9. Антитерористичні універсальні та регіональні конвенції Боротьба проти міжнародного тероризму

Міжнародне співтовариство усвідомлює небезпеку від цього явища. У зв'язку з цим на міжнародному та регіональному рівні прийнято ряд конвенцій про протиправність різних проявів міжнародного тероризму. Прикладами таких правових актів є: [14] [11]

• Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага, 1970 рік);

• Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1971 рік);

• Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, включаючи дипломатичних агентів (Конвенція ООН 1973 року);

• Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти цивільної авіації (1977)

• Конвенція про боротьбу із захопленням заручників (Нью-Йорк, 1979 рік);

• Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (1980 рік);

• Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (1988 рік);

• Конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997);

• Конвенція про боротьбу з фінансовим тероризмом (1999).

Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму

Метою цієї Конвенції є збільшення зусиль Сторін у запобіганні

тероризму і його негативним наслідкам стосовно повного здійснення

прав людини, зокрема права на життя, як заходами, вжитими на

національному рівні, так і шляхом міжнародного співробітництва, з

приділенням належної уваги чинним багатостороннім або двостороннім

договорам чи угодам між Сторонами.

Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму

Кожна держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути

необхідними, в тому числі у відповідних випадках в галузі

внутрішнього законодавства, для забезпечення того, щоб злочинні

діяння, які підпадають під дію цієї Конвенції, за жодних обставин

не підлягали виправданню з будь-яких міркувань політичного,

філософського, ідеологічного, расового, етнічного, релігійного або

іншого аналогічного характеру.

Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом

З метою видачі правопорушників Договірними Державами, жодний

з наступних злочинів не розглядається як політичний злочин або як

злочин, пов'язаний з політичним злочином, або як злочин, вчинений

з політичних мотивів:

a. злочин, визначений в Конвенції про боротьбу з незаконним

захопленням повітряних суден, підписаній в Гаазі 16 грудня 1970

року ( 995_167 );

b. злочин, визначений в Конвенції про боротьбу з незаконними

актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаній в

Монреалі 23 вересня 1971 року ( 995_165 );

c. тяжкий злочин, пов'язаний з посяганням на життя, фізичну

недоторканність або свободу осіб, які перебувають під міжнародним

захистом, включаючи дипломатичних агентів;

d. злочин, пов'язаний з викраданням людей, захопленням

заручників або тяжким незаконним затриманням;

e. злочин з використанням бомб, гранат, ракет, автоматичної

вогнепальної зброї або вибухових листів чи посилок, якщо це

призводить до загрози особам;

f. замах на вчинення будь-якого з вищенаведених злочинів або

участь як співучасника особи, що вчиняє або намагається вчинити

такий злочин.

Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом