У системі мвс України функціонує 27 приймальників-розподільників для осіб, затриманих за бродяжництво, більшість з яких розташовано в обласних центрах.

Приймальник-розподільник (далі – ПР) створюється при органі внутрішніх справ рішенням обласної ради, його штат затверджується начальником ГУ-УМВС України в області - спеціальна установа для тримання осіб, яких затримано за підозрою у зайнятті бродяжництвом, є юридичною особою, має свою гербову печатку та розрахунковий рахунок. Приміщення для його функціонування надається місцевим органом самоврядування. Діяльність цих установ регламентується лише Положенням про приймальник-розподільник для осіб, затриманих за бродяжництво, затвердженим наказом МВС України від 18.09.1992№ 553.

Основними завданнями адміністрації ПР є встановлення особи затриманого, місця її постійного проживання, вирішення питань, пов’язаних з:

• паспортизацією та працевлаштуванням після звільнення;

• можливістю направлення до місця постійного проживання (якщо особа таке має) або передачі родичам, опікунам чи піклувальникам при їх наявності;

• госпіталізацією до лікувального закладу (при наявності тяжких соматичних та інших захворювань (туберкульоз, хронічний алкоголізм, наркоманія тощо);

• влаштуванням до інтернатних закладів сфери соціального захисту населення (при наявності групи інвалідності, пенсійного віку, відсутності родичів та близьких і місця постійного проживання);

• передачею відповідним правоохоронним органам у разі перебування особи у розшуку за відсутності постанови про обрання цій особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту тощо.

В інших установах тримання таких осіб не допускається. Законом встановлений максимальний термін тримання в приймальнику - розподільнику – 30 діб, продовження такого строку не передбачено. По закінчені визначеного у постанові строку або у разі вирішення усіх питань щодо конкретної особи до встановленого строку, вона підлягає звільненню.

Законність тримання громадян у приймальниках - розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво.

Оскільки застосування примусового заходу є найбільш суттєвим втручанням у забезпечення державою принципу недоторканності громадянина, перевірка законності у приймальнику-розподільнику для осіб, затриманих за бродяжництво, є одним з головних обов’язків прокурора. Він повинен вивчити всі перевірочні справи на затриманих, які надійшли до приймальника-розподільника для осіб, затриманих за бродяжництво, за час, що минув після останньої прокурорської перевірки. Ознайомитися з документами, на підставі яких дані особи тримаються в установі, з’ясувати доцільність їх затримання, перевірити строки виконання запланованих заходів, спрямованих на встановлення особи, її причетності до вчинених правопорушень, матеріали щодо осіб, від яких надійшли скарги на необґрунтоване затримання, з’ясувати законність та своєчасність звільнення цих осіб із установи.

Підготовка до перевірок та їх проведення.

Нагляд за додержанням законів у приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, здійснюється прокурорами, визначеними наказами прокурорів обласного рівня, відповідно до розташування та підпорядкування цих піднаглядних установ.

Перед початком комплексної перевірки прокурор складає план її проведення, визначає, спеціалістів яких галузей слід до неї залучити (працівників підрозділів ГІРФО, лікаря-фтизіатра, працівників санітарно-епідеміологічної, та інших), а також:

• ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок та результатами розгляду адміністрацією внесених документів прокурорського реагування щодо усунення виявлених порушень;

• вивчити наглядові провадження за скаргами, що надійшли до прокуратури від затриманих та їх родичів, а також іншими повідомленнями про порушення в ПР.

Перевірку в (ПР) доцільно розпочати з попередньої розмови з начальником установи, його заступником, черговим для з’ясування питань щодо кількості осіб, які тримаються в установі, їх розміщення, додержання встановлених норм житлової площі, залучення їх до праці, стану злочинності та дисципліни серед них.

Слід також з’ясувати, чи мали місце факти застосування до затриманих спеціальних засобів (наручників, гумових палиць), вчинення затриманими злочинів, а також фактів встановлення позаслужбових стосунків співробітників установи з цими особами чи їх родичами. Доцільно доручити адміністрації підготувати довідки з цих питань.

Ознайомитися із записами у книзі інспекторських перевірок і обстежень установи посадовими особами регіональних управлінь МВС України, звернути увагу на вжиті заходи до усунення виявлених ними порушень. Вивчити записи у журналі реєстрації правопорушень, заяв і повідомлень про вчинені злочини, акти вилучення заборонених предметів та матеріалами службових перевірок за такими фактами.

У приймальнику-розподільнику повинна вестись така документація:

• журнал реєстрації осіб, затриманих за бродяжництво, доставлених до ПР;

• постанови про поміщення осіб до приймальника-розподільника;

• протоколи огляду доставленої до ПР особи (огляду підлягає особа, а також її речі);

• перевірочна справа на кожну поміщену особу;

• правила внутрішнього розпорядку, затверджені начальником ПР;

• відомості на видачу продуктів харчування;

• документація, яка підтверджує отримання особами при звільнені особистих речей, документів, грошей.

