- •Семестр 1. Практичне заняття 14. Типи лікувально-профілактичних закладів. Лікувально-охоронний режим лпз. Безпечне лікарняне середовище
- •Типи і рівні лікувально-профілактичних закладів
- •Первинна медико-санітарна допомога
- •Робота медичних сестер у поліклініці
- •Вторинна медична допомога
- •Третинна медична допомога
- •Види режимів рухової активності
- •Мета лікувально-охоронного режиму. Функції медсестри щодо його забезпечення
- •Поняття про біомеханіку тіла. Правильна біомеханіка прі різних положеннях тіла
- •Правила переміщення і різні види положення пацієнта у ліжку (на спині, животі, в положенні Фаулера і Сімса) Основні правила переміщення та зміни положення тіла пацієнта в ліжку
- •Підняття
- •Методика втримання двома або більше особами
- •Методика втримання однією людиною
- •Пересування пацієнта в ліжку - методика виконання двома або більше особами
- •Підняття плечем із використанням пацієнтом ручної колодки
- •Перевертання пацієнта в ліжку
- •Підняття плечима
- •Підняття через руку
- •Підняття за допомогою розгойдування
- •Переміщення пацієнта з ліжка на візок
- •Переміщення під час купання і ходьби
- •Підтримання пацієнта під час ходьби
- •Пацієнт, який впав
- •Методика для двох людей
- •Розміщення пацієнта в положенні Фаулера
- •Розміщення пацієнта з геміплегією в положенні Фаулера
- •Розміщення пацієнта в положенні Сімса (проміжному між положенням лежачи на животі і положенням лежачи на боці)
- •Попередження травм та специфіка ризику травм у пацієнтів різного віку
- •Методи зниження ризиків для пацієнтів
- •Можливі проблеми пацієнтів
- •Терміни і поняття, які треба запам’ятати
Види режимів рухової активності
Дуже важливе значення має дотримання хворим призначеного йому режиму фізичної активності. В лікувальних закладах режим хворого може бути суворим постільним, постільним, палатним, або напівпостільним, і загальним.
Якщо хворому рекомендовано суворий постільний режим (при інфаркті міокарда) або він не може рухатися і займає пасивне або вимушене положення (відсутня свідомість, параліч), обов'язки доглядаючого персоналу дуже ускладнюються. Тут необхідні терпіння і витримка, доброзичливе й уважне ставлення. Якщо хворим забороняється вставати, сідати, а іноді навіть самостійно повертатися в ліжку, всі санітарно-гігієнічні заходи (вмивання, догляд за порожниною рота, носа, вухами, підмивання, зміна білизни) та годування хворих проводить у ліжку медична сестра. Дуже суворий і тривалий постільний режим, надмірна опіка хворого, позбавлення його від усяких рухів і обов'язків є небажаними.
Тривала фізична нерухомість сприяє зниженню тонусу, порушенню фізіологічних рефлексів і може бути причиною різних ускладнень: застій у внутрішніх органах, закупорка судин, атрофія м'язів, порушення діяльності кишок і сечового міхура, поява пролежнів, пневмонії тощо. Тривалість суворого постільного режиму визначає лікар для кожного хворого індивідуально, залежно від особливостей перебігу захворювання.
При поліпшенні загального стану і відсутності ускладнень лікар змінює хворому режим. Йому дозволяють повертатися в ліжку, сідати, опустивши ноги, виконувати легкі гімнастичні вправи під наглядом медичної сестри(постільний або ліжковий режим).
При напівпостільному режимі хворий може самостійно повертатися, сідати в ліжку і вставати з нього, ходити по палаті. Заходи особистої гігієни, фізіологічні відправлення та прийом їжі проводяться в палаті.
При загальному режимі дозволяється ходити по коридору, приймати їжу в їдальні, приймати гігієнічну ванну або душ, ходити в туалет. У цих випадках догляд за хворим полегшується, оскільки різні заходи щодо гігієни, відправлення фізіологічних потреб він виконує самостійно. Дозволяються прогулянки на свіжому повітрі на території лікарні.
Мета лікувально-охоронного режиму. Функції медсестри щодо його забезпечення
Догляд часто має вирішальне значення для успішного лікування хворих і усього процесу їх одужання. Без перебільшення можна стверджувати, що раціонально організований догляд, насамперед за важкохворими, найчастіше вирішує характер перебігу недуги. Так, наприклад, за допомогою різних реанімаційних заходів можна вивести хворого із стану клінічної смерті, провести технічно складну операцію, але внаслідок порушення елементарних вимог режиму і невиконання заходів догляду, при незадовільному гігієнічному утриманні, малорухливому стані у ліжку хворий може загинути в зв'язку з різноманітними ускладненнями (пролежні, запалення легень). В об'ємі заходів по догляду за хворим суттєве значення має лікувально-охоронний режим, найважливішою метою якого є оберігання від нервових подразнень травмованої хворобою психіки хворого, створення сприятливих умов для забезпечення його фізіологічного і психічного спокою.
Оберігання вразливої психіки пацієнта від надмірного подразнення створює сприятливий фон для успішного лікування. Важливе значення для створення лікувально-охоронного режиму має чітке дотримання режиму дня, усунення несприятливого впливу надмірного звукового фону (голосні розмови, суперечки, шум). Особливо важливо обмежувати появу в хворих різних негативних емоцій, які можуть бути викликані неприємним виглядом предметів догляду, невимогливою сервіровкою столу, нечіткою роботою персоналу.