2.2. «Мозковий штурм»

• Чому Панас Мирний назвав свій роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Слово вчителя. Розкриття алегоричного змісту назви роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли, якби було що їсти й пити.

Зображення життя й праці, мрій і сподівань селян — улюблена тема Мирного-прозаїка («Хіба ревуть воли, як ясла повні? , «Повія»). На відміну від І. Нечуя-Левицького, письменник не обмежився розкриттям соціальних конфліктів і тенденцій, об'єктом уваги для нього стала насамперед людина з її неповторним сприйняттям світу, зі своїми переживаннями та почуттями. Брати Рудченки вперше в українській літературі досліджують внутрішній світ героя, його психічний стан. Найяскравіше це виявилося в соціально-психологічному романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

3.2. Словникова робота

Дати визначення понять соціально-психологічний роман, композиція, тема, ідея твору, сюжетна лінія.

Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів.

Композиція (лат. — побудова, складання, поєднання, створення) — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією т адресата. К. виражає взаємини, взаємозв'язок, взаємодію персонажів, сцен, епізодів зображених подій, розділів твору.

Тема – коло подій, життєвих явищ, представлених у творі в органічному зв’язку з проблемою, яка з них постає і потребує осмислення.

Ідея твору – спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора

Сюжет – подія чи система подій, покладена в основу твору.

3.3.Повідомлення учня ( Історія написання роману)

Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мірного з Полтави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі «Правда» опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «трохи чи не на всю губернію звісного розбишаку Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи», зосталися в пам'яті.

Робота над романом тривала 4 роки (1872 1875). Немає ніяких свідчень, що Мирний збирав додаткові матеріали про Василя Гнидку; вочевидь, письменник створив літературний тип – образ Чіпки Вареника, якого поселив у селі Пісках (воно існувало насправді) Галицького повіту (перейменованого в романі на Гетьманський). Готовий рукопис повісті П. Рудченко відіслав на рецензію братові Іванові, який виступив під псевдонімом Білик, – відомому фольклористові та критикові. Той загалом схвально оцінив розвиток сюжету. Але зробив низку зауважень. Основне в рецензії – поради, вказівки, як соціально вмотивувати розбійництво Чіпки. П. Мирний у співавторстві з І. Біликом наполегливо працює над романом. Відомо, що письменник п'ять разів переробляв свій твір.

У 1875р. Мирний закінчує роман, давши йому, за порадою І. Білика, назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Таким чином, брати Рудченки працювали над романом упродовж 5 років.

Назву «Пропаща сила» Мирний дав другому виданню роману в1903 році з чисто цензурних міркувань. У зв'язку з указом 1876р. про заборону друкування книг українською мовою роман не міг бути надрукований у Росії. Його вперше було надруковано 1880р в Женеві. Близько чверті століття роман «Хіба ревуть поли, як ясла повні?» царськими властями був заборонений. Тільки в 1903р. твір уперше був надрукований в Росії.