4.1.3. Види та закономірності психологічних впливів

Види психологічних впливів

Психологічний вплив [psychologic influence] — це вплив на людей (на окремих індивідів і на групи), який справляється з ме­тою зміни ідеологічних і психологічних структур їхньої свідомості та підсвідомості, трансформації емоційних станів, стимулювання певних типів поведінки.

Психологічні впливи поділяють на такі види (рис. 4.2): • інформаційно-психологічний вплив, вплив психогенний, пси­хоаналітичний вплив, нейролінгвістичний вплив, психотрон­ний вплив, психотропний вплив.

П СИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ

psychologic influence

• вплив на людей, який здійснюється з метою зміни ідеологічних і психологічних структур їх свідо­мості та підсвідомості, трансформації емоційних станів, стимулювання певних типів поведінки

Інформаційно-психологічний вплив

Informational-psychologic influence

Нейролінгвістичний вплив

neurolinguistic influence

Психоаналітичний вплив

psychoanalytic influence

Психотронний вплив

psychotronic influence

Психогенний вплив psychogenic influence

Психотропний вплив

psychotropic influence

Рис. 4.2. Види психологічних впливів 120

Розділ 4. Психологічна вк, .ц^іаційно-психологічна безпека держави

Інформаційно-пси^ . ,^ий вплив [Informational-psycho­ logic influence] — це впік v>m, інформацією. Мета впливу — формування певних ідеік. ,%х (соціальних) ідей, поглядів, уяв­ лень, переконань, одноч_іс • _rf % викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуті,. . .^гь бурхливі масові реакції.

Психогенний впливі. , .#genic influence! є наслідком фізич-

• 'wchosw °

ного впливу на мозок щ ' ~\ результатом якого можуть пору­ шувати нормальної нерк ' ^^ихічної діяльності, або шокового впливу навколишніх yn_Oj ^будь-яких подій (наприклад, кар­ тин масових зруйнував ^нних жертв і т.ін.) на свідомість людини, внаслідок чопи $ може раціонально діяти, втрачає орієнтацію у просторі, вк ^ афект або депресію, впадає в пані­ ку, ступор і т.ін. Окремий^ ^ком психогенного впливу є вплив кольору на психофізич^, .^ПаД_^ оційний стан людини.

Психоаналітичний^ орекційний)вплив [psychoanalytic

influence] — це вплив ц₄ . . йдомктъ людини терапевтичними засобами, особливо в cj ^1ДС.^^нозу або глибокого сну. Існують

також методи, що вик% *• - свідомий опір як окремого інди-

^ають, , /

віда, такі груп людей, к^ ^плять (комп ютернии психоаналіз

і комп'ютерна психокоС

Нейролінгвістичні,* /в [neurolinguistic influence] змінює

мотивацію людей шляк дення в їхню свідомість спеціаль-

\ уве/

\ уве/ „ . . ч

них лінгвістичних прок ⁷ ^иролшгвістичне програмування).

Основним об єктом вщ,, нейрофізіологічна активність мозку

- ⁴Bvєн . та емоцшно-вольовии ,. ^; ><ии виникає внаслідок активності

Ч'ан, я^ мозку.

Головний засіб вплі^ ^іеціально підібрані вербальні (сло­ весні) і невербальні пк .д, засвоєння змісту яких дозволяє ^грам^

^ґ ея

^ають' /

грам^ змінювати в заданому їі, ^ґ sy переконання, погляди и уявлення

людини (як окремого \У^ЯЫл-, так і цілих груп людей).

Суб'єктом нейролцк^^в^ міного впливу є спеціаліст (інструк­ тор), який спочатку вшк ^1СТ v-ісихіці суперечливі (конфліктуючі) погляди і переконанню ^ж негативні емоційні стани (пере-

живання, настрій, почух, Л турбують людей, а на наступному

етапі за допомогою сп^ . ' Л^ ^ПР^ИИОМ1В допомагає усвідомити

дискомфортність їхньг> пьного стану (соціально-економіч-

ї'о ре^

121

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

н ого, культурного, фізичного і як наслідок — психологічного) і вносить у свідомість зміни, які змушують людей по-іншому спри­ймати життєві ситуації і будувати відносини з іншими людьми.

Психотронний вплив [psychotronic influence] справляється шляхом передавання інформації через позачуттєве (позаусвідом-люване) сприйняття.

