Мета заняття: Ознайомитись з особливостями роботи відео-пристроїв виводу інформації, деякими програмними засобами для діагностики комп’ютерної техніки. Ознайомитись з можливостями звукових плат ПК, їх характеристиками.
Обладнання: ПК, периферійне обладнання.
Хід роботи
Завдання:
Ознайомтесь з принципом роботи електронно-променевого, рідкокристалічного та плазмового моніторів, (1), ст. 905-975
Електро-променеві монітори мають скляну трубку, усередині якої знаходиться вакуум, тобто все повітря викачане. З фронтального боку внутрішня частина скла трубки вкрита люмінофором. Для створення зображення в CRT-моніторі використовується електронна гармата, що випромінює потік електронів крізь металеву маску або решітку на внутрішню поверхню скляного екрана монітора, покриту різнобарвними люмінофорними точками. Потік електронів на шляху до фронтальної частини трубки проходить через модулятор інтенсивності й систему прискорення, що працюють за принципом різниці потенціалів. У результаті електрони отримують велику енергію, частина з якої витрачається на світіння люмінофора Ці світні точки люмінофора формують зображення, видиме на вашому моніторі. Як правило, у кольоровому CRT-моніторі використовується три електронні гармати, на відміну від однієї, що застосовується в монохромних моніторах, які зараз практично не виробляються і мало кого цікавлять. Люмінофорний шар, що вкриває фронтальну частину електронно-променевої трубки, складається з дуже дрібних елементів (настільки маленьких, що людське око їх не завжди може розрізнити). Ці люмінофорні елементи відтворюють основні кольори. Фактично існують три типи різнобарвних частинок, чиї кольори відповідають основним кольорам: червоний, зелений і синій. Кожна з трьох гармат відповідає одному з основних кольорів і посилає пучок електронів на різні ділянки люмінофора, чиє світіння основними кольорами з різною інтенсивністю комбінується, і в результаті формується зображення з необхідним кольором. Наприклад, якщо активувати червону, зелену й синю люмінофорні частинки, то їхня комбінація дасть білий колір.
Принцип
роботи рідкокристалічних
дисплеїв можна описати таким чином. Між
двома скляними підкладками розміщені
рідкі кристали, молекули яких мають
витягнуту, тобто нематичну (від грецького
"нема" - "нитка") форму. Завдяки
такій формі молекул рідкі кристали
можуть по-різному заломлювати світлові
хвилі в залежності від їх розташування.
Для отримання впорядкованої картинки рідкі кристали розміщуються уздовж нанесених на скляні підкладки канавок, самі скляні пластини встановлюються між поляризаційними фільтрами, а за всією панеллю розташовується лампа підсвічування, лінійки або масив світлодіодів. В результаті при подачі на електроди матриці електричного сигналу виникає електричне поле і рідкі кристали починають тим чи іншим чином заломлювати світло.
Принцип дії плазмової панелі (PDP — Plasma Display Panel) заснований на світінні спеціальних люмінофорів при впливі на них ультрафіолетового випромінювання. У свою чергу це випромінювання виникає при електричному розряді в середовищі сильно розрідженого газу. При такому розряді між електродами з керуючою напругою утвориться провідний “шнур”, що складається з іонізованих молекул газу (плазми). Тому-те газорозрядні панелі, що працюють на цьому принципі, і одержали назва “газорозрядних” або, що теж саме - “плазмових” панелей. Подаючи керуючі сигнали на вертикальні і горизонтальні провідники, нанесені на внутрішні поверхні скла панелі, схема керування PDP здійснює відповідно “рядкову” і “кадрову” розгорнення растра телевізійного зображення. При цьому яскравість кожного елемента зображення визначається часом світіння відповідної “осередку” плазмової панелі: самі яскраві елементи “горять” постійно, а в найбільш темних місцях вони зовсім не “підпалюються”. Світлі ділянки зображення на PDP світяться рівним світлом, і тому зображення абсолютне не мерехтить, чим вигідно відрізняється від “картинки” на екрані традиційних кінескопів. У цьому зв'язку доречно згадати, що в кінескопах яскравість світіння кожного люмінофора безупинно пульсує, тому що він з частотою 25 разів у секунду “запалюється “ електронним променем. Ці безупинно наступні один за іодним спалахи зображення створюють велике навантаження очам телеглядачів і викликають їхнє швидке стомлення. Сказане рівною мірою відноситься і до проекційних телевізорів, у яких як джерела світла використовуються спеціальні кінескопи. Тому перегляд відеопрограм на плазмових панелях у порівнянні з ними -“райська насолода”.