2. Складові та принципи побудови місцевих бюджетів

Розмежування повноважень між рівнями влади визначає особ­ливості формування доходної частини державного і місцевих бю­джетів. Найважливіші завдання, які вирішує центральний уряд, такі як макроекономічне регулювання, державне управління, національ­на оборона, міжнародне співробітництво та інші, вимагають акуму­ляції в державному бюджеті значної частини національного доходу країни.

У Бюджетному кодексі особлива увага приділяється висвітленню прин­ципів побудови бюджетної системи, і це не випадково, адже принципи бюджетного устрою завжди відображають найважливіші характеристи­ки й вимоги, яким повинен відповідати кожен бюджет. Недотримання цих вимог є порушенням чинного бюджетного законодавства.

У Бюджетному кодексі України визначені така структура побудови бюджетної системи України (рис.3.3.)

Рис.3.3. Структура бюджетної системи України

Принципи побудови бюджетів, які входять до складу бю­джетної системи України, їх взаємозв'язок з державним бюджетом та іншими видами бюджетів визначаються бюджетним устроєм, який, у свою чергу, залежить від державного устрою країни та враховує її адміністра­тивно-територіальний поділ. В основу бюджетного устрою Бюджетним кодексом України покладені принципи (рис.3.4.)

Рис.3.4.Принципи побудови бюджетної системи України

Характерною ознакою сучасної побудови бюджетної системи Украї­ни є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети одного рівня не мо­жуть бути включені до місцевих бюджетів іншого рівня. Закон України "Про місцеве самоврядування в країні" визначає, що самостійність міс­цевих бюджетів гарантується власними та законодавчо закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів.

Визначення місця і ролі місцевих бюджетів у бюджетній системі краї­ни потребує проведення аналізу багатьох параметрів, які характеризу­ють кількість місцевих бюджетів за їх окремими видами, обсяги акуму­льованих у бюджетах ресурсів, структуру дохідних джерел і напрямки витрачання коштів.

У кожній країні місцеві бюджети є найбільш чисельною ланкою бю­джетної системи. В Україні сьогодні нараховується більше 12 тисяч міс­цевих бюджетів (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Кількісний склад місцевих бюджетів

Види місцевих бюджетів	Кількість
Місцеві бюджети, усього	12 213
В т. ч.: бюджет Автономної Республіки Крим	1
бюджети міст Києва і Севастополя, що мають статус міст державного значення	2
обласні бюджети	24
міські бюджети	453
районні у містах бюджети	83
районні бюджети	488
селищні бюджети	887
сільські бюджети	10 275

У місцевих бюджетах України зосереджена значна частина бюджетних ресурсів. У таблиці 3.3. відображена динаміка розподілу бюджетних ресурсів у зведеному бюджеті України. Протягом останніх років спостерігається стійка негативна тенденція до зменшення частки доходів місцевих бюджетів у структурі доходів зведеного бюджету – від 47,6% у 1992 р. до 21,1% у 2009 р., тобто більш ніж у двічі.

Таблиця 3.3.

Розподіл бюджетних ресурсів у зведеному

бюджеті України, %

Роки	Доходи		Видатки
	Державний бюджет	Місцеві бюджети	Державний бюджет	Місцеві бюджети
1992	52,4	47,6	62,2	37,8
1993	52,1	47,9	60,6	39,4
1994	65,5	34,5	69,7	30,3
1995	58,2	41,8	60,7	39,3
1996	63,8	36,2	65,6	34,4
1997	56,8	43,2	60,1	39,9
1998	54,3	45,7	51,9	48,1
1999	60,0	40,0	54,6	45,4
2000	70,9	29,1	64,7	35,3
2001	67,7	32,3	59,7	40,3
2002	68,6	31,4	58,9	41,1
2003	70,0	30,0	58,6	41,4
2004	74,9	25,1	62,1	37,9
2005	77,4	22,6	66,6	33,4
2006	76,8	23,2	67,9	32,1
2007	75,4	24,6	77,1	22,9
2008	77,8	22,2	78,1	21.9
2009	78,1	21,9	78,9	21,1

.

Понад 70% бюджетних ресурсів протягом останніх років акумулюється у державному бюджеті України, що свідчить про високий ступінь централізації бюджетної системи. Органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення залишаються фінансово слабкими, отримуючи незначну частку доходів зведеного бюджету, що зумовлює необхідність здійснення фінансової децентралізації бюджетної системи з одночасним підвищенням відповідальності місцевих органів влади за ухвалені рішення.

Бюджетний кодекс передбачає можливість поділу бюджетів на за­гальний і спеціальний фонди, що, в свою чергу, має обумовлюватися за­коном про державний бюджет України (рис.3.5.)

Рис.3.5.Складові загального і спеціального фондів державного бюджету

Місцеві бюджети займають не лише важливе місце у бюджетній си­стемі, але й одне з центральних місць в економічній системі кожної дер­жави, їх роль і значення безпосередньо зумовлені типом економічної си­стеми, обраними цілями та пріоритетами суспільного розвитку (рис.3.6.).

Рис.3.6. Суспільна роль місцевих бюджетів

Основними складовими багатопланової ролі місцевих бюджетів є те, що вони виступають: важливим чинником економічного розвитку і фі­нансової стабільності; інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільчих процесів; фінансовою базою міс­цевого самоврядування; інструментом реалізації державної регіональ­ної політики; планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень; основним важелем фінансового вирівнюван­ня; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем; з їх допомогою ре­алізуються перспективні цілі національного розвитку і загальнодержавних програм, проводиться фінансування державних видатків; місцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченні конституційних га­рантій, вирішенні соціальних проблем, піднесенні рівня добробуту насе­лення.

Особливе призначення місцевих бюджетів закономірно пов'язують з тим, що вони є одним з вагомих чинників соціально-економічного роз­витку. За останні роки до 60 % видатків бюджетів України на соціаль­но-культурні заходи фінансувалося саме з місцевих бюджетів; за раху­нок цих бюджетів майже повністю утримуються об'єкти житлово-кому­нального господарства; приблизно */₅ бюджетних видатків на охорону навколишнього природного середовища та ядерну безпеку, а також на державне управління фінансується з місцевих бюджетів.

Постійно зростають видатки місцевих бюджетів на освіту, охорону здо­ров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утриман­ня об'єктів культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інфор­мації, земельних ресурсів, водне, лісове і рибне господарство, мислив­ство, благоустрій міст.

За допомогою місцевих бюджетів реалізуються загальнодержавні про­грами, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, здійсню­ється підтримка вітчизняних виробників, фінансуються заходи з підви­щення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць, реабілітації та працевлаштування інвалідів, виплачуються допомоги не­законно депортованим особам, біженцям, реабілітованим. За кошти місце­вих бюджетів проводяться превентивні, оздоровчі, спортивні та культурні заходи.

Розмежування повноважень між рівнями влади визначає особ­ливості формування доходної частини державного і місцевих бю­джетів. Найважливіші завдання, які вирішує центральний уряд, такі як макроекономічне регулювання, державне управління, національ­на оборона, міжнародне співробітництво та інші, вимагають акуму­ляції в державному бюджеті значної частини національного доходу країни..

Останніми роками приблизно 60-70% бюджетних ресурсів зо­середжується саме у Державному бюджеті України, відповідно у мі­сцевих бюджетах акумулюється від 30 до 40%. Спрямування доста­тньо значних коштів у місцевих бюджетах відповідає їх місцю в складі бюджетної системи і завданням, які покладені на місцеві бю­джети, у фінансуванні державних видатків і забезпеченні функціо­нування органів місцевого самоврядування.