51. Зміст договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу

Зобов'язання продавця

Стаття 30 Продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Зобов'язання покупця

Стаття 53 Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Зміст договору становлять його умови:

• предмет договору;кількість та якість товару;

• умови поставки;ціна та загальна вартість договору;

• умови платежів;упаковка та маркування;

• форс-мажорні обставини;санкції та рекламація;арбітражні застереження;

Сторони можуть домовитись також і про:

• страхування;гарантії якості;

• норми завантаження;порядок сплати податків. У Конвенції говориться, що продавець зобов'язаний поставити товар /ст. 30/ до обумовленої у договорі дати або протягом часу й /ст. 33/, передати які стосуються товару документи право власності товару відповідно до вимогами договору ЄС і даної Конвенції. Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором.

2. Крім випадків, коли сторони домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він:

a) не придатний для тих цілей, для яких такий товар звичайно використовується;

b) не придатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавця прямо чи опосередковано було повідомлено під час укладення договору, крім тих випадків, коли з обставин випливає, що покупець не розраховував або що для нього було нерозумним розраховувати на компетентність і міркування продавця;

c) не має якостей товару, представленого продавцем покупцеві як зразок чи модель;

d) не затарований чи не упакований звичайним для таких товарів способом, а за відсутності такого - способом, який є належним для збереження й захисту даного товару.

3. Продавець не несе відповідальності на підставі підпунктів a - d попереднього пункту за будь-яку невідповідність товару, якщо під час укладення договору покупець знав чи не міг не знати про таку невідповідність. Відповідно до ст. 36 Віденської конвенції " продавець відповідає за договором за будь-яку невідповідність товару, що існує в останній момент переходу ризику до покупця, навіть якщо ця невідповідність стає зрозумілою лише пізніше. " Продавець несе також відповідальність за будь-яку невідповідність, що є наслідком порушення будь-якого його зобов'язання.

Обгрунтовуючи право покупця вимагати відшкодування збитків Віденська конвенція вводить такого поняття, як " істотне порушення договору " . Так, покупець вправі вимагати заміни товарів в тому разі, якщо їх невідповідність є істотним порушенням договору; /ст. 46/ заявити про розірвання договору, він може в тому разі, якщо невиконання продавцем кожного з його зобов'язань становить " істотне порушення договору " /ст. 49/. Під істотним порушенням розуміється наявність в протилежного боку " шкоди " , причому не будь-якої, а лише такої, у результаті якої вона значною мірою позбавляється того на що розраховувала виходячи з договору, тобто йдеться, фактично, про неможливість досягти " кінцевої мети договору " . Натомість продавець, відповідно до статтями Віденської конвенції, може вимагати від покупця: - прийняття поставок товарів відповідно до вимог договору ЄС і даної Конвенції /ст. 53/; - сплати ціни, причому у день, поставленого за договором чи то, можливо визначено /ст.59/; - відшкодування збитків разі порушення покупцем договірних зобов'язань /ст. 61/;