Об’єктивізація патологічних змін системи кровообігу при первинному контролі для вибору адекватних засобів фр

Визначення ступеня порушення загального кровообігу

• за даними пульсометрії в стані спокою і при фізичних навантаженнях (тахікардія);

• за даними соматометрії ( виявлення застійних проявів в малому, або (та) в великому колах кровообігу)

• за даними ехокардіоскопії ( зменшення фракції викиду)

Визначення ступеня порушення коронарного кровообігу

• за даними скарг ( 1 бал – болі в перикардіальній зоні як епізод, проходять самостійно; 2 бала – проходять тільки після припинення фізичного навантаження; 3 бала - не проходять без прийому нітрогліцерину);

• за даними електрокардіографії в стані спокою (наявність ознак пошкодження міокарду) і при виконанні тесту з дозованим фізичним навантаженням ( функціональний клас стенокардії напруги ІУ- ішемічні зміни ЕКГ при навантаженні 20 % НМСК; ІІІ – 35 %; ІІ – 50%; І – 75 %)

• за даними коронарографії ( локалізація і відсоток звуження)

Визначення рівня артеріального тиску

• в стані спокою;

• при зміні положення тіла в просторі;

• при ізометричному і динамічному фізичному навантаженні

• при добовому моніторуванні ( у здорових коливання САТ не перевищує 30 мм рт.ст, ДАТ -10 мм рт.ст.

Визначення біохімічних змін крові

• фібрінолітичної активності крові;

• концентрації загального холестерину і ліпопротеїдів низької і високої щільності

Визначення вегетативних порушень

• скарги на швидку втомлюваність, головний біль, біль в ділянці серця, не пов’язаний з фізичним навантаженням, запаморочення, задишку з обмеженням вдиху;

• ознаки порушень периферичного кровообігу: білий, або стійкий червоний дермографізм, холодні кісті рук, стопи;

• підвищення АТ при переважанні симпатичного відділу ВНС, або зниження АТ при переважанні парасимпатичного її відділу (тонометрія, орто- і кліностатична проби);

• лабільність пульсу у стані спокою і при незначних фізичних навантаженнях (пульсометрія, визначення варіабельності серцевого ритму- ВСР)