідна тому, що залишок|остача| по рахунку "Грошові кошти" в бухгалтерських записах часто не збігається із|із| залишком|остачею| в банківській виписці. Причини такої відзнаки|відмінності| полягають в наступному|слідуючому|:

про деякі операції, які відображують|відображають| в звітних записах компанії, не існує відображення|відображають| в облікових записах банку, наприклад, видані чеки (чеки видані компанії, що відображують|відображають| в облікових регістрах|реєстрах|, але|та| не надані в банк для оплати), депозити в дорозі (відправлені до банку, але|та| не отримані|одержувати| своєчасно, або прийняті банком, але|та| що не відображують|відображають| в записах банку при підготовці виписки з рахунку);

деякі банківські операції ще не знайшли відображення в бухгалтерських записах компанії, наприклад, збір|збирання| за обслуговування в банку, чеки, по яких не можуть бути отримані|одержувати| гроші (чеки інших підприємств або фізичних осіб передані компанією в банк, але|та| оплата по ним не отримана|одержувати|), зароблені відсотки|проценти|, які банк нарахував на середній залишок|остачу| рахунку компанії, інші грошові банківські збори і надходження|вступи| на рахунок.

Процес перевірки складається з двох етапів. Перший включає коректування залишку|остачі| грошових коштів відповідно до банківської виписки. До нього додаються депозити в дорозі (одночасно проводиться перевірка коректувань минулого місяця) і віднімаються видані, але|та| не пред'явлені до оплати чеки (одночасно проводиться перевірка виданих чеків, сплачених банком). Отримана|одержувати| сума виступає|вирушає| скоректованим залишком|остачею| грошових коштів. Другий етап - це коректування залишку|остачі| відповідно до облікових записів і відображення в обліку|урахуванні| відповідних проводок. З|із| сальдо рахунку грошових коштів (відповідно до облікових записів) віднімаються всі дебетові меморандуми і додаються всі кредитові меморандуми з|із| наступним|таким| відображенням на рахунках в Журналі|часописі| операцій.

Цікава система ведення дрібної|мілкої| каси згідно ЗПБО в США. У компанії, як правило, існують регулярні витрати, сума яких незначна, тому виписувати чеки досить незручно (покупка|купівля| поштових марок, оплата таксі, дрібні|мілкі| витрати і тому подібне|тощо|). З цією метою безпосередньо на підприємстві є|наявний| певна сума грошової готівки, за збереженість якої відповідає матеріально відповідальна особа, тобто|цебто| встановлюється фіксований розмір "фонду|фундації| дрібної|мілкої| каси", який періодично поповнюється|доповнює| (наприклад, один раз в тиждень). При видачі грошовій готівці виписується ваучер, на якому указується|вказує| дата, сума і призначення витрат. Залишок|остача| грошової готівки і спільна|загальна| вартість ваучерів повинні в сумі складати фіксовану величину фонду|фундації| дрібної|мілкої| каси. Якщо при поповненні дрібної|мілкої| каси виявляються невеликі розбіжності|розходження|, то вони відображуються|відображають| на рахунку "Брак|нестача| / надлишок грошових коштів". В кінці|наприкінці| звітного періоду дебетове сальдо цього рахунку включається до складу спільних|загальних| операційних витрат, кредитове - до інших доходів.

У Великобританії операції з|із| дрібною|мілкою| касою враховуються інакше. У момент видачі грошовій готівці з|із| дрібної|мілкої| каси проводяться записи по дебету рахунків відповідних витрат і кредиту рахунку дрібної|мілкої| каси, а при поповненні дрібної|мілкої| каси (на суму здійснених витрат), відповідно, дебетується рахунок дрібної|мілкої| каси грошових коштів.

Аналогічна практика обліку|урахування| каси дрібних|мілких| витрат в Єгипті. В цьому випадку заздалегідь визначається сума дрібних|мілких| витрат за певний період і виписується чек на всю суму. Касир витрачає засоби|кошти| по квитанціях і рахунках і фіксує їх в журналі|часописі| каси дрібних|мілких| витрат.

