- •Принцип газового балласта
- •Що в механічних вакуумних насосах змінилося б на краще, якби випускний клапан відкривався б при ступені стискання не 1000, а всього, наприклад, 100? Пояснити детально.
- •Обгрунтувати хід залежності ргран дифузійних насосів від температури робочої рідини.
- •Завдяки чому в бустерних насосах досягається можливість оптимальної відкачки в діапазоні тисків 10-1 – 10-4 торр? Обгрунтувати відповідь.
- •13.Детально пояснити з фізичної точки зору такі параметри турбомолекулярного насоса, як рзап та ргран. Які значення цих параметрів мають сучані турбомолекулярні насоси?
- •16. Чи існує залежність Sн від температури газу, що відкачується? Якщо так, то який вона має вигляд? Розглянути випадки низького та високого вакууму.
- •Чи існує залежність Sн іонно-геттерного насосу від роду газу, що відкачується? Якщо так, то детально пояснити фізичний зміст цієї залежності.
- •Чим принципово відрізняється робота іонно-геттерного насоса звичайної конструкції від орбітронного насоса? Переваги та недоліки орбітронного насоса.
- •Найважливіші переваги електророзрядних магнітних насосів в порівнняні з роботою іонно-геттерних насосів типу “Орбітрон”? Пояснити детально.
- •Чи існує селективність відкачки у електророзрядних магн. Насосів? Якщо є, то пояснити, виходячи з фізичного принципу роботи.
- •Кріозахоплюючі насоси
- •Кріоконденсаційні насоси:
- •Конденсаційно-адсорбційні насоси
- •Кріогетерні насоси
- •Кріоадсорбційні насоси
- •Як зміниться величина тиску, що показує термопарний манометр, якщо поміняти термопару на більш високочутливу при інших незмінних умовах? Пояснити детально.
- •Як зміниться величина тиску, що показує термопарний манометр, якщо на нитку розжарення адсорбувався шар масла при інших незмінних умовах? Пояснити детально.
- •Чи однакова чутливість термопарного манометра до роду газу? Чому і як ця чутливість впливає на величину тиску газу, що вимірюється?
- •Як зміняться покази вакууму, якщо в звичайному термоелектронному іонізаційному манометрі поміняти матеріал колектора іонів при всіх інших рівних умовах? Розглянути різні випадки.
- •Пояснити природу виникнення струмів на колекорі іонів в термоелектронному іонізаційному манометрі. Як впливає матеріал катода на параметри такого манометра?
- •Розгл. Особливості роботи манометра Байярда-Альперта в порівнянні з роботою звичайного термоелектронного іонізаційного манометра.
- •Які переваги має вакуумна відкачна система, що містить форвакуумний балон? Які функції виконує виморожуюча азотна пастка?
Як зміниться величина тиску, що показує термопарний манометр, якщо поміняти термопару на більш високочутливу при інших незмінних умовах? Пояснити детально.
Тут я загруз!!!!
якщо тут і є якийсь прикол, то я його не бачу... по суті нічого не зміниться. Хоча швидше за все так:
Якщо поставити більш чутливу термопару, то потрібно використовувати інший градуйовочний графік (для відповідної термопари), тоді вроді все має бути нормально.
Хоча можливо зменшиться діапазон вимірювання, оскільки більш чутлива термопара дає більшу ерс, що призводить до швидшого нагрівання нитки, яка при деякому значенні може перегоріти.
Якщо використовувати градуйовочний графік менш чутливої пари, то струм зросте => з градуйовочного графіка, тиск зменшиться.
Як зміниться величина тиску, що показує термопарний манометр, якщо на нитку розжарення адсорбувався шар масла при інших незмінних умовах? Пояснити детально.
Якщо на нитку розжарювання попаде масло, та вакуум начебто стане кращим, бо термо ерс зросте, але теплопровідність масла менша за теплопровідність нитки... молекули взаємодіють з маслом, а нитка гріється далі, і з часом перегорає. Тобто насправді вакуум залишиться такий самий, а манометр буде показувати нижчий вакуум.
Чи однакова чутливість термопарного манометра до роду газу? Чому і як ця чутливість впливає на величину тиску газу, що вимірюється?
Термопарний манометр має різну чутливість до різних родів газів, адже при різних газах ми маємо різний ступінь тепловіддачі з нитки розжарення. Тобто при однаковій кількості двох різних газів, які насправді створюватимуть однаковий тиск, термопарний манометр покаже більше значення тиску для того газу, тепловіддача до якого з нитки розжарення більше, адже тоді більше остине термопара, і ми отримаємо менше значення термо-е.р.с, яке показує мілівольтметр за яким і визначимо більший тиск. Тому для різних родів газів використовують різні градуювальні криві.
Які складові має струм, що протікає між катодом та анодом електророзрядного іонізаційного манометра? Як зміняться робочі параметри такого манометра якщо анод зробити значно меншим за розмірами та помістити всередину катода? Який з манометрів кращий: 1) розрядний струм - 10-15 А; 2) розрядний струм - 10-13 А. Тиск газу в обох випадках однаковий.
Загальний розрядний струм електророзрядного іонізаційного манометра Ір=Іа+Іі+Ів й складається з Іа – струму автоелектронної емісії; Іі – іонного струму та Ів - струму вторинних електронів. Якщо анод зробити значно меншим за розмірами та помістити всередину катода, що має циліндричну форму, та ще й прикласти магнітне поле то збільшиться час прольоту електрона з катода на анод, а його траєкторія набуде спіралеподібної форми, а значить він ефективніше іонізуватиме газ, тиск якого ми вимірюємо. Таким чином ми отримали удосконалений манометр, що може виміряти більш низькі тиски. Кращий той з манометрів, розрядний струм якого менший, тобто 10-15 А, так як за рівних тисків при різних розрядних струмах сума Іі+Ів залишається постійною, а змінюється лише паразитний фоновий струм Іа, величина якого менша при меншому значенні розрядного струму Ір.