Психотронні впливи вивчає наука про механізми інформа­ційних зв'язків, регуляції і управління психікою, енергетикою і фізіологією людини — психотроніка (від психо... і (елек)троніка). Засоби психотронного впливу, створені на основі можливостей і знань пси-хотроніки при вирішенні ПСІ-проблеми, називають психотронною зброєю.

Вважається, що ПСІ-проблема — психофізична проблема ідентифікації і управління станом свідомості і психіки людини. Відомі факти робіт із створення генераторів високочастотного і низькочастотного кодування мозку, біологічних установок, із ви­користання хімічних і біологічних засобів для стимулювання пев­них психологічних реакцій.

Психотропний вплив [psychotropic influence] — вплив на психіку людей за допомогою психотропних засобів (медичних препаратів, хімічних або біологічних речовин). До психотропних засобів звичайно відносять лікувальні речовини, що справляють вибірковий вплив на психічні функції людини: антидепресанти, нейролептичні, психостимулюючі засоби, транквілізатори.

Механізм реалізації психологічного впливу

Для справляння психологічного впливу необхідно спочатку спровокувати збої і перекоси у функціонуванні окремих компо­нентів психіки об'єкта впливу. Динамічна рівновага між ними по­рушиться і він почне переживати стан когнітивного дисонансу.

Когнітивний дисонанс [cognitive dissonance] (франц. disso­nance, від лат. dissonans — різноголосий, різнозвучний) — неуз­годженість, суперечливість між інтелектуально-пізнавальними і всіма іншими (споживчо-мотиваційними, емоційно-вольовими, комунікаційно-поведінковими) компонентами психіки людини.

122

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Н аявність когнітивного дисонансу викликає у людини праг­нення зменшити його або хоча б перешкодити його подальшому збільшенню. Прояв цього прагнення — недовірливе ставлення до нової інформації, або зміна поведінки відповідно з новою інфор­мацією, або переосмислення попередньої інформації у новому ра­курсі.

Після цього можна знову спонукати до відновлення душевної рівноваги за рахунок зміни своїх попередніх, звичних для суб'єкта поглядів, переконань і відносин, а потім і стереотипів поведінки.

Виділяють три етапи психологічного впливу:

• операціональний, коли здійснюється діяльність його суб'єкта;

• процесуальний, коли має місце прийняття (схвалення) або не­ прийняття (несхвалення) впливу його об'єктом;

• заключний.колипроявляютьсяреакціїякнаслідокперебудови психіки об'єкта впливу.

Перебудова психіки може бути різноманітною як за широтою, так і за стійкістю у часі. У першому випадку розрізняють парціаль­ні зміни.тобто зміни будь-якої однієїпсихологічноїякості (напри­клад, думки людини про конкретне явище), і більш загальні зміни психіки, тобто зміни низки психологічних якостей індивіда (або групи). В іншому випадку зміни можуть бути короткочасними або довготривалими.

Психологічний вплив справляється на конкретні сфери психі­ки окремої людини, груп людей та суспільної свідомості у цілому:

• споживацько-мотиваційну (знання, переконання, ціннісні орієнтації, потяги, бажання);

• інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, представ­ лення, уявлення, пам'ять та мислення);

• емоційно-вольову (емоції, почуття, настрої, вольові процеси);

• комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілку­ вання, взаємодії взаємовідносин, міжособистнісного сприй­ няття).

Це означає, що психологічний вплив тільки тоді дає найбіль­ший реальний ефект,коли враховуються властиві цим конкретним сферам особливості функціонування індивідуальної, групової та суспільної свідомості.

123

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

З акономірності психологічного впливу

Психологічний вплив має свої закономірності:

• якщо психологічний вплив спрямований на споживчо-моти­ ваційну сферу психіки людини.то його результати ви являють­ ся в першу чергу на спрямованості й силі спонукання (потягу й бажань) людей;

• коли під прицілом емоційна сфера людей, то це відображається на внутрішніх переживаннях, а також на відносинах між осо­ бистостями; сполучення впливів на споживчо-мотиваційну й емоційну сфери дозволяє впливати на вольову активність лю­ дей і таким чином управляти їхньою поведінкою;

• вплив на комунікативно-поведінкову сферу (специфіку взає­ мовідносин і спілкування) дозволяє створювати соціально- психологічний комфорт і дискомфорт, примушуючи людей співробітничати або конфліктувати з оточуючими;

• в результаті впливу на інтелектуально-пізнавальну сферу пси­ хіки людини в потрібний бік змінюються її уявлення, характер сприйняття нової інформації і в результаті «картина світу» лю­ дини.