Ринкова економіка обумовлює| розвиток міжнародної торгівлі, експортно-імпортних операцій, збільшення об'ємів|обсягів| позик|позичок| на міжнародному ринку капіталів. Наслідком всіх цих явищ виступає|вирушає| облік|урахування| операцій в іноземній валюті, а також зміни її курсів унаслідок|внаслідок| інфляційних процесів в економіці.

Положення МСФЗ 21. З міжнародних стандартів фінансової звітності, регулюючих облік операцій в іноземній валюті і перерахунок статей фінансової звітності зарубіжних компаній, основним виступає МСФЗ 21 "Вплив змін валютних курсів", переглянутий в 1993 р. Він визначає обмінний курс, який необхідно використовувати для ведення обліку операцій в іноземній валюті і перерахунку фінансової звітності зарубіжних компаній, порядок визначення і відображення в чеці курсових різниць, розкриття інформації в обліковій політиці і фінансовій звітності.

Операції в іноземній валюті при первинному|початковому| визнанні|зізнанні| відображаються| у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті| із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Валютний курс на дату здійснення операції часто називають споткурсом|. Для зручності застосовується курс, наближений до фактичного курсу на дату здійснення операцій. Наприклад, можна використовувати єдиний| курс впродовж|упродовж| тижня або місяця для всіх операцій в кожній іноземній валюті, здійснених за цей звітний період. Проте|однак| якщо валютний курс істотно|суттєвий| коливається|вагається|, застосування|вживання| середнього курсу є| ненадійним.

На кожну дату балансу згідно МСФЗ 21:

а) монетарні статті в іноземній валюті слід відображувати|відображати| з використанням валютного курсу при закритті;

б) немонетарні статті, що відображуються|відображають| за історичною собівартістю, необхідно визначати по валютному курсу на дату здійснення операцій;

в) немонетарні статті, що відображуються|відображають| за справедливою вартістю, слід визнавати по валютному курсу, який існував на момент визначення цієї вартості.

У зв'язку з коливанням|ваганням| валютних курсів при відображенні операцій в іноземній валюті можуть виникнути курсові різниці.

Курсові різниці, які виникають по монетарних статтях, при перерахунку по курсах, що відрізняються від курсів, по яких вони спочатку відображували|відображали| впродовж|упродовж| періоду або відображували|відображали| в попередніх фінансових звітах, признаються як доходи або витрати в тому періоді, в якому вони виникли. Курсові різниці по чистих інвестиціях підприємства в зарубіжну господарську одиницю, які є|з'являються| монетарними статтями, класифікуються у фінансових звітах як власний капітал до моменту їх вибуття, якщо вони признаються вже як доходи або витрати.

Курсові різниці можуть виникати унаслідок|внаслідок| значної девальвації або знецінення валюти, проти|супроти| чого не існує практичних засобів|коштів| хеджування, і це впливає на заборгованість, що виникає безпосередньо після|потім| придбання|надбання| активів, рахунок на яких був виписаний в іноземній валюті і який не можна погасити. Такі курсові різниці слід додавати до балансової вартості відповідного активу за умови, що|при умові , що| відкоректована|відкоригувати| балансова вартість не перевищує найменшу з|із| оцінок - відновну собівартість і суму очікуваного|сподіваного| відшкодування від продажу або використання активу.

