9. Поняття та відповідальність за воєнні злочини

Військові злочини - здійснюються систематично або в широких масштабах серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що діє в період збройних конфліктів.

Щоб бути кваліфікованим як міжнародний злочин, ці дії повинні здійснюватися систематично або в широких масштабах. Що ж до менш масштабних порушень гуманітарного права, то за них винні несуть відповідальність за внутрішнім правом держави.

Військовими злочинами є діяння, що здійснюються не тільки в період міждержавного збройного конфлікту, то і в ході збройного конфлікту неміжнародного характеру. В останньому випадку мова буде йти про серйозне порушення норм міжнародного гуманітарного права, що відноситься до конфліктів неміжнародного характеру.

Військовим злочином є, зокрема, навмисне нанесення ударів по персоналу, об'єктам, матеріалами, підрозділам або транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги або в місії з підтримки миру відповідно до Статуту ООН.

Злочини військові, в СРСР злочину проти встановленого порядку несення військової служби, здійснені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними учбових зборів. Передбачені Законом про кримінальну відповідальність за військові злочини 1958. П. ст діляться на наступні групи: злочину проти порядку підлеглості і дотримання військової честі (непокора, невиконання наказу, образа підлеглим начальника і начальником підлеглого, загроза начальникові і ін.); злочину проти порядку проходження військової служби ( відсутність самовільна, дезертирство, ухилення від служби дорогою підлогу документів і др.); розголошування військової таємниці або державної таємниці, втрата документів, що містять відомості такого ж характеру; військові посадові злочини; злочину проти порядку несення військової служби в бойовій обстановці і в районі військових дій (наприклад, самовільне залишення частини в бойовій обстановці, мародерство, здача або залишення противникові засобів ведення війни); злочини проти законів і звичаїв війни і деякі ін. На підставі закону 1958 несуть відповідальність за злочини проти встановленого для них порядку несення служби також особи, відносно яких є спеціальна вказівка в законодавстві СРСР (наприклад, особи офіцерського, сержантського, рядового складу органів державної безпеки). Інші особи можуть бути лише співучасниками П. ст (див. Співучасть ) .

П. ст необхідно відрізняти від військової дисциплінарної провини, яка, хоча і підпадають формально під ознаки П. ст, не містять особливої суспільної небезпеки. Залежно від вигляду і міри суспільної небезпеки П. ст закон передбачає заходи покарання у вигляді позбавлення свободи, напряму в дисциплінарний батальйон і т.д.

Воєнні злочини міжнародного характеру: застосування заборонених засобів і методів ведення війни; насильство над населенням у районі воєнних дій; незаконне носіння чи зловживання знаками Червоного Хреста і Червоного Напівмісяця; мародерство; погане поводження з військовополоненими; недбале виконання обов’язків щодо поранених і хворих військовополонених, вчинення дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим і ін.