При ознайомленні з матеріалами перевірочних справ, з урахуванням заяв і скарг, що надійшли, прокурор виявляє осіб, які тримаються в установі понад строки, встановлені постановою. При виявленні таких фактів вживає заходів до усунення порушень.

До перевірочної справи обов'язково долучаються:

• постанова про поміщення особи до приймальника-розподільника, санкціонована прокурором;

• протокол опитування затриманої особи з її особистим підписом ;

• запити до підрозділів інформаційних технологій МВС України, областей за місцем затримання та попереднім місцем реєстрації, запити за місцем попередньої прописки та проживання; адресних бюро, оперативно-пошукових підрозділів карного розшуку;

• запити до підрозділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ПРФО), якщо у затриманої особи є паспорт;

• запити до органів реєстрації актів громадянського стану чи сільських рад з метою отримання копії актового запису про народження щодо осіб, які не мають документів, що посвідчують їх особу;

• дані про проведені працівниками ПР виховні заходи з метою схилити затриманого не займатись в подальшому бродяжництвом.

Також перевіряються відповіді на запити, які надходять до ПР. Якщо відносно особи, яка перевіряється, з підрозділів карного розшуку чи інформаційних технологій надійшли дані про перебування такої особи у розшуку за вчинення злочину і наявність постанови про обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, то така особа має бути направлена до слідчого ізолятора.

Якщо в ході перевірки буде встановлено причетність затриманого за бродяжництво до вчиненого злочину, він має бути затриманий в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України і негайно переведений до ізолятора тимчасового тримання. Тримати у ПР затриманих за підозрою у вчиненні злочину не допускається.

Після ознайомлення із загальним станом справ в установі здійснюється обхід камер, де тримаються затримані особи, інших приміщень, як правило, у присутності відповідних працівників ПР.

При перевірці додержання встановлених норм матеріально-побутового забезпечення затриманих слід мати на увазі, що до обладнання ПР пред’являються певні вимоги, зокрема в установі повинні бути обладнані такі приміщення :

• санітарний пропускник з душовою та дезінфекційною камерами;

• сушарня;

• приміщення для зберігання та прийняття їжі, миття та зберігання посуду;

• кімнати для зберігання брудної та чистої: білизни, особистих речей утримуваних осіб;

• окремі металеві шафи для зберігання цінних речей та грошей;

• ізолятори для доставлених осіб, які не пройшли санітарної обробки, а також для осіб, щодо яких є підозра на небезпечні інфекційні хвороби, з окремим виділенням ізолятора;

• камери для тримання осіб чоловічої та жіночої статі, а також жінок з дітьми ;

• туалети;

• побутові кімнати.

В осінньо-зимовий час має бути забезпечено опалення приміщень, температура повітря підтримуватись не нижче за 18°С. До камер, де перебувають затримані, має надходити свіже повітря (наявність кватирок на вікнах або примусової вентиляції), проводиться щоденне вологе прибирання затриманими в порядку черговості.

Камери обладнуються заґратованими вікнами з достатньою природною інсоляцією, а також штучним електричним освітленням. Положенням не передбачено обладнання туалетів у кожній камері, проте виходячи з міжнародних норм та стандартів, особи повинні мати можливість користуватись туалетом у будь-який час. Тому туалети мають бути обладнані в кожній камері, відгороджені від основної площі перегородкою заввишки не менше одного метра.

Кожна затримана особа забезпечується індивідуальним спальним місцем, подушкою, ковдрою, рушником та постільними речами. Раз на сім днів повинно проводитись миття затриманих з заміною їм постільної білизни. Також мають бути створені умови для особистої гігієни (вмивання, гоління, прання особистих речей одягу та білизни тощо). Всі особи повинні забезпечуватись мискою, кухлем, ложкою.

При собі у камерах затримані можуть тримати продукти харчування з розрахунку трьохдобової потреби, предмети особистої гігієни, медикаменти та інші лікарські засоби, дозволені для вживання медичним працівником приймальника.

Поміщені до ПР особи забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за нормою № 3, затвердженою постановою КМУ № 366 від 16.06.1992 з наступними змінами. Приймальник-розподільник повинен укладати договір на постачання харчування з закладами громадського харчування відповідно до вказаної норми. Якщо харчування від таких закладів отримується раз на день, то в ПР мають бути створені умови для його зберігання та підігрівання. Кожен раз про отримання їжі затримана особа розписується у відомості.

Особливу увагу необхідно звертати на додержання медико-санітарних норм. Штатом приймальника-розподільника передбачена посада медичного працівника, яка має бути укомплектована. Повинні бути створені умови для надання особам первинної медичної допомоги (наявність медикаментів та препаратів для невідкладної допомоги тощо). При необхідності спеціалізованого лікування затримана особа помішується до медичних закладів системи охорони здоров’я на загальних підставах. При надходженні особи до ПР без даних про медичне обстеження має бути проведено її флюорографічне обстеження з метою виявлення можливого захворювання на туберкульоз легень з урахування того, що ця категорія є групою підвищеного ризику. Дані про обстеження мають зберігатись в перевірочній справі особи.

