Розділ 2. Методологічна база суспільногеографічного прогнозування

Знання деяких принципів легко

компенсує незнання деяких фактів.

К. Гельвецій, фр. Філософ

У загальноприйнятому розумінні методологія - це вчення про струк­туру, принципи, логічну організацію, форми, способи, методи, засоби наукового пізна-ння, тобто вчення про побудову науково-пізнавальної діяльності. За М.Пістуном, у широкому розумінні термін "методологія" означає світогляд ученого, а у вузькому - сукупність методів і засобів дослідження, що застосовуються у даній галузі знань (153, с. 14]. Мето­дологія дає характеристику компонентів наукового дослідження - його об'єкта, предмета аналізу, завдань дослідження (або проб-леми), сукуп­ності дослідницьких засобів, необхідних для розв'язання завдання дано­го типу, а також формує уявлення про послідовність руху дослідника у процесі розв'язання цього завдання [52, с. 18; 216, с. 29].

Отже, методологія суспільно-географічного прогнозування - це сукупність світоглядних, загальнонаукових та концептуальних суспі­льно-географічних орієнтирів вченого-прогнозиста, з одного боку, та сукупність способів, засобів, методів, прийомів та процедур науково-пізнавальної діяльності, які об'єднані спільною метою - розробкою про­гнозів, з іншого.

Зазвичай методологію наукової діяльності розглядають як багаторів­неву. Інтерпретуючи основні підходи [19; 52, с. 19; 148, с. 32; 153, с.14-15] щодо конкретної галузі знань - суспільно-географічної прогностики, можна виділити чотири рівні методології суспільно-географічного прогнозування:

- перший рівень - філософська методологія, що забезпечує фор­мування певних світоглядних орієнтирів дослідника-прогнозиста, зокре­ма розуміння суті процесів, розвитку, еволюції, причинності, ціннісної орієнтації, співвідношення об'єктивного і суб'єктивного тощо;

- другий рівень - загальнонаукова методологія, або методологія міждисциплінарних підходів - сукупність загальнонаукових поглядів, методологічних підходів щодо трактування об'єкту, його структури, роз­витку, функціонування, організації, а також засобів прогнозування;

- третій рівень - суспільно-географічна методологія, тобто основні вчення даної науки та окремі суслільно-географічні концепції регіональ­ного розвитку, що зумовлюють вибір об'єктів, визначення принципів, способів, методів, прийомів та процедур прогнозування.

54 - четвертий рівень – методика і техніка супільно – географічного прогнозування. Цей рівень характеризується вибором конкретних мето­дик, методів, методичних та технічних прийомів суспільно-географічного прогно-зування, виходячи із обраних філософських, загальнонаукових та власне суспільно-географічних засад, специфіки об'єкту прогнозування. Додаткову роль відіграють і методики прогнозування суміжних дисцип­лін, наприклад, економіко-математичного прогнозування.

Отже, загальну структуру методології суспільно-географічного про­гнозування можна представити у вигляді піраміди, у верхній частині якої знаходяться філософські підходи, а у підмурку - конкретні методичні та технічні прийоми і процедури прогнозування (рис. 2.1).

Світоглядно – філософська методологія (філософські підходи)

Загальнонаукова методологія (міждис-циплінарні підходи)

Суспільно-географічна методологія (суспільно-географічні концепції регіонального розвитку)

Методика і техніка суспільно-географічного прогнозування

Методика(методи,способи прогнозування та засоби

Техніка (механізми вико-ристання технічних засобів

Методичні прийоми та процедури

Технічні прийоми та процедури

Рис. 2.1. Методологія суспільно-географічного прогнозування