Результативність психологічного впливу залежить від особли­востей механізмів трансформації переконань, стереотипів і уста­новок людей.

Поняття «трансформація» [transformation] (латЛгашгогтаио) відображає зміну, перетворення виду, форми, істотних властиво­стей чого-небудь.

Механізм трансформації переконань полягає у такому.

Переконання [views] — це свідомі, стійкі мотиви діяльності людей, що мають зазвичай ідеологічну основу і виявляються в їх­ніх діях, вчинках і поведінці.

Проте небезпека або реальна загроза життю людини приму­шує її турбуватися про своє виживання. При цьому відповідно до закономірностей когнітивного дисонансу її сталі переконання похитуються. Тому цілеспрямований психологічний вплив ззовні сприяє їхньому послабленню, нейтралізації або заміні на проти­лежні.

124

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

С тереотипи [stereotype] (від грец. атєрєос, — твердий, просто­ровий і тлшОс. — слід, відбиток) являють собою поширені в певних соціальних і етнічних групах схематизовані уявлення про факти дійсності, що зумовлюють надто спрощені (як правило, неадек­ватні реальності) оцінки й судження представниками цих груп. Вони формуються в результаті неодноразового смислового й емо­ційного акцентування свідомості людей на цих або інших явищах і подіях, багаторазового їхнього сприйняття і закарбовування у пам'яті.

Стереотипи найчастіше відображають не суттєві, а зовнішні, найбільш помітні, найбільш яскраві риси явищ або подій. Будь-яка оцінка останніх відповідно до стереотипу приймається без доказів і вважається правильною, тоді як усяка інша піддається сумніву. Важливо відзначити, що стереотипи виникають в індиві­дуальній, груповій і суспільній свідомості в результаті впливу не тільки навколишнього середовища, а й внаслідок сприйняття до­свіду, поглядів, суджень інших людей.

Саметому стереотипи можуть стати об'єктами психологічного впливу. їхня трансформація є одночасно і передумовою дії такого впливу, і умовою, дотримання якої дозволяє змінювати поведінку людей.

Механізм трансформації установок полягає у наступному. Установка — це стан внутрішньої готовності (налаштованості) людей на специфічний для них прояв почуттів, інтелектуально-пізнавальної і вольової активності, динаміки й характеру спілку­вання, предметно-практичної діяльності і т.ін., який відповідає наявним у них потребам.

Виникнення установки передує усвідомленню людьми певної потреби і тих умов, у яких ця потреба може бути задоволеною. Цілеспрямований психологічний вплив створює таку ситуацію, в якій наявна потреба задовольняється наданням людям конкрет­ної інформації, що подається певним чином. Завдяки їй установка формується, закріплюється, замінюється або змінюється у свідо­мості людей.

125

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

С еред найбільш важливих закономірностей формування та прояву установок у психологічній війні можна відзначити такі:

• якщо психологічний вплив має за мету формування нових пе­ реконань, поглядів, ціннісних орієнтацій, а людина на даний час голодує, не влаштована, не має даху над головою, хвора і т.ін.,то такий вплив не призводить до бажаних змін у заданому напрямку;

• незалежно від майстерності подавання та особливостей змісту психологічного впливу, він не буде ефективним, якщо не від­ повідає внутрішнім потребам людини.

Довготривалої стійкої зміни поведінки людей у результаті пси­хологічної війни можна досягти тільки в тій мірі, в якій удасться похитнути вже наявні в ній установки. Потім на цій основі можна сформувати нові установки.

Процес зміни установок також підпорядковується певним за­кономірностям:

• людині необхідно пояснити загальну спрямованість процесу зміни її установок;

• трансформаціяустановокпроходитьуспішнотількитоді,коли психологічний вплив, що справляється в тих цілях, відповідає потребам і мотивам людини;

• зміна установок більш імовірна, якщо зміст сприйнятої у ході психологічного впливу інформації відповідає нормам групо­ вої та індивідуальної поведінки людей, а джерело інформації викликає довіру та є достатньо компетентним.