Фінансові звіти зарубіжних господарських одиниць. Метод, який застосовується для переказу фінансових звітів зарубіжних господарських одиниць, залежить від засобу фінансування і функціонування підприємства щодо підприємства, яке звітує. Для досягнення цієї мети зарубіжні господарські одиниці класифікуються або як "зарубіжні господарські одиниці, що є складовою частиною операцій підзвітного підприємства", або як "зарубіжні підприємства". Зарубіжна господарська одиниця, яка є складовою частиною операцій звітуючого підприємства, здійснює свою діяльність так, ніби вона є продовженням операцій звітуючого підприємства. Наприклад, така зарубіжна господарська одиниця може просто продавати товари, які імпортуються з підзвітного підприємства. У таких випадках зміна курсу валюти звітності на валюту країни, в якій розташована зарубіжна господарська одиниця, майже миттєво впливає на рух грошових коштів підприємства, яке звітує. Внаслідок цього, зміни у валютному курсі впливають швидше на окремі грошові кошти зарубіжної господарської одиниці, чим на чисті інвестиції підзвітного підприємства в цю господарську одиницю.

Зарубіжне підприємство, навпаки, акумулює грошові кошти або інші монетарні статті, несе витрати, генерує прибуток і, можливо, погашає|гасить| позики|позички|, причому, переважно в своїй місцевій валюті. Воно може також здійснювати операції в іноземних валютах, включаючи операції у валюті звітності. Коли існує різниця в курсі обміну валюти звітності на місцеву валюту, вона неістотно|несуттєвий| або зовсім не впливає безпосередньо на сьогодення і майбутні рухи грошових коштів від операцій зарубіжного підприємства або підприємства, яке звітує|звітується|. Зміна валютного курсу, швидше|скоріше|, впливає на чисті інвестиції підзвітних підприємств, чим на окремі монетарні і немонетарні статті, що містяться|утримуються| в звітності зарубіжних підприємств. При переказі|переведенні| фінансових звітів зарубіжного підприємства з метою його включення|приєднання| в свої фінансові звіти підприємство, яке звітує|звітується|, згідно МСФЗ 21 повинне застосовувати такі процедури:

переказ|переведення| як монетарних, так і немонетарних активів і зобов'язань зарубіжного підприємства по курсу при закритті;

переказ|переведення| статей доходів і витрат зарубіжного підприємства по валютних курсах на дату операцій, крім випадків, коли зарубіжне підприємство звітує|звітується| у валюті країни з|із| гіперінфляційною економікою; в цьому випадку статті доходів і витрат слід перераховувати по валютних курсах при закритті;

класифікація всіх остаточних курсових різниць така ж як і біля|в| власного капіталу, поки|доки| не відбудеться вибуття чистих інвестицій.

Фінансові звіти зарубіжного підприємства, яке складає звітність в країні з|із| гіперінфляційною економікою, перераховуються відповідно до МСФЗ 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" до того, як вони будуть переведені|переказувати| у валюту звітності підприємства, яке звітує|звітується|.

У примітках|тлумаченнях| до фінансової звітності підприємства слід розкривати: суму курсових різниць, включених в чистий прибуток або збиток впродовж|упродовж| певного періоду; чисті курсові різниці, класифіковані як власний капітал у вигляді окремої складеної|складової| власного капіталу, а також узгодження суми таких курсових різниць на початок і кінець звітного періоду; суми курсових різниць, що виникають протягом періоду, які включаються в балансову вартість активу відповідно до дозволеного альтернативного підходу.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти країни розташування підприємства, то слід розкривати причину застосування|вживання| іншої валюти.

Якщо відбувається|походить| зміна в класифікації зарубіжної господарської одиниці, підприємству необхідно розкривати: характер зміни в класифікації; причину зміни; вплив зміни в класифікації на акціонерний капітал; вплив на чистий прибуток або збиток за будь-який попередній приведений період, якщо зміна в класифікації відбулася на початку першої з|із| приведених періодів.

При аналізі використання грошових активів кампанії розраховуються наступні|такі| показники.

Коефіцієнт ліквідності – є не лише показником ліквідності компанії, але є і мірилом «кромки безпеки», яку підтримує адміністрація з урахуванням нерівномірності потоку засобів через рахунки оборотних активів і короткострокових зобов'язань.

