2.5 Загальні правила оформлення розділів пз

Розділи в пояснювальній записці позначаються арабськими цифрами. У межах кожного з розділів можуть бути пункти, наприклад, номер пункту 2.3 означає, що даний пункт належить до другого розділу і являється третім за переліком в цьому розділі.

Крім того, в межах одного пункту може бути кілька підпунктів, які теж позначаються арабськими цифрами. Наприклад, номер пункту 2.3.4 означає, що цей підпункт належить до третього пункту другого розділу і являється четвертим за переліком в цьому пункті.

Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки. Пункт або підпункт може продовжуватися на тій же сторінці, де закінчився попередній пункт або підпункт.

Між пунктами або підпунктами треба пропускати два порожніх рядка. Назва пункту або підпункту відокремлюється від тексту одним порожнім рядком.

На кожній сторінці повинні бути відступи від краю : зверху - 15 мм, справа - 10 мм, зліва і знизу - 25 мм.

2.6 Оформлення вступу

У вступній частині необхідно розкрити сучасний стан із тематики, що висвітлюється у проекті, викласти, в якому напрямі відбувається розвиток НТП у питаннях, пов’язаних із завданням, яке вирішується в даному курсовому проекті, розглянути загальні підходи до вирішення подібних завдань.

На першій сторінці вступу має бути креслярська рамка зі скороченим штампом (висотою 40 мм). На всіх інших сторінках пояснювальної записки може бути рамка зі штампом висотою 15 мм. Штамп має містити інформацію про тему проекту, розроблювача і керівника.

Обсяг вступної частини не більше 1- 2 сторінок.

2.7 Аналіз технічного завдання

У цьому розділі потрібно викласти найбільш загальні принципи проектування конкретної системи. Ці принципи й можливі варіанти вирішення проблеми формулюються на основі аналізу технічного завдання.

На цьому етапі студент повинен уявити загальні риси системи; окреслити найбільш характерні її елементи; при наявності вибору між кількома можливими варіантами вирішення завдання вибрати більш вдалий і обґрунтувати свій вибір. При виборі варіанту реалізації головним критерієм є відповідність технічному завданню й можливим обмеженням, які воно накладає.

Обсяг розділу – до 2 сторінок.

2.8 Розробка функціональної схеми

Функціональна схема пояснює процеси, які відбуваються в окремих функціональних колах мікропроцесорної системи. Це конструкторський документ, який мають містити зображення основних блоків МПС, що проектується, а також інформаційні зв’язки між ними. Блоки формуються за функціональними ознаками. Тобто один функціональний блок може містити в собі декілька дискретних елементів, таких як резистор, діод, транзистор, ІМС та ін. Такі елементи об’єднуються в один функціональний блок за ознакою реалізації конкретної функції або набору функцій.

Назва блоку має відображати його функціональне призначення. На схемі дозволяється використовувати замість повної назви блоку її скорочення. В такому разі на вільній частині сторінки потрібно дати повну назву блоку. У випадку, коли назва вказується повністю всередині блоку, висота окремих букв повинна бути не меншою 10 мм.

Між окремими блоками показуються функціональні зв’язки у вигляді ліній із стрілкою. Над лінією буквами та цифрами вказується назва зв’язку (сигналу, що передається).

Усі зв’язки на функціональній схемі об’єднуються в три шини: адреси, даних, управління. Для кожної шини вказують її розрядність, тобто кількість паралельних провідників у шині.

У пояснювальній записці в розділі “Складання функціональної схеми” потрібно розглянути порядок створення функціональної схеми, обґрунтувати наявність і розкрити призначення окремих блоків, пояснити порядок проходження та обміну сигналів між ними, призначення та склад шин.

Обсяг розділу “Складання функціональної схеми” - 3 сторінки.