Зміна установок стає більш стійкою, якщо реальність, що ото­чує людину, підтверджує зміст інформації, сприйнятої у ході пси­хологічного впливу; трансформація установок тим ефективніша, чим активніше використовуються різноманітні способи психоло­гічного впливу.

Психологічний вплив дозволяє частково або повністю зміню­вати (послаблювати, підсилювати) установки, що засвоєні вже раніше, та формувати нові.

Можливі малі зміни установок, під якими розуміють часткову трансформацію будь-якого її компоненту: інтелектуально-пізна-

126

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

в ального (інформаційного),емоційно-оцінювального або комуні-кативно-поведінкового.

Кардинальна зміна установок, що склалися вже раніше, за допомогою психологічного впливу досягається достатньо рідко. Справа в тому, що установка формується протягом тривалого часу, пов'язана з системою цінностей людини, має стійкий харак­тер. Для того щоб трансформувати установки, необхідно:

• справляти безперервний психологічний вплив протягом три­ валого часу;

• неодноразово використовувати різні аргументи, підкріплені реальними фактами;

• систематично підсилювати переконливість аргументів. Психо­ логічний вплив залежить від тих цілей і Завдань, заради вирі­ шення яких вони починаються, а також від можливостей (сил та засобів), що потребуються для цього.

Зміст психологічного впливу реалізується шляхом проведення психологічних операцій або шляхом здійснення разових заходів.

4.2. ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ 4.2.1. Зміст психологічних операцій

Психологічна операція [psychologic operation] — це сукуп­ність узгоджених, скоординованих і взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом, об'єктами і процедурами видів, форм, способів та прийомів психологічного впливу.

Разові заходи психологічної війни — це короткочасні цілес­прямовані дії окремих підрозділів або окремихфахівців.які відріз­няються обмеженим характером і здійснюються в обмежених (ло­кальних) масштабах.

Психологічні операції та разові заходи психологічної війни розрізняються цілями, завданнями, об'єктами впливу,технологія­ми та тими умовами, в яких вони проводяться.

Психологічні операції складаються з політичних, воєнних, еко­номічних, дипломатичних і власне інформаційно-психологічних

127

Частина (.СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

з аходів, спрямованих на конкретні групи населення й військ про­тивника з метою нав'язування їм чужих ідеологічних і соціальних установок, формування хибних стереотипів поведінки,трансфор­мації в необхідному напрямку їхніх настроїв, почуттів, волі, спо­нукання їх до відмови від бойових дій, зрадництва, здавання у по­лон або дезертирства. При правильному плануванні психологічні операції передують застосуванню воєнної сили, а потім супровод­жують або доповнюють повторне її використання. Вони здійсню­ються в рамках державної політики, а їхня воєнна та прикладна сторони узгоджуються та координуються з діяльністю відповід­них урядових установ.

Психологічні операції бувають різних видів (рис. 4.3), які, у свою чергу, класифікують за тривалістю (стратегічні, оперативні, тактичні), за умовами та часом здійснення (психологічні опера­ції мирного часу та загрозливого періоду, психологічні операції воєнного часу, психологічні операції у миротворчій діяльності), за спрямованістю (психологічні операції проти цивільного населен­ня, психологічні операції проти військ противника, психологічні операції проти командування противника, психологічні операції для уведення противника в оману, психологічні операції для спри­яння опозиційним силам і дисидентським рухам, психологічні операції для здійснення культурної експансії й диверсій, консолі­дуючі психологічні операції).

Заходи психологічної війни (як складова або самостійна час­тина психологічних операцій) проводять для впровадження у сві­домість населення й військ противника конкретних поглядів, пе­реконань або лозунгів, мотивів недовіри або невдоволення діями свого політичного й воєнного керівництва, усвідомлення свого не­завидного положення, загрози життю й благополуччю родичів і для уведення їх в оману, обманювання, схилення до співробітництва.

Заходи психологічної війни поділяють на заходи зниження морального духу населення й військовослужбовців противника, заходи підриву боєздатності підрозділів і частин противника, за­ходи схилення противника до переходу на іншу сторону.

128

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

П СИХОЛОГІЧНА ОПЕРАЦІЯ

psychological operation

■ сукупність узгоджених, скоординованих і взаемопов язаних за метою, завданнями, місцем і часом, об'єктами і процедурами видів, форм, способів та прийомів психологічної війни

Стратегічна психологічна операція

Оперативна психологічна операція

Тактична психологічна операція

		Час проведення операції
	Психологічна операція мирного часу		І	Психологічна операція воєнного часу		Психологічна onepauu миротворчої діяльності
	-. - ■ -,-.* '..I'.",-. , ...

