- •Вербицький о.М. Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
- •Розділ 1 основні поняття та визначення метрології
- •1.1. Історія виникнення метрології
- •1.2. Історія розвитку метрології в Україні
- •1.3. Закон України „Про метрологію і метрологічну діяльність”
- •1.4. Основні терміни метрології та їх визначення
- •Розділ 2 фізичні величини та системи фізичних величин
- •2.1. Фізичні величини та одиниці вимірювань
- •2.2. Системи фізичних одиниць. Міжнародна система сі
- •2.3. Похідні одиниці системи сі
- •Розділ 3 вимірювання та забезпечення їх потрібної точності
- •3.1. Фізичний експеримент
- •3.2. Планування та організація вимірювань
- •3.3. Види вимірювань
- •3.4. Точність та похибки вимірювань
- •3.5. Опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань
- •3.6. Зменшення впливу випадкових похибок
- •Розділ 4 засоби вимірювальної техніки
- •4.1. Основні визначення
- •4.2. Параметри засобів вимірювань
- •4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •4.4. Методи зменшення похибок засобів вимірювання
- •4.5. Вибір засобів вимірювання
- •Розділ 5 державна система промислових приладів
- •5.1. Мета створення державної системи промислових приладів
- •5.2. Класифікація та побудування виробів дспп
- •Розділ 6 державний метрологічний контроль та нагляд
- •6.1. Державна метрологічна система
- •6.2. Уповноваження та атестація в державній метрологічній системі
- •6.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки та затвердження їх типів
- •6.4. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •6.6. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •6.7. Атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств та організацій
- •6.8. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.9. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •6.10. Метрологічна експертиза документації та атестація методик виконання вимірювань
- •6.11. Метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •5. Державна метрологічна повірка та атестація засобів вимірювальної техніки. Розділ 7 метрологічне забезпечення підприємства легкої промисловості
- •7.1. Мета метрологічного забезпечення на підприємстві
- •7.2. Метрологічне забезпечення технологічних процесів
- •7.3. Метрологічне забезпечення на етапі виготовлення виробу
- •7.4. Оцінка якості продукції
- •7.5. Організація технічного контролю на підприємствах легкої промисловості
- •7.6. Керування якістю продукції в межах виробничого процесу
- •8.1.2. Вимірювання маси за допомогою важільних ваг
- •8.1.3. Методологія обробки даних досліджень
- •8.2. Методики проведення повірок
- •8.2.1. Відомча повірка довжиномірів дл-2, дл-2м, дл-3
- •8.2.2. Відомча повірка стебломірів с-2 та с-2м
- •8.2.3. Відомча повірка стебломірів сп-20
- •8.2.4. Відомча повірка лабораторних м’ялок лм-3
- •8.2.5. Відомча повірка м’яльно-тіпального верстата смт-200м
- •8.2.6. Відомча повірка стрічкоутворювача ло-2
- •8.2.7. Відомча повірка машини розривної типу 741 (динамометра дкв-60)
- •8.2.8. Відомча повірка крайкоміра Кр-4
- •8.2.9. Відомча повірка кутомірів уа-1 та уа-2
- •Список літератури
- •Додатки
- •Вербицький Олександр Миколайович Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
8.2.8. Відомча повірка крайкоміра Кр-4
Розглянемо методику й засоби відомчої повірки крайкоміра Кр-4.
Дані методичні вказівки поширюються на крайкомір Кр-4 і встановлюють методи й засоби його відомчої повірки при випуску з ремонту, експлуатації та зберіганні.
Міжповірний інтервал для крайкоміра Кр-4 становить 2 роки.
Крайкомір призначений для вимірювання товщини робочих крайок бильних планок барабанів тіпальних машин марок МТ-100-Л, MT-100-Л1, МТА-1Л, ТЛ-40, ТЛ-4-2, ТЛ-4-4, ТДК-2 і куделеприготувальних машин марок КПМЛ-2М, КП-100-Л, КПЛС-1, КПАЛ, КПП-3, КПП-4.
Крайкомір (рис. 8.28) складається із щупа 1, ручки 2 і гвинта 3. Щуп являє собою пластинку, у передній частині якої є виріз із кутом 36° 51' і шкала. На щупі є паз для проходження гвинта. Ручка у своїй передній частині має паз для щупа й отвір з різьбою для проходження гвинта. На скосі передньої частини ручки нанесена шкала-ноніус із п'яти поділок, які дозволяють здійснювати відлік з точністю 0,2 мм. Гвинт призначений для фіксування положення щупа відносно ручки.