При надходженні до ПР проводиться медичний огляд та санітарна обробка прибулих, їх одяг і речі дезінфікуються. При наявності педикульозу вживаються заходів до обробки протипедикульозними засобами. Повну стрижку волосся голови можна проводити лише за згодою особи. Примусова стрижка може розцінюватись як порушення прав людини.

Крім того, повинні забезпечуватись умови для миття посуду дезінфікуючими і миючими засобами, які постійно мають бути наявними у ПР. Окремо має зберігатись та оброблятись посуд, яким користуються хворі.

При перевірці забезпечення режимних вимог у ПР слід звертати увагу на наступне:

• приймальник повинен розміщуватись в окремій будівлі, обнесеній парканом з територією для проведення прогулянок затриманих;

• обов’язкове проведення огляду затриманих при доставленні до ПР, вилучення у них заборонених до зберігання та вилучених з обігу предметів, речей;

• роздільне тримання чоловіків, жінок та жінок з дітьми;

• додержання правил внутрішнього розпорядку як адміністрацією, так і затриманими особами;

• обладнання камер та інших приміщень, де перебувають затримані особи, відповідно до вимог режиму (п. 5.2 Положення);

• постійний нагляд за затриманими особами з боку працівників ПР (цілодобове чергування, встановлення постів, нагляд за ними при виведенні на роботу, прогулянки тощо);

• забезпечення щоденної прогулянки тривалістю одна година .

Режим включає в себе і проведення оперативно-розшукових заходів, які здійснюються оперативними працівниками ПР. Однак, перевірки законності оперативно-розшукової роботи можуть проводити лише особи, спеціально уповноважені окремим наказом Генерального прокурора України.

Законодавством передбачена можливість використання праці осіб, затриманих за бродяжництво, на фізичних роботах. Однак, чітко не визначено, що такі особи мають працювати. Положення про ПР передбачає, що особи, поміщені до нього, можуть залучатись до роботи по благоустрою території приймальника, для роботи на власній промисловій базі або за договорами на підприємствах. Працевикористання може проводитись лише у денний час під наглядом працівників міліції. Положенням не передбачена оплата праці таких осіб, а встановлено, що їм можуть надаватись додаткові продукти харчування, цигарки, чай, туалетні речі. Однак, це положення застаріле і суперечить міжнародно-правовим нормам. Залучення поміщених до приймальника-розподільника осіб до роботи за його межами без оплати праці може прирівнюватись до примусової праці. Тому, якщо поміщені особи працюють на виробничих об’єктах, їм має виплачуватись заробітна плата. Для роботи з благоустрою території та приміщень ПР такі особи можуть залучатись безоплатно, але в порядку черговості.

При проведенні перевірки доцільно шляхом опитування з’ясовувати у поміщених осіб, де, в який час і на яких саме роботах вони працювали, виходячи з їх пояснень, спрямовувати подальший хід перевірки.

Законодавством передбачено проведення паспортизації осіб, поміщених до приймальника при відсутності у них документів, що посвідчують їх особу. Паспорт громадянина України є єдиним документом, який посвідчує особу людини та належність її до громадянства України.

Особи, поміщені до ПР, як правило, не мають будь-яких документів, що посвідчують їх особу та громадянство. Без паспорта особа не може влаштуватись на роботу, зареєструватись за місцем постійного проживання тощо. Тому п. 4.3 Положення передбачає, що затриманому, який не має паспорта, при звільненні з приймальника-розподільника після встановлення особи видається паспорт. Як правило, паспортизація таких осіб, під різними приводами, не здійснюється. Одержала звільнена особа паспорт чи ні з’ясовуєтся за перевірочною справою, в якій про це має бути відмітка. Паспорт може не видаватись лише тоді, коли у встановлений постановою строк тримання у ПР не вдалось впевнитись в особі затриманого або коли родичі чи інші особи доставили паспорт затриманої особи. В цьому, випадку особі має надаватись довідка (форма № 9), про що робиться запис у перевірочній справі. В усіх випадках потрібно з’ясовувати причини не видачі паспорта.

Окремо слід перевіряти законність поміщення та тримання у ПР іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Як правило, їх затримують при нелегальному переміщенні через територію Україні до країн Західної Європи. Вони не є особами, які займаються бродяжництвом, проте часто вони не мають при собі ніяких документів, тому їх за рішенням суду або за постановами, санкціонованими прокурорами, помішують до ПР. Такі рішення і тримання нелегальних мігрантів у приймальниках є незаконними. Відповідно до ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців. Тому при перевірці слід виходити з цих положень Закону.