С прямованість операції

Психологічна операція проти цивільного населення		Психологічна операція проти військ противника		Психологічна операція проти командування противника
				Психологічна операція для уведення противника в оману
Психологічна операція для сприяння опозиційним силам і дисидентським рухам		Психологічна операція для здійснення куль­турної експансії і диверсій
				Консолідуюча психологічна операція

Р ис. 4.3. Класифікація психологічних операцій

Підготовка й проведення психологічних операцій мають від­повідати таким принципам:

• підготовкапсихологічнихопераційповиннапочинатися зазда­легідь, скрито, ретельно, із врахуванням індивідуальних і со­ціально-психологічних особливостей об'єктів впливу;

129

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• п сихологічні операції планують і проводять із врахуванням виявлених слабких місць у морально-психологічному стані населення й особового складу військ противника, з ураху­ ванням особливостей воєнно-політичної й оперативної об­ становки, наявних сил та засобів;

• відповідні начальники органів психологічної війни особис­ то відповідають за проведення й ефективність психологічних операцій, а також за використання сил і засобів, що знаходять­ ся в їхньому розпорядженні;

• психологічні операції різноманітних видів проводять за єди­ ним планом, узгоджують між собою, а також із бойовими дія­ ми військ;

• усі сили й засоби психологічних операцій необхідно викорис­ товувати масовано, комплексно й різноманітно. Виділяють такі основні етапи підготовки и проведення психо­ логічних операцій і заходів психологічної війни:

• планування;

• формулювання мети операцій (заходів);

• визначення й вивчення об'єктів впливу;

• вибір конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів справляння психологічних впливів;

• розроблення змісту (технології застосування основних скла­ дових) психологічних впливів;

• визначення комунікативних контурів і умов справляння пси­ хологічних впливів, а в разі необхідності й створення їх;

• контроль за ефективністю проведення конкретних психоло­ гічних операцій і заходів.

4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції

Ефективність психологічного впливу — ступінь реалізації мети психологічної війни. Залежить від низки факторів, які по­діляються на передумови сприйняття психологічного впливу й передумови засвоєння змісту психологічного впливу.

130

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

С прийняття психологічного впливу

Сприйняття [perception] — це процес відображення у свідо­мості людини предметів та явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи почуттів, ставлення до чого-небудь, реагування на щось певним чином.

Під сприйняттям психологічного впливу розуміють сприй­няття інформації об'єктом психологічного впливу. Ефективність сприйняття впливу в першу чергу залежить від одного з клю­чових психічних процесів — сприйняття навколишнього світу, а також від сприйняття соціального.

Сприйняття навколишнього світу (перцепція) являє собою цілісне відображення предметів, ситуацій*! подій, що виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи почут­тів людини.

Органи почуттів [senses, organs of sense] — це органи зору, слуху, гравітації, нюху, смаку, дотику, що складаються з чутливих нервових клітин і допоміжних структур. Вони сприймають і по­передньо аналізують різноманітні подразнення, що отримуються організмом із зовнішнього і внутрішнього середовища; переда­ють інформацію в центральну нервову систему. Органи почуттів сприяють найбільш досконалому пристосуванню організму до навколишнього світу.

Сприйняття являє собою комплексний процес, який вклю­чає:

• відображення стимулу й ситуації;

• їхню реєстрацію;

• інтерпретацію сприйнятого;

• відповідну реакцію на сприйняте.

Будь-який акт здійснюється у формі конкретних образів, які більшою або меншою мірою пов'язані з іншими психічними пізнавальними процесами — мисленням, пам'яттю, увагою — і спрямовуються мотивацією, мають певне емоційне забарвлення. При організації подавання інформації необхідно завжди вра­ховувати емоційний настрій об'єкта й здатність інформації, що повідомляється, викликати саме ті переживання, які загострю­ють її сприйняття (інтерес, цікавість, здивування).

