- •Навчальна програма дисципліни
- •(Для бакалаврів, магістрів).
- •Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом
- •Тематичний план дисципліни
- •Дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Загальні питання побудови і пояснення історії психології
- •Тема 1. Предмет, місце і роль історії психології у системі загальнонаукового і психологічного знання.
- •Тема 2. Принципи та методи історико-психологічного дослідження.
- •Змістовий модуль 2. Донауковий період розвитку психологічної думки
- •Тема 3. Розвиток психологічних уявлень у контексті міфології та філософії давнього світу
- •Тема 4. Психологічна думка і релігійні ідеї середніх віків.
- •Тема 5. Розвиток філософської і психологічної думки в епоху Відродження та наукової революції.
- •Тема 6. Епоха Просвітництва і розвиток філософсько-психологічної думки.
- •Змістовий модуль 3. Науковий період розвитку психології і система психологічних вчень
- •Тема 7. Становлення психології як науки у хіх столітті та розвиток її галузей.
- •Тема 8. Основні закордонні психологічні напрями і школи кінця XIX – початку XX століття та їх еволюція
- •Тема 9. Психологія та філософські вчення другої половини XIX – XX століття
- •Тема 10. Становлення та розвиток сучасних напрямів закордонної психології.
- •Тема 11. Напрями вітчизняної психології XIX–XX століття та перспективи її розвитку на початку XXI століття
- •Тема 12. Історико-психологічні дослідження XX століття.
- •Вказівки до виконання контрольної роботи
- •Теми контрольних робіт
- •Вказівки до виконання тестових та ситуативних завдань контрольної роботи
- •Варіанти тестових завдань контрольних робіт
Тема 10. Становлення та розвиток сучасних напрямів закордонної психології.
Гуманістична психологія та її особливості (Г.Олпорт, Р.Мей, А.Маслоу, К. Роджерс). Феноменологічна концепція особистості та клієнтцентрована терапія К.Роджерса. Пошук людиною смислу життя і логотерапія В.Франкла. Психологічна теорія драми (Ж.Політцер). Персоналізм В.Штерна: особистість як єдність багатоманітного. Персонологія без особистості (Г.Маррей). Соціальний атом і психодрама Дж.Морено. Гештальттерапія (Ф.Перлз). Трансакційний аналіз Е.Берна. Вчення про стрес С.Сельє. Структура і типи людської особистості за Г. Айзенком та Р. Кеттелом.
Психологія творчості: від інтуїтивізму до гуманістичної традиції та від інтелектуалізму до біологізації. Творчість: фактори, риси, корені (Е.Торранс. Дж.Гілфорд, Г.Гутман, О.Я.Пономарьов, А.Кестлер).
Становлення і розвиток когнітивної психології: У. Найссер, Ж. Брунер та ін. Кібернетичний напрям у психології. Генетична психологія Ж. Піаже. Ідея саморуху психічного розвитку в теорії А.Валлона.
Новітні форми та ідеї психоаналізу. Сублімація у творчості та катарсис (Г.Башляр). Структурний психоаналіз Ж.Лакан. Герменевтика і психоаналіз: конфлікт інтерпретацій (П.Рікер).
Психоаналіз і західна філософія XX ст. Психосинтез Р.Ассаджолі. Популярний психосинтез П.Феруччі.
*Відкриття людини у гуманістичній психології (Ф.Северин). Людина, яка грає (Й.Гейзінга). Ідея безкінечності Ж.Дельоз. Психологія «другої та першої статі» (С. де Бовуар). Ейдичний напрям у психології Е. Йєнш1.
Література [2–16; 20–28; 30; 32–34; 37; 38; 41; 50; 52–57; 65].
Тема 11. Напрями вітчизняної психології XIX–XX століття та перспективи її розвитку на початку XXI століття
Передумови зародження російської психології та дві тенденції її розвитку: природничонауковий і релігійно-філософський. Антропологічний принцип у філософії П.Г.Чернишевського. П.Д.Юркевич: про душу і внутрішній досвід. Ідеї К.Д.Кавеліна про культурну детермінацію психіки і самоцінність особистості.
Вітчизняна психологічна наука в другій половині XIX ст. – на поч. XX ст. А.А.Потебня: мова народу як орган, що утворює думку. Університетські психологічні школи. Історія розвитку психологічної думки в Київському університеті. Неохристиянська концепція душі В.С.Соловйова. Л.М.Лопатін: психічне життя як духовна творчість. Розуміння особистості і свободи волі М.Я.Гротом. Теорія інтуітивізма та ідеал-реалізма М.О.Лосського. Вчення С.Л.Франка про душу людини. Співвідношення знання і віри (О.І.Введенський). Психологія творчості Д.М.Овсянико-Куликовського.
Особливості становлення та розвитку російської експериментальної психології (Г.І.Челпанов, М.М.Ланге). Наука про поведінку. І.М.Сеченов – засновник науки про поведінку. Вчення про умовно-рефлекторну діяльність І.П.Павлова. Об'єктивна психологія В.М.Бехтерєва. Диференційна психологія О.Ф.Лазурського. Вчення про домінанту АА.Ухтомського.
Шляхи розвитку психологічних знань за радянські часи (в 20–90-ті роки XX ст.). Ідея рефлексу як вихідна точка поведінки (К. М. Корнілов). Психологія соціального буття Г.Г.Шпета. Педологія і психологія. Психологічні ідеї П.П.Блонського. Л.С.Виготський: теорія вищих психічних функцій. М.Я.Басов: діяльність як особлива категорія. С.Л.Рубінштейн: єдність свідомості і діяльності. Теорія системної локалізації вищих психічних функцій людини О. Р. Лурія. Теорія провідної діяльності О.М.Леонтьєва. Харківська школа психології: A.B. Запорожець, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, П.І. Зінченко ті ін. Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна. Психологія формування мисленнєвої діяльності учнів В.В.Давидова та Д. Б. Ельконіна.
Диференційна психофізіологія Б.М.Теплова і В.Д.Небиліцина.
Б.Г.Ананьєв: людинознавство як комплексна дисципліна. К.О.Абульханова-Славська: вчення про діалектику людського життя. Теорія установки К. Д. Узнадзе і грузинська школа психології.
Психологічні центри Радянського Союзу і сучасних країн СНД.
Культурно-гуманістична психологія в Україні. Діяльність та психологічні погляди Г.С. Костюка. Основні напрямки наукової діяльності В.А.Роменця. Поняття вчинку та його структура. Канонічна психологія – перехід від XX до XXI ст. у психологічній думці. Канонічні форми психічного та психічних феноменів. Видатні вчені–психологи початку XXI ст. Перспективи розвитку вітчизняної та закордонної психології у XXI ст.
*Теорія функціональних систем П.К.Анохіна. Ідеологія в структурі вчинкового осередку психологічної системи. Смисл життя як провідна проблема ідеології (Є. Трубецькой). Вчинкові засади рефлексивності: універсальність та відповідальність буття (М.М.Бахтін). Вчення про ноосферу В.І.Вернадського1.
Література [1–10; 12; 16; 20; 23–27; 42; 50; 52–54; 58; 61; 62].