1.2. Історія розвитку метрології в Україні

Як зазначалося раніше, ще на зорі української державності в Статуті князя Володимира Великого про церковні суди 996 року проголошувалося, щоб заходи, які застосовувалися в торгівлі й побуті, „блюсти без пакости, ни умножити, ни умалити”.

Історія Державної метрологічної служби в Україні бере свій початок на межі 20 століття, коли 23 жовтня 1901 р. за ініціативою Д.І. Менделєєва на Україні в Харкові була відкрита перша повірна палата для повірки та клеймування торговельних мір і ваг.

Рис. 1.1. Унікальний робочий еталон маси – позолочена гиря масою

1 кг, що очолювала повірну систему засобів вимірювання маси в Україні з перших місяців роботи повірної палати, тобто з 1901 до 1939 року.

До 1917 р. в Україні існувало чотири повірні палати: у Харкові, Одесі, Києві та Катеринославі (Дніпропетровську). Після Жовтневої революції в перші роки радянської влади ці чотири повірні заклади активно розвивались, розширюючи свою діяльність та сприяючи відновленню знищених розрухою галузей виробництва й державних структур стандартизації та повірки.

У 1922 р. Харківська повірна палата була перетворена в Українську Головну Палату мір і ваг, а в 1933 р. – в Український науково-дослідний інститут метрології та стандартизації. Інститут очолив діяльність із введення метричної системи в Україні, організаційну й технічну роботу з розвитку повірної справи, а також почав науково-дослідні роботи в галузі метрології та стандартизації.

Рис. 1.2. Маятниковий годинник Ріфлера з точністю ходу 0,01 с/добу, який використовувався у службі часу й частоти з 1925 до 1941 року.

У повоєнні роки здійснювалися дослідження в новітніх сферах вимірювань: високих температур, квантової електроніки, радіофізики, лінійно-кутових та електромагнітних вимірювань. Була відновлена регулярна служба часу й частоти, створені еталони в деяких сферах вимірювань. У 1950-і роки інститут проводив багато фундаментальних досліджень, у тому числі роботи, що одержали світове визнання, з визначення значень деяких фундаментальних фізичних констант, які потребують виконання вимірювань з максимально досяжною точністю.

У 1972 р. „за великий внесок у розвиток метрологічної служби країни” Харківський державний науково-дослідний інститут метрології (ХДНДІМ) був нагороджений орденом „Знак пошани”. А в 1973 р. Держстандарт поклав на інститут функції головного центру державних еталонів СРСР і головної організації із забезпечення єдності вимірювань у деяких сферах.

У 1981 р. на базі ХДНДІМ було створено Науково-виробниче об’єднання „Метрологія”. Значно розширилося коло завдань, покладених на об’єднання: конструкторські розробки, виготовлення нової техніки для оборонної галузі, її впровадження й обслуговування на полігонах та інших об’єктах замовника. Згодом ХДНДІМ взяв активну участь у підготовці деяких законодавчих актів і міждержавних угод з метрології та розроблюваних Держстандартом України проектів концепції державних систем стандартизації, метрології й сертифікації.

У 1992 р. ДНВО „Метрологія” стало головною організацією із забезпечення єдності вимірювань в Україні.

На базі об’єднання був організований Головний центр Державної служби стандартних зразків складу й властивостей речовин і матеріалів, а роком пізніше – Український метрологічний центр Державної служби єдиного часу та еталонних частот.

У 2002 р. ХДНДІМ одержав статус національного наукового центру й був перейменований у Національний науковий центр „Інститут метрології”.

Відомо, що технічною основою національної системи забезпечення єдності вимірювань є наявність еталонної бази. У ННЦ „Інститут метрології” розроблені й внесені до Державного реєстру 45 державних первинних еталонів одиниць фізичних величин з 54 наявних в Україні.

Сьогодні інститут працює над створенням наукових, технічних, організаційних і нормативних основ національної системи забезпечення єдності вимірювань.