131

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• п сихологічні операції планують і проводять із врахуванням виявлених слабких місць у морально-психологічному стані населення й особового складу військ противника, з ураху­ ванням особливостей воєнно-політичної й оперативної об­ становки, наявних сил та засобів;

• відповідні начальники органів психологічної війни особис­ то відповідають за проведення й ефективність психологічних операцій, а також за використання сил і засобів, що знаходять­ ся в їхньому розпорядженні;

• психологічні операції різноманітних видів проводять за єди­ ним планом, узгоджують між собою, а також із бойовими дія­ ми військ;

• усі сили й засоби психологічних операцій необхідно викорис­ товувати масовано, комплексно й різноманітно. Виділяють такі основні етапи підготовки й проведення психо­ логічних операцій і заходів психологічної війни:

• планування;

• формулювання мети операцій (заходів);

• визначення й вивчення об'єктів впливу;

• вибір конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів справляння психологічних впливів;

• розроблення змісту (технології застосування основних скла­ дових) психологічних впливів;

• визначення комунікативних контурів і умов справляння пси­ хологічних впливів, а в разі необхідності й створення їх;

• контроль за ефективністю проведення конкретних психоло­ гічних операцій і заходів.

4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції

Ефективність психологічного впливу — ступінь реалізації мети психологічної війни. Залежить від низки факторів, які по­діляються на передумови сприйняття психологічного впливу й передумови засвоєння змісту психологічного впливу.

130

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

С прийняття психологічного впливу

Сприйняття [perception] — це процес відображення у свідо­мості людини предметів та явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи почуттів, ставлення до чого-небудь, реагування на щось певним чином.

Під сприйняттям психологічного впливу розуміють сприй­няття інформації об'єктом психологічного впливу. Ефективність сприйняття впливу в першу чергу залежить від одного з клю­чових психічних процесів — сприйняття навколишнього світу, а також від сприйняття соціального.

Сприйняття навколишнього світу (перцепція) являє собою цілісне відображення предметів, ситуацій*! подій, що виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи почут­тів людини.

Органи почуттів [senses, organs of sense] — це органи зору, слуху, гравітації, нюху, смаку, дотику, що складаються з чутливих нервових клітин і допоміжних структур. Вони сприймають і по­передньо аналізують різноманітні подразнення, що отримуються організмом із зовнішнього і внутрішнього середовища; переда­ють інформацію в центральну нервову систему. Органи почуттів сприяють найбільш досконалому пристосуванню організму до навколишнього світу.

Сприйняття являє собою комплексний процес, який вклю­чає:

• відображення стимулу й ситуації;

• їхню реєстрацію;

• інтерпретацію сприйнятого;

• відповідну реакцію на сприйняте.

Будь-який акт здійснюється у формі конкретних образів, які більшою або меншою мірою пов'язані з іншими психічними пізнавальними процесами — мисленням, пам'яттю, увагою — і спрямовуються мотивацією, мають певне емоційне забарвлення. При організації подавання інформації необхідно завжди вра­ховувати емоційний настрій об'єкта й здатність інформації, що повідомляється, викликати саме ті переживання, які загострю­ють її сприйняття (інтерес, цікавість, здивування).

131

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

І нформація повинна організовуватися й подаватися таким чином, щоб сприяти розрядці емоційної напруги, що виникає в об'єкта в процесі психологічного впливу. Це формує його довіру до суб'єкта, яка проявляється в подальшому в формі готовності до одержання і засвоєння нових подібних повідомлень. Розрізня­ють сприйняття, адекватне реальності, та ілюзорне сприйняття.

Під соціальним сприйняттям розуміють сукупність процесів міжособистнісного й міжгрупового сприйняття. Інша назва — соціальна перцепція.

Сприйняття міжособистністне — це сприйняття, розуміння й оцінка людини людиною (одними людьми інших людей). Спе­цифіка такого сприйняття проявляється у великому ступені упе­редженості, що знаходить свій вияв у суцільності пізнавальних і емоційнихкомпонентів.У процесі міжособистнісного сприйняття виникає низка психологічних ефектів, серед яких ефекти новизни, первинності, стереотипності, ореолу.

Ефект новизни виникає при сприйнятті людьми один одного. Полягає в тому, що відносно знайомої людини найбільше значення має остання, тобто більш нова інформація про неї, а відносно не­знайомої людини більше значення має перша інформація.

Ефект первинності являє собою психологічний ефект, суть якого полягає в тому, що ймовірність пригадування декількох перших елементів однорідного матеріалу більш висока, ніж серед­ніх (при цьому чим більший обсяг поданого матеріалу та чим ви­щий темп його подавання, тим менша кількість перших елементів запам'ятовується).