Рис. 8.28. Загальний вигляд крайкоміра Кр-4.
Вимірювання крайкоміром здійснюють у такий спосіб. Спочатку послабляють гвинт, щоб щуп міг вільно переміщатися в ручці. Потім крайкомір підводять до била так, щоб крайка била ввійшла в клинчастий виріз щупа до упору ручки (щуп відсувається на деяку відстань усередину ручки). Фіксують положення щупа відносно ручки за допомогою гвинта.
Відлік показів у цілих міліметрах здійснюють за шкалою щупа проти нульової риски шкали ручки, у десятих частках міліметра – за шкалою ноніуса ручки приладу.
Під час повірки крайкоміра Кр-4 повинні виконуватися операції й застосовуватися засоби перевірки, зазначені в табл. 8.11.
Проведення повірки складається з таких операцій:
1. Зовнішній огляд крайкоміра й окремих його вузлів.
Під час зовнішнього огляду необхідно перевірити комплектність приладу й переконатися в тому, що крайкомір відповідає нижчезазначеним вимогам:
1.1. Крайкомір не повинен мати механічних пошкоджень, що заважають його експлуатації.
1.2. Риски й цифри шкал повинні бути виразними й добре видимими.
Таблиця 8.11
-
№
Операція
Засоби перевірки та їхня нормативно-технічна характеристика
Проведення операцій при: випуску з ремонту / експлуатації та зберіганні
1
Зовнішній огляд
Візуально
Так / Так
2
Випробування
Органолептичне
Так / Так
3
Визначення метрологічних параметрів
3.1
Перевірка збігу вершини кута з торцем ручки
Шаблон Кр-4 004, щупи
ГОСТ 882-75, набір № 1
Так / Так
3.2
Перевірка непласкості поверхонь зіва щупа крайкоміра
Лекальна лінійка ЛД (ЛГ) першого класу точності ГОСТ 8026-75, щупи ГОСТ 882-75, набір № 1
Так / Ні
3.3
Перевірка кута розкриття щупа
Граничні шаблони Кр-4 004 або інструментальний мікроскоп БМИ з ціною поділки 1 ГОСТ 8074-82
Так / Ні
3.4
Визначення похибки вимірювання приладу
Калібри-пробки гладкі
ГОСТ 21401-75
Так / Ні
1.3. Покриття повинні бути рівними, без відшарувань.
1.4. На поверхні приладу не повинно бути іржі.
2. Випробування.
Під час випробування слід переконатися в тому, що щуп вільно переміщається в пазу ручки.
3. Визначення метрологічних параметрів.
3.1. Для перевірки збігу вершини кута щупа крайкоміра з торцем ручки треба сполучити штрихи нульового положення шкали щупа й ручки, закріпити гвинт, ввести шаблон в отвір щупа крайкоміра до упору (рис. 8.29, а) і заміряти щупом ГОСТ 882-75 величину зазору між вершиною шаблона й торцем ручки.
Рис. 8.29.Схема повірки крайкоміра Кр-4:
1 – шаблон Кр-4 004; 2 – прилад Кр-4; 3 – гладка калібр-пробка.
При сполучених штрихах нульового положення на шкалі щупа крайкоміра й ручки вершина кута щупа повинна збігатися з торцем ручки. Зазор не повинен перевищувати 0,1мм.
3.2. Для перевірки непласкості поверхонь зіва щупа крайкоміра необхідно прикласти лекальну лінійку ЛД або ЛГ 1-го класу точності до робочих поверхонь зіва й заміряти щупом величину утвореного просвіту.
Непласкість поверхонь зіва щупа крайкоміра не повинна перевищувати ±0,05 мм за всією довжиною,
3.3. Перевірку кута розкриття щупа здійснюють за допомогою двох граничних шаблонів або на інструментальному мікроскопі БМИ з ціною поділки 1.
3.4. Похибка вимірювання приладу визначається за допомогою гладких калібрів-пробок (рис. 8.29, б).
Результати повірки крайкоміра Кр-4 оформлюються протоколом, в якому відображається стан крайкоміра. Позитивні результати повірки оформлюються клеймуванням і виданням свідоцтва про повірку.
Крайкомір, що не відповідає вищезазначеним вимогам, до експлуатації не допускається.
Питання для самоперевірки
1. Яке призначення має крайкомір?
2. Яким чином виконуються вимірювання крайкоміром?
3. Охарактеризувати послідовність операцій повірки крайкоміра.
4. Які дефекти крайкоміра дозволяють далі експлуатувати прилад, а які ні?