Самостійна робота студентів: 5 балів

1. Виконання домашньої контрольної роботи за індивідуальними картками.

ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ

Картка № 23

1. Дайте визначення понять: «жаргонізми», «ідея художнього твору».

2. Схарактеризуйте фабулу та образну систему байки «Ведмежий суд» Є. Гребінки. Визначте рід твору.

3. Які засоби увиразнення застосовував поет?

Сипле, стеле сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг, –

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха смертний сміх (В. Кобилянський).

Модульний контроль: 39 балів

Здійснюється на підставі результатів навчальних занять й індивідуальної та самостійної роботи за рейтинговою системою.

2.3. Модуль ііі. Версифікація.

2.3.1. Зміст теми.

Студенти усвідомлюють:

• особливу ритмічну організацію віршової мови;

• чинники ритмотворення, їхню історичну змінність і пов’язану з цим версифікаційну специфікацію: квантитативне й квалітативне віршування, його різновиди;

• основи знання про строфіку;

• порядок версифікаційного аналізу поезії, вчаться практично його здійснювати.

2.3.2. Види навчальної діяльності студентів.

Лекції

Таблиця 8 А.

№	Тематика і зміст лекцій	К-ть годин	Література (основна, додаткова)	Обладнання, ресурси	К-ть балів
11.	Лекція № 11 Віршування. 1. Вірш (віршопорядок, метро-ряд) як повторювана ритмічна одиниця поетичного твору. 2. Елементи ритмотворення. 3. Поняття системи віршування, її принципові компоненти.	2	А: 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108. Б: 4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1962. – С. 187–235. 5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994. 6. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. Структура стиха. – М., 1972. 7. Жирмунский В. Теория стиха. – Л., 1975.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).	1
12.	Лекція №12  Історичні різновиди версифікації. 1. Метрична (антична) система віршування. 2. Силабічна версифікація. 3. Тонічний вірш. 4. Силабо-тонічна система. 5. Верлібр. 6. Уявлення про білий вірш. 7. Версифікаційний аналіз.	2	А: 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108. Б: 4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235. 5. Сидоренко Г. Від класичних но-рмативів до верлібру. – К., 1980. 6.Сидоренко Г. Українське віршу-вання: Від найдавніших часів до Шевченка. – К., 1972. 7. Костенко Н. Українське віршуван-ня XX ст. – К., 1993 (2006).	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).	1
13.	Лекція № 13 Строфічна організація вірша. 1. Уявлення про строфу, її прикметні ознаки. 2. Види строф, характерні для них типи римування й віршові розміри: двовірш, олександрійський вірш; тривірш, терцет, терцина; чотиривірш, катрен; п’ятивірш, пентама; шестивірш, секстина; семивірш, септима; восьмивірш, октава; дев’ятивірш, нона, спенсе-рова строфа; десятивірш, децима, одична строфа; багатовіршові строфи: онє-гінська строфа та ін. 3. Сталі строфічні форми, їх різновиди: віреле; тріолет; рондель; рондо; баладна строфа; віланель; глоса; канцона; секстина; сонет, його національно-іс-торичні різновиди; вінок соне-тів, модернізований сонет; ріторнель; терцина; рубаї; газель; танка; хокку. 4. Астрофічний вірш, його різновиди, форми.	2	1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108. Б: 4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235. 5. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).	1

Практичні заняття

Таблиця 8 Б.

№	Тематика і зміст практичних занять	К-ть годин	Література (основна, додаткова)	Обладнання, ресурси	К-ть балів
12.	Практичне заняття № 12 Історичний розвиток віршування. 1. Поняття версифікаційної си-стеми, зумовленість її специфіки чинниками ритмотворення. 2. Антична система віршування, її основні стопи, розміри, стро-фи. 3. Силабічний вірш. 4. Тонічний вірш. Уявлення про логаед, дольник, тактовик, ак-центний вірш. Верлібр. 6. Силабо-тонічна система вір-шування. Завдання Виконайте вправи 1, 2, 3, 4, 5 за посібником: Короткий тематич-ний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012. – С. 89.	2	1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавс-тва. – К., 1967. – С. 187–235. 3. Костенко Н. Українське віршуван-ня ХХ ст. – К., 1993 (2006). 4. Качуровський І. Нарис компара-тивної метрики. – Мюнхен, 1985. 5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994. 6. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994. 7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).	5
13.	Практичне заняття № 13 Цілісний аналіз поетичного твору. 1. Генерика: а) літературний рід; б) літературний вид; в) літературний жанр. 2. Метрика: а) система віршування; б) метр; в) розмір. 3. Строфіка: а) строфа проста чи канонізо-вана; б) вид строфи. 4. Фоніка: а) спосіб римування; б) види клавзул та рим з погляду наголошеності; в) види рим з погляду якості співзвуччя; г) інші засоби евфонії/какофонії (алітерація, асонанс, звуконаслі-дування – ономатопейне чи зву-кописне). 5. Стилістика: а) лексика проста і «маркована»; б) денотація/конотація (номінативний/переносний слововжиток); 6. Іконіка, ейдологія: а) ключові образи; б) основна тема і мотиви; в) мистецька ідея. 7. Формозмістова єдність: а) композиція, сюжет/безсюжетність, художня мова як змістовна форма; б) тема, ідея, проблематика, тональність (пафос), колізії як формований зміст; в) формозміст жанру; г) єдність, взаємозумовленість, взаємопроникнення змістових і формальних характеристик. Завдання Зробіть цілісний аналіз віршів «Київ з лівого берега» М. Зе-рова, «Хор лісових дзвіночків» П. Тичини, «Айстри» О. Олеся.	2	1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235. 3. Костенко Н. Українське віршуван-ня ХХ ст. – К., 1993 (2006). 4. Качуровський І. Нарис компара-тивної метрики. – Мюнхен, 1985. 5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994. 6. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994. 7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).	5

Індивідуальна робота студентів: 5 балів

1. Складання термінологічного мінімуму за змістовим модулем (словник 3).

Самостійна робота студентів: 5 (+10*) балів

1. Виконання домашньої контрольної роботи за індивідуальними картками.

2*. Версифікаційний аналіз запропонованого тексту (письмово за індивіду-альним завданням).

3*. Творча робота.

ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