Ефект стереотипності виражається у спрощеному й схема­тичному, але стійкому уявленні про будь-що (або будь-кого). Сте­реотипи стихійно формуються в умовах дефіциту інформації, або нездатності індивіда інтерпретувати її адекватно. Стереотип ніко­ли не буває істинним, він завжди містить тенденційні, наперед за­дані характеристики явища, тому завжди неадекватний йому. Сте­реотип узагальнює явища за принципом зовнішньої подібності або випадкового збігу, проте не аналізує його глибинну сутність.

132

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Е фект ореолу (франц. aureole — сяяння, від лат. aureolus — золотий) полягає в поширенні первинної загальної оцінки люди­ни (людей) на сприйняття її (їх) учинків і особистих якостей. Так, якщо перше враження про людину (людей) в цілому прихильне, то в подальшому вся її (їхня) поведінка, риси і поступки починають переоцінювати в позитивний бік. У них виділяють і перебільшу­ють тільки позитивні моменти, а негативні якби недооцінюють або взагалі не помічають. Якщо ж загальне перше враження про будь-яку людину (людей) виявилося негативним, то навіть пози­тивні її (їхні) якості та поступки в подальшому не помічають або недооцінюють на тлі гіпертрофованої уваги до недоліків.

Міжгрупове сприйняття становляють такі процеси соці­ального сприйняття, в яких суб'єктом і об'єктом сприйняття ви­ступають групи соціальні, або спільності. Специфіка міжгрупового сприйняття полягає:

• в об'єднанні індивідуальних уявлень в деяке ціле, яке якісно відмінне від елементів, що його складають;

• в тому, якщо міжгрупове сприйняття один раз склалося, то воно слабко змінюється під зовнішнім впливом;

• вобмеженому.спрощеномуісхематичномудіапазоніваріантів сприйняття й оцінки іншої групи.

Міжгрупове сприйняття характеризується стереотипністю, суцільністю пізнавальних і емоційних компонентів, афективною забарвленістю (див. афект), різко вираженою оціннісною спрямо­ваністю. Саме тому воно визначається упередженістю, а у міжгру-повому сприйнятті завжди мають місце помилки (спотворення) відносно їхньої істинності, що є психологічним підґрунтям ефекту міжгрупової дискримінації.

Ефект міжгрупової дискримінації (лат. discriminatio від di-scrimino —розрізняю,розділяю)передбачаєвстановлення відмін­ностей між власною й іншою групами. В певних умовах міжгру-пові відмінності можуть штучно підкреслюватися або перебіль­шуватися.

Міжгрупова дискримінація — явище не тільки психологіч­не, в основі якого лежать пізнавальні механізми встановлення то-

133

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

т ожності й відмінності, але також соціальне. Результати міжгру-пової дискримінації проявляються у вигляді двох тенденцій:

• встановлення відмінностей, що оцінюються позитивно, на ко­ ристь власної групи;

• встановлення відмінностей, що оцінюються позитивно, на ко­ ристь іншої групи.

В першому випадку спостерігається пріоритет свого групового членства над збігом поглядів з представниками чужої групи, тобто індивід в ситуації вибору швидше віддасть перевагу навіть таким членам «своєї групи, з якими він не згідний, ніж тим членам «чу­жої» групи, з якими його об'єднує схожість точок зору.

Друга тенденція веде до послаблення внутрішньогрупових зв'язків, девальвації внутрішньогрупових цінностей і дезінтегра­ції групи як такої. Як правило, на це й орієнтовано психологічні впливи.

Розроблено низку рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність сприйняття психологічного впливу:

• психологічний вплив має організовуватися відповідно до зако­ номірностей сприйняття і бути логічно продуманим, тоді він як би веде думку об'єкта впливу за собою, сприяє формуванню у нього необхідних установок і стереотипів;

• психологічний вплив доцільно будувати у вигляді ланцюж­ ка — стимули й асоціації, тези й аргументи, причини й на­ слідки, в його змісті слід іти від старого до нового, від відомого до невідомого;

• необхідно враховувати, які конкретні елементи психологічно- говпливу більшою мірою привертаютьувагу,абстрактнімірку- вання слід чергувати з конкретними фактами, прикладами, ілюстраціями;

• яскраві, різноманітні, переконливі психологічні впливи дозво­ ляють краще утримувати увагу об'єкта й ефективно впливати на нього;

• слід вживати заходів щодо усунення всіх можливих джерел відволікання уваги об'єкта психологічного впливу.