При інтерпретації коефіцієнта ліквідності поважно враховувати співвідношення різних видів оборотних активів. Компанія з|із| високим процентним|відсотковим| відношенням|ставленням| грошових активів до її спільних|загальних| оборотних активів виявиться більш ліквідною, ніж компанія з|із| високою часткою|долею| запасів, дожі якщо біля|в| цих компаній однаковий коефіцієнт ліквідності. Також повинен братися до уваги характер діяльності підприємства.

Коефіцієнт ліквідності = оборотні активи : короткострокові|короткотермінові| зобов'язання.

Деякі оборотні активи не є|з'являються| грошовими активами.

Відношення|ставлення| грошових активів до короткострокових|короткотермінових| зобов'язань називається коефіцієнтом негайної ліквідності.

Швидкореалізуємі активи – це ті оборотні активи які також вважаються за грошові активи; тому вони виключають товарні запаси і статті, сплачені заздалегідь|наперед|.

Будучи необхідним активом, грошові кошти проте приносять мало доходу або зовсім не приносять його. Тому коли грошові коштів мало – це очевидний сигнал про утруднення, а коли їх дуже велика кількість, це означає, що керівництво не скористалося можливостями вкладення грошей, скажемо в депозитні сертифікати або ринкові цінні папери. Судити про те як добре компанія управляє своїми грошовими активами, можна по приблизних підрахунках кількості щоденних рахунків, які можуть бути сплачені готівкою. Перш за все необхідно оцінити витрати грошових коштів по звіту про прибутки і збитки: із спільної суми витрат віднімаються негрошові витрати, такі як знос. Поділивши отриманий підсумок на 365 днів отримуємо витрати грошових коштів на кожен день. Для того, щоб приблизно визначити, на скільки днів вистачить наявних грошових коштів, слідує залишок грошових коштів поділити на показник щоденних грошових витрат. Об'єднуючи ці два етапи виводимо формулу:

щоденній готівці = грошові кошти : (грошові витрати : 365).

Аналогічний розрахунок може бути використаний для того, щоб дізнатися|взнавати| скільки днів, за які був отриманий|одержувати| дохід|доход| від реалізації, представлено|уявляти| в рахунках до отримання|здобуття|.

Дебіторська заборгованість в днях = дебіторська заборгованість : (об'єм|обсяг| реалізації :365).

Цей показник також називають середнім терміном інкасування дебіторської заборгованості.

Дані для розрахунку показників.

БАЛАНС

Грошові кошти	431,9
Ринкові цінні папери	4274,5
Рахунки до отримання за вирахуванням резервів	22194,1
Товарні запаси	7939,7
Контракти в процесі виконання	1756,0
Витрати майбутніх періодів	3175,3
Разом оборотних активів	39771,5
Інші активи	47650,4
Разом активів	87421,9
Короткострокові зобов'язання	25528,2
Інші зобов'язання і акціонерний капітал	61893,7
Разом зобов'язань і акціонерного капіталу	87421,9

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ І ЗБИТКИ

Чистий об'єм реалізації і доходи	101781,9
Витрати (включаючи витрати на знос – 6112)	98231,0
Чистий прибуток	3550,9

Коефіцієнт ліквідності = 39771,5:25528,2 = 1,56

Коефіцієнт негайної ліквідності = 26900,5 : 25528,2 = 1,05

Витрати|затрати| грошових коштів на кожен день = 92119,0:365 = 252,4 дол.

На скільки днів вистачить наявних|готівкових| грошових коштів = 431,9 : 252,4 = 1,7 днів

Щоденна готівка = 26900,5 : (92119,0:365) = 106,6 дол.

Дебіторська заборгованість в днях = 22194,1 : (101781,9 : 365 ) = 80 днів.

У США більше 5 млн. підприємств розничної| торгівлі і сфери послуг, які здійснюють продажі в кредит, уклали контракти з|із| третіми організаціями на повне|цілковите| або часткове управління їх рахунками до отримання|здобуття|. Існує 2 види таких програм з використанням кредитних карток|карточок|.

