Тема 16. Культура України другої половини хуіі ст.

Заняття 1 (4 год.).

План

1. Суспільно-політична думка.

2. Освіта. Наука. Книгодрукування.

3. Фольклор. Література. Мова. Театр. Музика.

4. Архітектура. Образотворче мистецтво.

5. Традиційно-побутова культура і звичаї.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

В ході розгляду першого питання студентам необхідно акцентувати увагу на головних напрямках розвитку суспільно-політичної думки в Україні: боротьба проти засилля єзуїтів, греко-католицької церкви, насильницького ополячення українського населення, висвітлення боротьби з турецько-татарською агресією, історії козаччини тощо.

Провідне місце в розвитку освіти в Україні зазначеного періоду відігравав Київський колегіум, який в своїй діяльності творчо розвинув потенціал свого попередника – братської школи. Незважаючи на певний вплив схоластики, в колегіумі регулярно проходили диспути, на яких студентам прищеплювались навички самостійного творчо-пошукового мислення, вміння ґрунтовно відстоювати свою позицію.

В процесі багатовікового розвитку української мови можна чітко виділити дві основні зустрічні тенденції: орієнтація літературної писемної мови на народно-побутову мову та наближення народно – побутової усної мови до рівня писемної і виникнення єдності та монолітності загальнонаціональної мови.

Соціально-економічний, культурний розвиток, художні традиції, зв’язки українського народу з руським, білоруським, польським, литовським та іншими народами обумовили багатство і різнобарвність архітектури України другої половини XVII ст., яка розвивалась на міцному фундаменті багатовікової вітчизняної культури, акумулюючи кращі досягнення європейського мистецтва, де утвердився новий стиль – бароко. Архітектурі бароко були присутні риси урочистої величі, схильність до напружених, динамічних композицій, декоративної витонченості.

Основою економічного життя українців, як і раніше, залишалось сільське господарство з домінуванням землеробства. Знаряддями праці були рало, соха ( в Поліссі ), важкий дерев’яний плуг з залізним лемехом і череслом на колісному передку, в який запрягали два, три, іноді – чотири – шість пар волів, оскільки значна частина полів являла собою целіну. Як правило, бідні селяни не мали достатньої кількості робочої, тяглової худоби і вимушені були обробляти землю примітивним однозубим ралом без залізного наральника або ручними знаряддями – мотикою, заступом.

Заняття 2. ( 4 год. )

1. Знаряддя праці.

2. Житло. Одяг. Їжа.

3. Сімейний побут.

4. Звичаї та обряди.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

З розвитком господарства в період пізнього середньовіччя вдосконалювалися сільськогосподарські та ремісничі знаряддя праці. На іміну від попередніх років форма лемеша українського плуга стала асиметричнішою, а регулювання легшим. В українців уперше серед слов’ян з’явилося багатозубе бороноподібне рало, набагато продуктивніше за свого однозубого попередника. Традиційна в українців мотика почала змінюватися і набула форми сапи різної конфігурації.

Забудова українських поселень була різноманітною – вуличною, безсистемною, круговою, рядовою тощо. Якщо в Поліссі переважала вулична забудова, то в лісостеповій та степових зонах – безсистемна. Хати простих людей були переважно двокамерними (кімната-стіни), а заможних – інколи й трикамерними (кімната-сіни-світлиця).

З розвитком мануфактур на зміну домотканим полотнам і сукну приходять фабричні тканини, хоча ще тривалий час чимало цієї продукції виробляли на традиційних верстатах. Якщо багатії носили одяг переважно з дорогих тканин іноземного виробництва ( шовку, оксамиту, парчі, тонкого полотна), то звичайні – з дешевих, як правило, місцевого виробництва.

Українці найчастіше вживали традиційні каші, лемішки, кваші, кулеші, галушки, споживали багато хліба. Поряд із ними дедалі частіше на столах з’являлися борщ, заправлений товченим нутряним салом – здором. Існували різновиди борщу – зелений, з капустою і буряками, буряковим квасом та іншими компонентами. В приготуванні борщу фантазія українських майстринь не знала меж.

Сім’я в Україні мала патріархальний характер, коли її очолювали батько або дід. Вони визначали господарське, сімейне і духовне життя родини. Проте, часті воєнні походи й торговельни справи надовго відривали чоловіків від їх домівок і тоді владу в сім’ї перебирала жінка. Зокрема, дружина С. Палія Феодосія за відсутності чоловіка керувала життям всього полку, не гірше за козака трималася на коні й видавала полочанам універсали щодо виконання різних військових обов’язків.

Реферати

Києво-Могилянська колегія.

Книгодрукування.

Київ - центр освіти і науки.

Вертеп.

Українські діячі науки і культури в Московії.

Мазепа і українська культура.

Побутові звичаї українців.

Джерела

1. Алеппский П. Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине ХVП века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским. - М., 1896-1900.-Вып. 1-5.

2. Величковський І. Твори. - К.,1972.

3. Синопсис, или краткое собрание различных летописцев о начале славяно-российского народа. - К., 1836.

Література

1. Грушевський М. Культурно-національний рух на Україні в XVI- XVІІ ст. // Жовтень. - 1989. - №2. - С.101-116. - Продовж. Початок - №1.

2. Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні ХVІІ ст.: Східна традиція і західні впливи //Київська старовина. -1995.-№1.

3. Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ –ХVІІ ст. - К., 1966.

4. Крип’якевич І. Історія української культури. - К., 1993.

5. Культура українського народу: Навчальний посібник для студентів гум. фак. вузів. В.М.Русанівський, Г.Д.Вервес, М.В.Гончаренко та ін. - К.,1994.

6. Лисяк-Рудницький І. Розмова про барокко. //Лисяк-Рудницький І. Історичні есе .- К.,1995 .- Т.1.

7. Макаров А.М. Світло Українського барокко. - К.,1994.

8. Маланюк С.Ф. Нариси з історії нашої культури. - К.,1992.

9. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. - К., 1992.

10.Смолій В.А. Формування соціальної свідомості народних мас України в ході класової боротьби. - К.,1985.

11.Смолка А.О. Соціально-економічна думка та політика в Україні ХVІІ - початку ХVІІІ ст. - К.,1996.

12.Українська культура: Лекції. Заг. ред. Д.Антоновича .- К., 1993.

1З.Хижняк З.Н. Киево-Могилянская академия. - К.,1988.