134

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

З асвоєння психологічного впливу

Засвоєння є основним шляхом набуття суспільного досвіду.

Засвоєння психологічного впливу — це засвоєння інфор­мації об'єктом психологічного впливу. Ефективність засвоєння психологічного впливу в першу чергу залежить від особливостей пізнавальних процесів людини: пам'яті, мислення й уяви.

Пам'ять людини являє собою сукупність процесів організації^ збереженняминулогодосвіду,щоробитьможливимйого повторне використання в діяльності.утомучислійвінтересахпсихологічної війни. Розрізняють такі види пам'яті: моторну, емоційну,словесно-логічну. Всі вони пов'язані з процесами запам'ятовування, які, крім того, містять процеси мислення (у складній і суперечній єдності з мовою), прояву інтересів і потреб, емоцій і чуття.

Запам'ятовування — це узагальнена назва процесів, які за­безпечують збереження матеріалу в пам'яті людини. Успішність запам'ятовуваннявизначаєтьсявпершучергуможливістю введен­ня нового матеріалу в систему осмислених зв'язків. Важливу роль серед його механізмів грає повторення. Разом із тим можна обій­тися й без повторення, якщо людині необхідно запам'ятати жит­тєво важливий матеріал або відомості, які несуть велике смислове навантаження.

Мислення [thought, thinking] — вища ступінь пізнання, про­цесу відображення об'єктивної дійсності. Дозволяє одержати знання про такі об'єкти, властивості реального світу, які не мо­жуть бути безпосередньо сприйняті на чуттєвому рівні пізнання.

Результат дії мислення фіксується в мові. Мисленню властиві такі процеси, як абстрагування, аналіз і синтез, постановка пев­них завдань та знаходження шляхів їхнього вирішення,висування гіпотез, ідей і т.ін. Результатом процесу мислення завжди є та чи інша думка. Здатність мислення до узагальненого відображення дійсності виражається в здатності людини створювати загальні поняття. Утворення наукових понять пов'язане з формулюван­ням відповідних законів. Здатність мислення до опосередкова-

135

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

н ого відображення дійсності виражається в здатності людини до акту умовиводу, логічного висновку, доказу. Ця здатність розши­рює межі пізнання. Вона дозволяє, відштовхуючись від аналізу фактів, доступних безпосередньому сприйняттю, пізнавати те, що недоступно сприйняттю за допомогою органів почуттів. По­няття і системи понять (наукові теорії) фіксують (узагальнюють) досвід людства та являють собою концентрацію знань людей і є відправним пунктом для подальшого пізнання дійсності.

Уява являє собою психічний процес. Вона виражається в побудовіобразу засобів ікінцевого результату діяльності суб'єкта, у створенні програми поведінки у невизначеній ситуації, створен­ні образів, що відповідають опису об'єкта.

Образ [image] —це результат та ідеальна форма відображення предметів і явищ матеріального світу в свідомості людини. Образ на чуттєвому ступені пізнання — відчуття, сприйняття,уявлення; на рівні мислення — поняття, судження, умовиводи.

Матеріальною основою втілення образу виступають практич­ні дії, мова, різноманітні знакові моделі. За змістом образ об'єк­тивний тією мірою, в якій він адекватно відображає об'єкт.

4.2.3. Органи та засоби проведення психологічних операцій

Для проведення психологічних операції створюються так звані органи психологічної війни.

Органи психологічної війни — це органи управління психо­логічними операціями та люди (фахівці, офіцери, військові підроз­діли) для їх проведення. Вони повинні бути здатними до швидкого розгортання, оперативного стеження за обстановкою в різнома-нітнихрегіонах,спроможними до виконання поставленихзавданьу будь-яких умовах. На озброєнні органів психологічної війни знахо­дяться різноманітні види технічних засобів психологічної війни.

Технічні засоби психологічної війни призначені для прак­тичного вирішення завдань психологічного впливу на війська і цивільне населення. До таких засобів належать:

136

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

• з асоби звукового мовлення;

• засоби радіомовлення й телебачення;

• поліграфічні засоби;

• засоби доставления інформаційно-пропагандистських мате­ ріалів.