Перша – це банківська програма, наприклад Мастеркард або Віза. Згідно|згідно з| програмі торгівельні|торгові| компанії направляють|скеровують| свої кредитні квитанції в банк разом з іншими банковскми| вкладами|внесками|. Банк бере на себе зобов'язання стягати заборгованість з клієнтів. Періодично торгівельна|торгова| фірма|фірма-виготовлювач| повинна скласти| дані квитанції про продажі за банківськими кредитними картками і пред'являти їх в банк на інкасо. На рахунках торгівельних|торгових| фірм|фірма-виготовлювачів| не показується кредиторська заборгованість. Квитанція про продаж – еквівалент грошам, сума вказана в ній, кредитується банком (подібно до чека) на рахунок торгівельної|торгової| фірми|фірма-виготовлювача| відразу після|потім| отримання|здобуття| квитанції. Єдина відмінність полягає в тому, що при продажі товарів по кредитній картці|карточці| банк стягає плату (дисконт) за послуги з обліку|урахування| рахунків до отримання|здобуття| і за ризик виникнення безнадійних боргів|обов'язків|.

За іншою програмою торгівельна|торгова| фірма|фірма-виготовлювач| направляє|скеровує| квитанції про продаж компанії, що випускає кредитні картки|карточки| і остання оплачує їх в течії 30 днів або іншого обумовленого періоду. Прикладами|зразками| таких компаній є|з'являються| Амерікан Експрес і Дінерс клуб. Оскільки до моменту отримання|здобуття| грошей минає|проходить| 30 днів, подібні операції передбачають|припускають| наявність рахунків до отримання|здобуття| біля|в| торгівельних|торгових| фірм|фірма-виготовлювачів|. Проте|однак| вони виставляються не на покупців а на кредитні компанії. Безнадійних боргів|обов'язків| не існує., оскільки кредитна компанія допускає ризик втрат і пропонує торгівельній|торговій| фірмі|фірма-виготовлювачу| слідувати|прямувати| інструкціям по заповненню і затвердженню квитанцій про продаж.

Коли квитанція висилається робиться|чинить| наступна|слідуюча| проводка:

Д-т “Рахунку до отримання|здобуття|”

Д-т “Дисконт”

К-т “Дохід|доход| від реалізації”.

При отриманні|здобутті| грошових коштів від кредитної компанії рахівниць “Грошові кошти” дебетується, а “Рахунки до отримання|здобуття|” кредитується.

Питання до семінару:

1. Який МСБО регулює| порядок|лад| обліку| операцій| в іноземної валюті|?

2. Що включається| до поняття| „грошові| кошті| та їх еквіваленти|”?

3. Що відноситься| до грошових| коштів|?

4. Яким чином класифікуються| грошові| потоки|?

5. У чому| полягає| особливість| відображення грошових| потоків у фінансової| звітності||?

Лекція 4. Облік|урахування| розрахунків з|із| дебіторами.

1. Класифікація і оцінка дебіторської заборгованості.

2. Облік|урахування| безнадійної дебіторської заборгованості по методу резервування. Метод прямого списання безнадійної заборгованості.

3. Облік|урахування| короткострокових|короткотермінових| і довгострокових векселів отриманих|одержувати|.

Література: Нідлз Б. Стор.137-156.

Дебіторська заборгованість відповідно до міжнародних стандартів визначається як сума, що належить компанії від покупців (дебіторів). Вона виникає у випадку, якщо|в разі , якщо| послуга (або товар) продані, а грошові кошти не отримані|одержувати|. Як правило, покупцем не представляється письмове підтвердження | заборгованості за винятком підпису про прийом товару на товаросупровідних документах.

Для правильного відображення|відбиття| у фінансовій звітності інформації про дебіторську заборгованість аудиторські міжнародні компанії пропонують три основні групи класифікації дебіторської заборгованості залежно від стану|достатку| погашення, часу заборгованості, фінансового положення|становища| дебітора, перспективи погашення заборгованості.